єОпора демонструє ефективність і відкритість до партнерств - Тимур Ткаченко
Шість діб тому в Києві запрацював чат-бот єОпора. За цей короткий час кількість користувачів перевищила 2200 осіб, що свідчить про правильність обраного напрямку та актуальність сервісу.
«Коли я кажу “ми”, то маю на увазі не лише військову адміністрацію. Над ботом працювали різні фахівці, які прагнули зробити допомогу максимально зрозумілою й доступною для людей, що постраждали від атак», — зазначив начальник Київської міської військової адміністрації Тимур Ткаченко. Він подякував партнерам з Gen.Ukrainian і особисто Оксані Лебедєвій за допомогу в адаптації текстів для бота. Завдяки їхнім зусиллям вдалося прибрати бюрократичний стиль, зробити інформацію зрозумілішою та уникнути ретравматизації постраждалих.
За словами Ткаченка, чат-бот став прикладом принципу відкритості до партнерств, який він просуває від першого дня роботи на посаді. Важливий внесок зробили всі організації, які від початку війни долучилися до створення екосистеми підтримки киян. При цьому проєкт реалізовано без залучення бюджетних коштів.
Начальник КМВА повідомив, що до нього надходять звернення від фондів, організацій та компаній, які прагнуть приєднатися до розвитку сервісу. Крім того, інтерес до масштабування проєкту вже проявили посадовці інших міст України. «Поки ви читаєте цей текст, мережа єОпори зростає. Завдяки вам — тим, хто довірився, і тим, хто підтримує», — підкреслив він.
Особливим прикладом ефективності роботи чат-бота став Святошинський район. Після атаки 7 серпня до сервісу приєдналося близько сотні користувачів. Це допомогло їм оперативно зорієнтуватися у доступних адресах та варіантах допомоги. Інформаційні повідомлення з контактами й переліками документів регулярно поширюються як міською владою, так і районними адміністраціями, зокрема безпосередньо на місцях атак.
Ткаченко закликав киян та ЗМІ поширювати інформацію про чат-бот, адже він має працювати не лише після атаки, але й на випередження: «Люди мають право знати, де і як отримати підтримку».
За його словами, наступним кроком стане розробка дієвої форми зворотного зв’язку. Паралельно Міністерство розвитку громад і територій України разом із партнерами працює над створенням повноцінної платформи єОпора, яка також стартує у Києві як пілотному місті.


#київ #єопора #ткаченко #кмва #допомога #соціальназахист #впо
Київ і Київська область можуть отримати статус прифронтових територій уже у вересні. За словами народного депутата Руслана Горбенка, уряд близько двох тижнів працює над відповідною постановою, а паралельно розглядаються додаткові заходи підтримки підприємств, які працюють у столиці та області в умовах регулярних російських атак.
Російська армія вночі 1 вересня завдала балістичного удару по Києву. У столиці зафіксували загибель трьох людей, ще п’ятеро отримали поранення. В одному з районів міста після атаки виникла пожежа на території нежитлового сектору.
Після російського удару та масштабної детонації боєприпасів у селі Мила Бучанського району Київської області пошкоджено близько 300 об’єктів, серед яких понад 200 приватних будинків і 14 багатоповерхівок.
Росія змінила характер дронових ударів по Києву, намагаючись не масованими нальотами, а невеликими хвилями реактивних безпілотників виснажувати українську протиповітряну оборону та населення столиці.
Російська атака на Київ уранці 27 серпня налякала прихильників київського «Динамо» через повідомлення про можливе пошкодження стадіону імені Валерія Лобановського. Однак президент клубу Ігор Суркіс заявив, що історична арена не постраждала: російський удар припав поблизу стадіону.
Росія завдала по Києву масованого ракетного удару, наслідки якого зафіксували більш ніж на 12 локаціях у трьох районах столиці. Внаслідок атаки загинули п’ятеро людей, ще 23 дістали поранення.
Росія в ніч на 20 серпня завдала масованого удару по Києву із застосуванням балістичних та гіперзвукових ракет «Циркон».
Російський ракетний удар по Києву в ніч на 16 серпня завдав серйозної шкоди одному з відомих книжкових осередків столиці на Почайній. Після атаки частина ринку вигоріла вщент, інші приміщення зазнали пошкоджень, а на місці ще тривала робота рятувальників, які ліквідовували наслідки пожежі.
У ніч на 16 серпня Київ пережив чергову балістичну атаку Росії. Після ударів у столиці падали уламки ракет, спалахнули пожежі, а над окремими районами міста здійнявся густий дим.
Київ пережив чергову нічну атаку російських військ із застосуванням балістичних ракет. У столиці зафіксували влучання на території дитячої лікарні, де удар спричинив появу двох вирв, пошкодження скління та газової труби.
Київ і Київська область можуть отримати статус прифронтових територій уже у вересні. За словами народного депутата Руслана Горбенка, уряд близько двох тижнів працює над відповідною постановою, а паралельно розглядаються додаткові заходи підтримки підприємств, які працюють у столиці та області в умовах регулярних російських атак.
Російська армія вночі 1 вересня завдала балістичного удару по Києву. У столиці зафіксували загибель трьох людей, ще п’ятеро отримали поранення. В одному з районів міста після атаки виникла пожежа на території нежитлового сектору.
Після російського удару та масштабної детонації боєприпасів у селі Мила Бучанського району Київської області пошкоджено близько 300 об’єктів, серед яких понад 200 приватних будинків і 14 багатоповерхівок.
Росія змінила характер дронових ударів по Києву, намагаючись не масованими нальотами, а невеликими хвилями реактивних безпілотників виснажувати українську протиповітряну оборону та населення столиці.