Аятола Алі Хаменеї заявив, що "мирний план" Трампа помре раніше глави Білого дому
Верховний лідер Ірану аятола Алі Хаменеї закликав Палестинські угруповання до повстання проти мирного плану Дональда Трампа.
Про це повідомляє 7kanal.co.il.
Хаменеї зробив дану заяву в середу, 5 лютого в якій зазначив, що життя президента США Дональда Трампа довше, ніж план його адміністрації про мир на Близькому Сході.
"Цей план, безумовно, не спрацює і помре до Трампа", - сказав Хаменеї на мітингу в Тегерані в ознаменування Лютневої ісламської революції 1979 року, що повалила підтримуваного США шаха.
"Американці домовилися з сіоністами про те, що сіоністам не належить", - сказав Хаменеї в промові, переданій по державному телебаченню.
"Ми вважаємо, що палестинці повстануть і продовжать опір", - сказав Хаменеї, додавши, що Іран "вважає своїм обов'язком підтримувати Палестинські угруповання".
Алі Акбар Велаяті, який консультує Хаменеї з питань зовнішньої політики, відкинув "угоду століття", представлену Дональдом Трампом 28 січня, побачивши в ній"спробу продати й демонтувати мусульманські землі".
Нагадаємо, 25 січня президент США відхилив запити Ірану на відновлення ядерних переговорів. Як зазначає Fox News, Трамп відповів владі Ірану англійською та перською мовами:
"Міністр закордонних справ Ірану каже, що Іран хоче вести переговори з США, але після скасування санкцій. Ні, дякую!"- коротко прокоментував Дональд Трамп.
Через кілька годин президенту США прийшла глузлива відповідь. Мохаммед Джавад Заріф, міністр закордонних справ Ірану, порадив лідеру США не засновувати зовнішню політику своєї країни на заголовках ЗМІ.
Також повідомлялося, що Сполучені Штати ввели санкції проти організації з атомної енергії Ірану та її керівника Алі Акбара Салехі.
Про це пише Deutsche Welle.
Як повідомляється, санкції були прийняті через указ президента США Дональда Трампа, "який спрямований проти розповсюджувачів зброї масового ураження і їх прихильників", сказав спецпредставник США з питань Ірану Брайан Хук.
Також він розповів, що організація з атомної енергії Ірану причетна до порушення країною своїх ядерних зобов'язань.
Соціологи фіксують найнижчі показники підтримки за весь другий термін, пояснюючи падіння не діями опозиції, а внутрішніми кризами та суперечливими рішеннями Білого дому.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.
Литовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс зробив гучну заяву: НАТО, за потреби, має бути готовим атакувати російський анклав у Калінінграді, аби зупинити загрозу з боку Москви. Його слова стали сигналом про новий рівень рішучості Балтії у протистоянні з Кремлем.
Це перша настільки відверта оцінка дій Кремля від китайського лідера, яка пролунала на тлі патової ситуації у війні та офіційного візиту Путіна до Пекіна.
Москва прагне показати, що союз із Китаєм стає головною опорою для Росії у протистоянні із Заходом.
У заяві Дмитра Пєскова пролунало підтвердження готовності Кремля до контактів із європейськими лідерами. Водночас він дав зрозуміти, що Москва прагне визначати формат і учасників переговорів. У Європі ж наголошують, що справжній діалог можливий лише після завершення війни та відновлення територіальної цілісності України.
Російський пропагандист поставив речнику Кремля Дмитру Пєскову незручне запитання про ядерну зброю, змусивши його виправдовуватися щодо готовності Москви застосувати ракети проти України.
Будівництво нової бальної зали Дональда Трампа у Вашингтоні зіткнулося з серйозною юридичною перешкодою: федеральний суддя заборонив продовжувати роботи через відсутність схвалення Конгресу.
Соціологи фіксують найнижчі показники підтримки за весь другий термін, пояснюючи падіння не діями опозиції, а внутрішніми кризами та суперечливими рішеннями Білого дому.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.