"Київпастранс" до листопада звільнить понад тисячу кондукторів
КП "Київпастранс" скорочує посади кондукторів у зв'язку з переходом на автоматизовану систему оплати проїзду.
Майже 1100 осіб втратять роботу вже з 1 листопада - саме з цього дня розрахуватися за проїзд у муніципальному транспорті можна буде тільки за допомогою Е-квитка, повідомляє КП "Київпастранс".
Наказ про скорочення всіх посад контролерів-касирів, тобто – кондукторів, датовано 15 серпня 2019 року. Згідно з цим документом, посади контролерів-касирів у фактичній кількості 1088 осіб (за штатним розкладом мало бути 1767 осіб) скорочуються з 1 листопада 2019 року.
У КП запевнили, що про скорочення кондукторів попередили в установленому законодавством порядку та при звільненні їм мають виплатити вихідну допомогу. У КП зазначають, що не всі, хто працюють зараз на посадах кондукторів залишать підприємство: їм, мовляв, пропонують інші вакантні посади КП, зокрема, контролерів.
Зазначається, що поступове скорочення посад контролерів-касирів відбувалося щонайменше останні три роки. Так, станом на початок 2017 року фактично в "Київпастрансі" працювало 1 257 кондукторів (за штатом 1 873 одиниці), на початок 2018 року - 1 123 (за штатом 1847 одиниць), а на 1 липня цього року - вже 1088 (за штатом 1767 одиниць).
Київ і Київська область можуть отримати статус прифронтових територій уже у вересні. За словами народного депутата Руслана Горбенка, уряд близько двох тижнів працює над відповідною постановою, а паралельно розглядаються додаткові заходи підтримки підприємств, які працюють у столиці та області в умовах регулярних російських атак.
Російська армія вночі 1 вересня завдала балістичного удару по Києву. У столиці зафіксували загибель трьох людей, ще п’ятеро отримали поранення. В одному з районів міста після атаки виникла пожежа на території нежитлового сектору.
Після російського удару та масштабної детонації боєприпасів у селі Мила Бучанського району Київської області пошкоджено близько 300 об’єктів, серед яких понад 200 приватних будинків і 14 багатоповерхівок.
Росія змінила характер дронових ударів по Києву, намагаючись не масованими нальотами, а невеликими хвилями реактивних безпілотників виснажувати українську протиповітряну оборону та населення столиці.
Російська атака на Київ уранці 27 серпня налякала прихильників київського «Динамо» через повідомлення про можливе пошкодження стадіону імені Валерія Лобановського. Однак президент клубу Ігор Суркіс заявив, що історична арена не постраждала: російський удар припав поблизу стадіону.
Росія завдала по Києву масованого ракетного удару, наслідки якого зафіксували більш ніж на 12 локаціях у трьох районах столиці. Внаслідок атаки загинули п’ятеро людей, ще 23 дістали поранення.
Росія в ніч на 20 серпня завдала масованого удару по Києву із застосуванням балістичних та гіперзвукових ракет «Циркон».
Російський ракетний удар по Києву в ніч на 16 серпня завдав серйозної шкоди одному з відомих книжкових осередків столиці на Почайній. Після атаки частина ринку вигоріла вщент, інші приміщення зазнали пошкоджень, а на місці ще тривала робота рятувальників, які ліквідовували наслідки пожежі.
У ніч на 16 серпня Київ пережив чергову балістичну атаку Росії. Після ударів у столиці падали уламки ракет, спалахнули пожежі, а над окремими районами міста здійнявся густий дим.
Київ пережив чергову нічну атаку російських військ із застосуванням балістичних ракет. У столиці зафіксували влучання на території дитячої лікарні, де удар спричинив появу двох вирв, пошкодження скління та газової труби.
Київ і Київська область можуть отримати статус прифронтових територій уже у вересні. За словами народного депутата Руслана Горбенка, уряд близько двох тижнів працює над відповідною постановою, а паралельно розглядаються додаткові заходи підтримки підприємств, які працюють у столиці та області в умовах регулярних російських атак.
Російська армія вночі 1 вересня завдала балістичного удару по Києву. У столиці зафіксували загибель трьох людей, ще п’ятеро отримали поранення. В одному з районів міста після атаки виникла пожежа на території нежитлового сектору.
Після російського удару та масштабної детонації боєприпасів у селі Мила Бучанського району Київської області пошкоджено близько 300 об’єктів, серед яких понад 200 приватних будинків і 14 багатоповерхівок.
Росія змінила характер дронових ударів по Києву, намагаючись не масованими нальотами, а невеликими хвилями реактивних безпілотників виснажувати українську протиповітряну оборону та населення столиці.