Зниження тарифів на газ від Зеленського: чому українці все одно платитимуть за комуналку більше
Влада намагається виправити свої ж помилки, пов’язані з тарифною політикою на період локдауну та лютих морозів. Що з цього виходить, досліджувало ASPI news.
Так, 18 січня 2021 року уряд на позачерговому засіданні встановив граничну ціну на природний газ для побутових споживачів на рівні 6,99 гривні за кубометр та вартість послуги на розподіл природного газу не більше 1,79 гривні за куб на час карантину. Втім у тексті постанови немає посилання, що така ціна буде розповсюджуватись ще й на підприємства теплокомуненерго (ТКЕ). Зрештою й гранична карантинна ціна для транспортування газу встановлена лише для 14 розподільчих компаній, котрі контролює уряд. А всього таких підприємств у Україні близько сорока.
На наступний день, 19 січня, президент Володимир Зеленський доручив заступнику глави ОП Кирилу Тимошенку, котрий відповідає за регіональну політику, провести повний аудит наявних тарифів у місті Києві та в усіх областях України, зіставити ціноутворення за різні проміжки часу, а також отримати вичерпні роз’яснення від відповідних керівників на місцях щодо завищених тарифів та щодо тарифної політики в цілому. Передусім, це стосується саме тарифів на опалення та побутовий газ.
Потенціал знижки
Важко сказати, скільки буде тривати такий аудит, та яку практичну користь для українців він буде мати. Експерт газового ринку Марк Савчук пояснив, як уряд може знизити газ для населення прямо зараз, не вдаючись до зайвих беззмістовних дій.
По-перше, облгази включають у тариф "виробничо-технічні витрати" (ВТВ) – це газ, котрий губиться дорогою від труби до вашої оселі. Цей показник встановлений регулятором на рівні 6%. Для порівняння, у світі у середньому в нормальних мережах ВТВ складає 1,5%, в зношених – 3%. Експерти мають великий сумнів, що в Україні втрати газу при транспортуванні настільки високі.
По-друге, взимку людям постійно нараховують зайві куби за т.зв. "температурним коефіцієнтом". НКРЕКП вважає, що таке нарахування неправомірне, адже "температурні коефіцієнти" вже враховані в загальному тарифі. З цього приводу ще у листопаді 2018 року НКРЕКП прийняла 42 постанови.
По-третє, формування тарифів облгазів відбувається вкрай не прозоро. В платіжку намагаються запхнути все, що заманеться. Для прикладу, НКРЕКП днями скоротило тариф "Лубнигаз" на 27%!
Що намалюють у платіжках
Які цифри побачать українці у платіжках за січень, котрі отримають у лютому, пояснив ексміністр інфраструктури Володимир Омелян. Так, наразі підприємства ТКЕ отримують газ по публічним спеціальним зобов’язанням (ПСО). Згідно з постановою КМУ №867 від 09.10.2018 ціна газу для них залежить від ціни імпорту ресурсу, котра прив’язана до вартості газу на нідерландському хабі TTF. З грудня 2020 ціна на газ росте, у зв’язку з чим й вартість ресурсу для підприємств ТКЕ теж буде збільшуватися.
"У платіжках за січень ціна на газ ще буде ринковою, вартість його розподілу зросте майже вдвічі, як і вартість імпортного газу на міжнародних хабах у зв’язку з суттєвим похолоданням. Ціна на електроенергію також підвищиться, при цьому усі пільгові тарифи скасовані. Вартість опалення, яка прив’язана поки що до імпортної ціни на газ теж зросте. Як і ціна водопостачання, яка прив’язана вже до ціни на електроенергію", – підсумував Омелян.
У лютому послуги ЖКГ якщо й знизяться, то не надто суттєво та далеко не для всіх. Так своєю січневою постановою Кабмін поділив побутових споживачів газу на дві категорії. Перші користується централізованим теплопостачанням та гарячою водою, у вартості яких враховується європейська ринкова ціна на природний газ (тобто для них карантинна знижка не вплине на суму платіжки взагалі).
Другі використовують ресурс для власних потреб, зокрема, для індивідуального опалення. Останні споживачі зможуть купляти газ по 6,99 гривні за куб. Додаємо до цього тариф на розподіл газу, котрий встановлений 14 облгазів, котрі контролює уряд, на рівні 1.79 гривні за куб та 20% ПДВ до останньої цифри. У підсумку отримуємо вартість газу для населення у лютому мінімум 9,14 гривні за куб.
Питання оподаткування спадщини залишається одним із найчастіших серед українців, особливо в умовах, коли передача майна у спадок або в дар стає актуальною темою через війну та зміну життєвих обставин.
У Києві відбувся Форум «Діалог влади з бізнесом», організований у межах швейцарсько-українського проєкту «Зміцнення членських бізнес-об’єднань мікро-, малих і середніх підприємств в Україні» за підтримки ПРООН та Міністерства економіки України.
З початком повномасштабного вторгнення росії в Україну відбулися фундаментальні зміни у відносинах між державою та бізнесом. Як зазначає підприємець і власник компанії «Доміно» Антон Шухнін, усі структури — від силових до економічних — об’єдналися навколо спільної мети: перемоги України.
Жовтень став одним із найактивніших місяців року для криптовалютного ринку. Обсяг спотової торгівлі біткоїном на провідних централізованих біржах перевищив $300 млрд, із яких $174 млрд припали на Binance. Це — другий за величиною показник у 2025 році, який демонструє суттєве пожвавлення інтересу до цифрових активів.
Український бізнес сьогодні живе у стані постійного випробування. Після кількох років війни, втрати ринків, зростання витрат і зниження купівельної спроможності — підприємства не просто працюють, вони змушені виживати.
Ситуація в Україні змінює підхід до підприємництва. Антон Шухнін, власник Domino, підприємець із багаторічним досвідом, переконаний: сучасний бізнес має поєднувати ефективність із соціальною відповідальністю.
Повномасштабне вторгнення з лютого 2022-го докорінно змінило умови ведення бізнесу в Україні: воєнний стан, мобілізація, валютний контроль, постійні обстріли, нові правила оподаткування — усе це стало новою реальністю. У цій складній ситуації бізнес вимушений адаптовуватись, знаходити нові моделі, забезпечувати безпеку працівників і зберігати життєздатність.
В Україні зафіксують ціну на газ для побутових споживачів. Крім того, жителів прифронтових громад заборонять відключати від енергозабезпечення навіть за умови заборгованості.
Європейський Союз розробляє новий механізм допомоги Україні з використанням заморожених російських активів. Мова йде про "репараційний кредит", який буде погашений, коли Україна отримає від Росії репарації за збитки, понесені під час повномасштабної війни, повідомило Reuters.
Непокрита потреба України у зовнішньому фінансуванні на 2026 рік становить 18,1 млрд дол. (827,17 млрд грн за курсом долара, закладеним у проєкті Держбюджету-2026 на рівні 45,7 грн/дол).
Питання оподаткування спадщини залишається одним із найчастіших серед українців, особливо в умовах, коли передача майна у спадок або в дар стає актуальною темою через війну та зміну життєвих обставин.
У Києві відбувся Форум «Діалог влади з бізнесом», організований у межах швейцарсько-українського проєкту «Зміцнення членських бізнес-об’єднань мікро-, малих і середніх підприємств в Україні» за підтримки ПРООН та Міністерства економіки України.
З початком повномасштабного вторгнення росії в Україну відбулися фундаментальні зміни у відносинах між державою та бізнесом. Як зазначає підприємець і власник компанії «Доміно» Антон Шухнін, усі структури — від силових до економічних — об’єдналися навколо спільної мети: перемоги України.
Жовтень став одним із найактивніших місяців року для криптовалютного ринку. Обсяг спотової торгівлі біткоїном на провідних централізованих біржах перевищив $300 млрд, із яких $174 млрд припали на Binance. Це — другий за величиною показник у 2025 році, який демонструє суттєве пожвавлення інтересу до цифрових активів.