Байден заявив, що США готові протистояти Росії, але конфлікту не прагнуть
Президент США Джо Байден заявив, що Вашингтон готовий дати відсіч загрозам з боку Росії. Але, водночас, США не шукають приводу для конфлікту з Москвою.
Якщо в майбутньому Москва вирішить завдати шкоди Вашингтону, то Штати негайно дадуть відсіч російським викликам. Про це американський президент написав у своїй статті для The Washington Post.
"Я діяв негайно, щоб продовжити на п'ять років новий договір про заходи щодо подальшого скорочення і обмеження стратегічних наступальних озброєнь і зміцнити безпеку США і всього світу", - написав Байден.
Він пояснив, що в Білому домі прагнуть до передбачуваних і стабільних відносин між Росією та США. Це стосується і питань стратегічної стабільності і контролю над озброєннями. Але, якщо Москва вирішить завдати шкоди США, то Вашингтон не буде коливатися з відповіддю.
"Ми єдині у відповіді на виклики з боку Росії щодо європейської безпеки, починаючи з її агресії щодо України. Не буде ніяких сумнівів в рішучості США захищати наші демократичні цінності, які ми не можемо відокремлювати від наших інтересів. Путін знає, що ми не будемо коливатися з відповіддю на майбутні недружні дії ", - зазначив президент Байден.
Нагадаємо, що в Білому домі заявили, що особиста зустріч президента США Джо Байдена і глави РФ Володимира Путіна, є найбільш ефективним способом зрозуміти плани та наміри Кремля по ситуації в різних сферах. Також ASPI news повідомляло, що президент Володимир Зеленський на зустрічі з делегацією сенаторів США заявив, що зупинити будівництво "Північного потоку-2" здатні тільки США і Джо Байден.
Карл Більдт наголошує, що Путін та Трамп опинилися у схожій пастці: кожен розпочав війну, яку вважав легкою прогулянкою, але обидва загрузли у хаосі без шансів на перемогу. Кремль не може здолати Україну, а США не здатні зламати Іран, і тепер обидва лідери намагаються врятувати власні режими від краху.
Александр Стубб у своєму інтерв’ю підкреслив, що Європа повинна мати спільну позицію на будь-яких переговорах із Росією. Він заявив, що готовий взяти на себе роль представника ЄС, аби донести до Кремля чіткий меседж: агресія проти України не може залишитися безкарною, а мир можливий лише на справедливих умовах.
Інтерв’ю з представниками російського бізнесу, політичних кіл та західних спецслужб показують картину ізольованого Путіна, який зациклений на війні в Україні, тоді як його оточення дедалі більше усвідомлює катастрофічні наслідки для економіки та майбутнього країни.
Кая Каллас назвала удари Росії «огидними терористичними актами», спрямованими на те, щоб убити якомога більше цивільних. Вона наголосила, що використання «Орєшніка» є політичною тактикою залякування та безрозсудним ризиком ядерної ескалації, який свідчить про глухий кут, у який зайшла Москва.
П’ять країн НАТО виступили проти створення фонду щорічної допомоги Україні, який мав би забезпечити стабільне фінансування у розмірі 40 мільярдів євро. Генсек Марк Рютте заявив, що попри відсутність консенсусу, союзники продовжать підтримку Києва, адже це питання безпеки всього континенту.
Американське видання повідомило, що після рішення Дональда Трампа припинити постачання зброї Україні, посольство США в Києві залишилося без належної оборони. Це стало сигналом про різку зміну політики Вашингтона, яка поставила під сумнів безпеку дипломатів та стратегічну підтримку України.
Путін у Пекіні почув “Лебедине озеро”: натяк, який не можна ігнорувати. Символічна музика пролунала під час прийому російського лідера в Китаї, викликавши асоціації з останніми днями радянської влади та нагадуванням про крихкість його режиму.
Прессекретар президента РФ заявив, що будь-які дискусії про територіальну приналежність Калінінграда є «неприйнятними» та спрямованими на дестабілізацію регіону.
Заява пролунала як черговий сигнал тиску на Молдову та регіон, де Москва намагається утримати свій вплив, використовуючи тему «захисту співвітчизників».
Карл Більдт наголошує, що Путін та Трамп опинилися у схожій пастці: кожен розпочав війну, яку вважав легкою прогулянкою, але обидва загрузли у хаосі без шансів на перемогу. Кремль не може здолати Україну, а США не здатні зламати Іран, і тепер обидва лідери намагаються врятувати власні режими від краху.
Александр Стубб у своєму інтерв’ю підкреслив, що Європа повинна мати спільну позицію на будь-яких переговорах із Росією. Він заявив, що готовий взяти на себе роль представника ЄС, аби донести до Кремля чіткий меседж: агресія проти України не може залишитися безкарною, а мир можливий лише на справедливих умовах.
Інтерв’ю з представниками російського бізнесу, політичних кіл та західних спецслужб показують картину ізольованого Путіна, який зациклений на війні в Україні, тоді як його оточення дедалі більше усвідомлює катастрофічні наслідки для економіки та майбутнього країни.
Кая Каллас назвала удари Росії «огидними терористичними актами», спрямованими на те, щоб убити якомога більше цивільних. Вона наголосила, що використання «Орєшніка» є політичною тактикою залякування та безрозсудним ризиком ядерної ескалації, який свідчить про глухий кут, у який зайшла Москва.