Байдена пропонують наділити повноваженнями без зайвої тяганини надавати зброю Україні
Американський сенатор-демократ від штату Нью-Гемпшир Джин Шахін представила законопроєкт про спрощення надання військової допомоги Україні. Документ оснований на популярній у роки Другої світової війни практиці "ленд-лізу", яка надавала президенту Сполучених Штатів повноваження допомагати будь-якій країні, чия оборона визнавалася життєво важливою для Америки.
Ініціатива про надання президенту Сполучених Штатів Джо Байдену з'явилася після поїздки делегації американських парламентаріїв в Україну. Її автором виступила демократка Джин Шахін.
Зазначений законопроєкт наділить президента Байдена розширеними повноваженнями швидше укладати угоди ленд-лізу безпосередньо з Україною. Також буде можливо прискорювати постачання військового обладнання, необхідного для захисту вразливого цивільного населення від російського військового вторгнення, - йдеться в заяві.
ASPI news інформувало, що у разі повномасштабного вторгнення Росії в Україну Сполучені Штати нададуть Києву летальну зброю. Про це заявив сенатор Річард Блюменталь, який у складі двопартійної делегації американського відвідав Київ. Також нагадаємо, що Держдеп США дав дозвіл трьом союзникам по НАТО - Латвії, Естонії і Литві відправити в Україну зброю американського виробництва. Згідно з правилами експортного контролю, країни спершу повинні були отримати дозвіл від міністерства закордонних справ перед тим, як надати озброєння.
Соціологи фіксують найнижчі показники підтримки за весь другий термін, пояснюючи падіння не діями опозиції, а внутрішніми кризами та суперечливими рішеннями Білого дому.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.
Литовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс зробив гучну заяву: НАТО, за потреби, має бути готовим атакувати російський анклав у Калінінграді, аби зупинити загрозу з боку Москви. Його слова стали сигналом про новий рівень рішучості Балтії у протистоянні з Кремлем.
Це перша настільки відверта оцінка дій Кремля від китайського лідера, яка пролунала на тлі патової ситуації у війні та офіційного візиту Путіна до Пекіна.
Москва прагне показати, що союз із Китаєм стає головною опорою для Росії у протистоянні із Заходом.
У заяві Дмитра Пєскова пролунало підтвердження готовності Кремля до контактів із європейськими лідерами. Водночас він дав зрозуміти, що Москва прагне визначати формат і учасників переговорів. У Європі ж наголошують, що справжній діалог можливий лише після завершення війни та відновлення територіальної цілісності України.
Російський пропагандист поставив речнику Кремля Дмитру Пєскову незручне запитання про ядерну зброю, змусивши його виправдовуватися щодо готовності Москви застосувати ракети проти України.
Будівництво нової бальної зали Дональда Трампа у Вашингтоні зіткнулося з серйозною юридичною перешкодою: федеральний суддя заборонив продовжувати роботи через відсутність схвалення Конгресу.
Соціологи фіксують найнижчі показники підтримки за весь другий термін, пояснюючи падіння не діями опозиції, а внутрішніми кризами та суперечливими рішеннями Білого дому.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.