Зеленський назвав себе киянином і дав зрозуміти, хто сьогодні гідний поста столичного мера
Президент Володимир Зеленський, уникаючи прямої агітації під час інтерв'ю Politico Europe, дав зрозуміти, кого б він хотів сьогодні побачити в кріслі мера Києва. Сам Зеленський також вважає себе киянином і разом з іншими жителями столиці чекає змін у мегаполісі.
Зеленський зазначив, що політична сила "Слуга народу" йому ближче по духу, відповідно і висуванці на пост мера Києва з цієї партії йому більше до душі. "За Законом України я не можу агітувати за ту чи іншу персону. Але ви розумієте, коли є представник партії, яка представляє сьогодні інтереси держави, найбільшої партії – "Слуга народу". Звичайно, мені в будь-якому випадку ближче людина з цієї партії", - сказав Зеленський.
Президент зазначив, що він так само як і інші жителі Києва, бачить проблеми цього міста-мільйонника. Він підкреслив, що також тепер є киянином, і разом з іншими городянами чекає змін у столиці.
"Я теж живу в Києві. І ми, кияни, хочемо і чекаємо змін. Я впевнений, перш за все, люди потребують змін, а вже потім – в людях, які будуть їх реалізовувати. Ми не хочемо, щоб був завантажений трафік, хочемо менше сміття, хочемо, щоб, нарешті, був побудований екологічний сміттєпереробний завод, хочемо нормальну транспортну розв'язку, хочемо, щоб старі мережі були сучасними. Ось і все. Ми всі хочемо змін", - сказав він.
Нагадаємо, Ірину Верещук на внутрішньопартійному праймеріз у "Слузі народу" обрали кандидатом у мери Києва. Президент Володимир Зеленський схвалив даний вибір і зізнався в симпатії до політика.
Також повідомлялося, що народний депутат Ірина Верещук заявила, що потрібно не переносити місцеві вибори в Україні, а готувати громадян, щоб ті не порушували норми карантину. Адже коронавірус не зникне через кілька місяців.
Також нагадаємо, що Ірина Верещук назвала три головні завдання у разі перемоги на виборах у Києві. Депутат від фракції "Слуга народу" оголосила пріоритети, в число яких увійшов апгрейд Бортницької станції аерації, будівництво об'їзної дороги і будівництво метро на Троєщину.
Питання оподаткування спадщини залишається одним із найчастіших серед українців, особливо в умовах, коли передача майна у спадок або в дар стає актуальною темою через війну та зміну життєвих обставин.
У Києві відбувся Форум «Діалог влади з бізнесом», організований у межах швейцарсько-українського проєкту «Зміцнення членських бізнес-об’єднань мікро-, малих і середніх підприємств в Україні» за підтримки ПРООН та Міністерства економіки України.
З початком повномасштабного вторгнення росії в Україну відбулися фундаментальні зміни у відносинах між державою та бізнесом. Як зазначає підприємець і власник компанії «Доміно» Антон Шухнін, усі структури — від силових до економічних — об’єдналися навколо спільної мети: перемоги України.
Жовтень став одним із найактивніших місяців року для криптовалютного ринку. Обсяг спотової торгівлі біткоїном на провідних централізованих біржах перевищив $300 млрд, із яких $174 млрд припали на Binance. Це — другий за величиною показник у 2025 році, який демонструє суттєве пожвавлення інтересу до цифрових активів.
Український бізнес сьогодні живе у стані постійного випробування. Після кількох років війни, втрати ринків, зростання витрат і зниження купівельної спроможності — підприємства не просто працюють, вони змушені виживати.
Ситуація в Україні змінює підхід до підприємництва. Антон Шухнін, власник Domino, підприємець із багаторічним досвідом, переконаний: сучасний бізнес має поєднувати ефективність із соціальною відповідальністю.
Повномасштабне вторгнення з лютого 2022-го докорінно змінило умови ведення бізнесу в Україні: воєнний стан, мобілізація, валютний контроль, постійні обстріли, нові правила оподаткування — усе це стало новою реальністю. У цій складній ситуації бізнес вимушений адаптовуватись, знаходити нові моделі, забезпечувати безпеку працівників і зберігати життєздатність.
В Україні зафіксують ціну на газ для побутових споживачів. Крім того, жителів прифронтових громад заборонять відключати від енергозабезпечення навіть за умови заборгованості.
Європейський Союз розробляє новий механізм допомоги Україні з використанням заморожених російських активів. Мова йде про "репараційний кредит", який буде погашений, коли Україна отримає від Росії репарації за збитки, понесені під час повномасштабної війни, повідомило Reuters.
Непокрита потреба України у зовнішньому фінансуванні на 2026 рік становить 18,1 млрд дол. (827,17 млрд грн за курсом долара, закладеним у проєкті Держбюджету-2026 на рівні 45,7 грн/дол).
Питання оподаткування спадщини залишається одним із найчастіших серед українців, особливо в умовах, коли передача майна у спадок або в дар стає актуальною темою через війну та зміну життєвих обставин.
У Києві відбувся Форум «Діалог влади з бізнесом», організований у межах швейцарсько-українського проєкту «Зміцнення членських бізнес-об’єднань мікро-, малих і середніх підприємств в Україні» за підтримки ПРООН та Міністерства економіки України.
З початком повномасштабного вторгнення росії в Україну відбулися фундаментальні зміни у відносинах між державою та бізнесом. Як зазначає підприємець і власник компанії «Доміно» Антон Шухнін, усі структури — від силових до економічних — об’єдналися навколо спільної мети: перемоги України.
Жовтень став одним із найактивніших місяців року для криптовалютного ринку. Обсяг спотової торгівлі біткоїном на провідних централізованих біржах перевищив $300 млрд, із яких $174 млрд припали на Binance. Це — другий за величиною показник у 2025 році, який демонструє суттєве пожвавлення інтересу до цифрових активів.