Білий дім применшує економічні «збої», поки фондовий ринок падає - Алі Реза Резазаде
Віце-президент іранської опозиції у Вашингтоні (NIC) Алі Реза Резазаде зазначає, що адміністрація президента США Дональда Трампа намагається заспокоїти ринок, попри нові економічні потрясіння, викликані торговельною війною.
Незважаючи на різке падіння всіх трьох основних біржових індексів, представники Білого дому висловлюють впевненість у тимчасовості цієї нестабільності та очікують економічного зростання, яке має розпочатися завдяки податковим скороченням.
Проте інвестори стривожені небажанням Трампа поступатися у питанні мит, які вже перевищують його передвиборчі обіцянки. На сьогодні введено сотні мільярдів доларів нових імпортних мит, а з 2 квітня можуть набрати чинності нові, що вплинуть на торгівлю вартістю в трильйони доларів. До того ж існує ризик припинення роботи федерального уряду, якщо Конгрес не ухвалить рішення про продовження фінансування.
Небажання Трампа відмовитися від нових тарифів, навіть попри можливу рецесію, спричинило падіння фондового ринку. Промисловий індекс Dow Jones впав на 890 пунктів (2,1%), S&P 500 знизився на 2,7%, а Nasdaq – на 4%. Директор Національної економічної ради Білого дому Кевін Хассетт спробував заспокоїти ситуацію, заявивши, що в першому кварталі економіка «ледь покаже позитивний результат», але в другому кварталі варто очікувати зростання через вплив податкових скорочень.
Втім, ринки не надто повірили його словам. Минулого тижня Трамп запровадив 25% мито на всі імпортні товари з Канади та Мексики, хоча згодом переглянув це рішення, виключивши товари, що потрапляють під нову торговельну угоду з Північною Америкою. Окрім того, він додав 10% до мит на всі китайські товари, довівши загальне навантаження на китайський імпорт до 45%.
Ці тарифи вже перевищили всі заходи, які Трамп запроваджував під час першого президентського терміну, але він може на цьому не зупинитися. Президент заявив, що 2 квітня планує запровадити «взаємні» тарифи щодо всіх країн, які обкладають американські товари митами. Це може вплинути на додаткові $1,8 трильйона торгівлі, хоча поки що невідомо, якими будуть точні масштаби цих дій. За словами економістки Кімберлі Клаузінг, яка працювала у Міністерстві фінансів за Джо Байдена, наслідки цього рішення є вкрай непередбачуваними.
#економіка #фондовийринок #торговельнавійна #митнаполітика #сша #алірезарезазаде
Володимир Путін винайшов новий спосіб заманити росіян у війну проти України: указом він дозволив учасникам бойових дій та їхнім сім’ям не гасити прострочені кредити, але лише тим, хто з 1 травня 2026 року укладе контракт із Міноборони РФ щонайменше на рік.
Карл Більдт наголошує, що Путін та Трамп опинилися у схожій пастці: кожен розпочав війну, яку вважав легкою прогулянкою, але обидва загрузли у хаосі без шансів на перемогу. Кремль не може здолати Україну, а США не здатні зламати Іран, і тепер обидва лідери намагаються врятувати власні режими від краху.
Александр Стубб у своєму інтерв’ю підкреслив, що Європа повинна мати спільну позицію на будь-яких переговорах із Росією. Він заявив, що готовий взяти на себе роль представника ЄС, аби донести до Кремля чіткий меседж: агресія проти України не може залишитися безкарною, а мир можливий лише на справедливих умовах.
Інтерв’ю з представниками російського бізнесу, політичних кіл та західних спецслужб показують картину ізольованого Путіна, який зациклений на війні в Україні, тоді як його оточення дедалі більше усвідомлює катастрофічні наслідки для економіки та майбутнього країни.
Кая Каллас назвала удари Росії «огидними терористичними актами», спрямованими на те, щоб убити якомога більше цивільних. Вона наголосила, що використання «Орєшніка» є політичною тактикою залякування та безрозсудним ризиком ядерної ескалації, який свідчить про глухий кут, у який зайшла Москва.
П’ять країн НАТО виступили проти створення фонду щорічної допомоги Україні, який мав би забезпечити стабільне фінансування у розмірі 40 мільярдів євро. Генсек Марк Рютте заявив, що попри відсутність консенсусу, союзники продовжать підтримку Києва, адже це питання безпеки всього континенту.
Американське видання повідомило, що після рішення Дональда Трампа припинити постачання зброї Україні, посольство США в Києві залишилося без належної оборони. Це стало сигналом про різку зміну політики Вашингтона, яка поставила під сумнів безпеку дипломатів та стратегічну підтримку України.
Путін у Пекіні почув “Лебедине озеро”: натяк, який не можна ігнорувати. Символічна музика пролунала під час прийому російського лідера в Китаї, викликавши асоціації з останніми днями радянської влади та нагадуванням про крихкість його режиму.
Прессекретар президента РФ заявив, що будь-які дискусії про територіальну приналежність Калінінграда є «неприйнятними» та спрямованими на дестабілізацію регіону.
Володимир Путін винайшов новий спосіб заманити росіян у війну проти України: указом він дозволив учасникам бойових дій та їхнім сім’ям не гасити прострочені кредити, але лише тим, хто з 1 травня 2026 року укладе контракт із Міноборони РФ щонайменше на рік.
Карл Більдт наголошує, що Путін та Трамп опинилися у схожій пастці: кожен розпочав війну, яку вважав легкою прогулянкою, але обидва загрузли у хаосі без шансів на перемогу. Кремль не може здолати Україну, а США не здатні зламати Іран, і тепер обидва лідери намагаються врятувати власні режими від краху.
Александр Стубб у своєму інтерв’ю підкреслив, що Європа повинна мати спільну позицію на будь-яких переговорах із Росією. Він заявив, що готовий взяти на себе роль представника ЄС, аби донести до Кремля чіткий меседж: агресія проти України не може залишитися безкарною, а мир можливий лише на справедливих умовах.
Інтерв’ю з представниками російського бізнесу, політичних кіл та західних спецслужб показують картину ізольованого Путіна, який зациклений на війні в Україні, тоді як його оточення дедалі більше усвідомлює катастрофічні наслідки для економіки та майбутнього країни.