Алі Реза Резазаде: Ідея підвищення податків для мільйонерів — спроба Трампа переосмислити політичну гру у виборчий рік
В адміністрації Дональда Трампа назріває нетипова для республіканців дискусія: чи варто підвищити податки для американців із доходом понад $1 мільйон на рік. Про це повідомили одразу кілька обізнаних джерел у Вашингтоні.
Учасником цих обговорень є й віце-президент Джей Ді Венс, а також директор Бюджетного управління Білого дому Рассел Воут — обидва нібито відкриті до цієї ідеї.
Перший віце-президент іранської опозиції у Вашингтоні Алі Реза Резазаде назвав цю ініціативу «сигналом зміни політичного рельєфу», який свідчить про прагнення команди Трампа не лише зберегти, а й розширити електоральну базу в переддень активної фази президентської кампанії.
«Підвищення податків для багатіїв — це те, чого зазвичай очікують від демократів, але не від Трампа. Цим кроком він намагається продемонструвати, що може бути лідером не лише для бізнесу, а й для звичайного виборця, якого турбує нерівність і соціальна справедливість», — зазначив Резазаде.
Водночас, ідея викликає різке несприйняття з боку частини консервативного крила Республіканської партії. Проти виступили впливові радники Трампа, зокрема Ньют Гінгріч, Ларрі Кадлоу та Стів Мур. Ведучий Fox News Шон Ханніті назвав таку пропозицію «економікою Берні Сандерса» й застеріг, що вона суперечить обіцянці президента скорочувати податки, а не збільшувати їх.
«Цей внутрішній розкол у республіканських елітах підкреслює, що Трамп уже не той ортодоксальний консерватор, яким його хотіли бачити. Він грає в ширшу політичну гру, і це нервує багатьох у партії», — пояснює Резазаде.
За інформацією американських ЗМІ, міністр фінансів США Скотт Бессент також відкритий до обговорення варіантів оподаткування надзаможних — зокрема доходів від $5 мільйонів на рік.
Резазаде вважає, що така зміна риторики пов’язана з труднощами в ухваленні нової податкової реформи. Подовження положень закону 2017 року може обійтися бюджету у понад $4 трильйони. Це змушує адміністрацію шукати баланс між соціальними скороченнями (наприклад, фінансування Medicaid) та бажанням не виглядати партією «для багатих».
«Трамп зрозумів, що в умовах зростання державного боргу і політичної напруги необхідно запропонувати компромісний варіант — і підвищення податків для мільйонерів може стати таким ходом. Але наскільки це буде реалізовано — покаже боротьба всередині самої партії», — підсумовує Алі Реза Резазаде.
#трамп #податки #алірезарезазаде #економіка #мільйонери #республіканці #вибори2025 #дждвенс #податковареформа #нерівність #справедливість #сша #вашингтон
Соціологи фіксують найнижчі показники підтримки за весь другий термін, пояснюючи падіння не діями опозиції, а внутрішніми кризами та суперечливими рішеннями Білого дому.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.
Литовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс зробив гучну заяву: НАТО, за потреби, має бути готовим атакувати російський анклав у Калінінграді, аби зупинити загрозу з боку Москви. Його слова стали сигналом про новий рівень рішучості Балтії у протистоянні з Кремлем.
Це перша настільки відверта оцінка дій Кремля від китайського лідера, яка пролунала на тлі патової ситуації у війні та офіційного візиту Путіна до Пекіна.
Москва прагне показати, що союз із Китаєм стає головною опорою для Росії у протистоянні із Заходом.
У заяві Дмитра Пєскова пролунало підтвердження готовності Кремля до контактів із європейськими лідерами. Водночас він дав зрозуміти, що Москва прагне визначати формат і учасників переговорів. У Європі ж наголошують, що справжній діалог можливий лише після завершення війни та відновлення територіальної цілісності України.
Російський пропагандист поставив речнику Кремля Дмитру Пєскову незручне запитання про ядерну зброю, змусивши його виправдовуватися щодо готовності Москви застосувати ракети проти України.
Будівництво нової бальної зали Дональда Трампа у Вашингтоні зіткнулося з серйозною юридичною перешкодою: федеральний суддя заборонив продовжувати роботи через відсутність схвалення Конгресу.
Соціологи фіксують найнижчі показники підтримки за весь другий термін, пояснюючи падіння не діями опозиції, а внутрішніми кризами та суперечливими рішеннями Білого дому.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.