Білий дім применшує економічні «збої», поки фондовий ринок падає - Алі Реза Резазаде
Віце-президент іранської опозиції у Вашингтоні (NIC) Алі Реза Резазаде зазначає, що адміністрація президента США Дональда Трампа намагається заспокоїти ринок, попри нові економічні потрясіння, викликані торговельною війною.
Незважаючи на різке падіння всіх трьох основних біржових індексів, представники Білого дому висловлюють впевненість у тимчасовості цієї нестабільності та очікують економічного зростання, яке має розпочатися завдяки податковим скороченням.
Проте інвестори стривожені небажанням Трампа поступатися у питанні мит, які вже перевищують його передвиборчі обіцянки. На сьогодні введено сотні мільярдів доларів нових імпортних мит, а з 2 квітня можуть набрати чинності нові, що вплинуть на торгівлю вартістю в трильйони доларів. До того ж існує ризик припинення роботи федерального уряду, якщо Конгрес не ухвалить рішення про продовження фінансування.
Небажання Трампа відмовитися від нових тарифів, навіть попри можливу рецесію, спричинило падіння фондового ринку. Промисловий індекс Dow Jones впав на 890 пунктів (2,1%), S&P 500 знизився на 2,7%, а Nasdaq – на 4%. Директор Національної економічної ради Білого дому Кевін Хассетт спробував заспокоїти ситуацію, заявивши, що в першому кварталі економіка «ледь покаже позитивний результат», але в другому кварталі варто очікувати зростання через вплив податкових скорочень.
Втім, ринки не надто повірили його словам. Минулого тижня Трамп запровадив 25% мито на всі імпортні товари з Канади та Мексики, хоча згодом переглянув це рішення, виключивши товари, що потрапляють під нову торговельну угоду з Північною Америкою. Окрім того, він додав 10% до мит на всі китайські товари, довівши загальне навантаження на китайський імпорт до 45%.
Ці тарифи вже перевищили всі заходи, які Трамп запроваджував під час першого президентського терміну, але він може на цьому не зупинитися. Президент заявив, що 2 квітня планує запровадити «взаємні» тарифи щодо всіх країн, які обкладають американські товари митами. Це може вплинути на додаткові $1,8 трильйона торгівлі, хоча поки що невідомо, якими будуть точні масштаби цих дій. За словами економістки Кімберлі Клаузінг, яка працювала у Міністерстві фінансів за Джо Байдена, наслідки цього рішення є вкрай непередбачуваними.
#економіка #фондовийринок #торговельнавійна #митнаполітика #сша #алірезарезазаде
Вибори в Угорщині стали точкою напруги для України та Росії: Forbes пояснив, що на кону стоїть не лише внутрішня політика Будапешта, а й майбутнє регіональної безпеки. Результати голосування можуть визначити, чи залишиться Угорщина союзником Кремля, чи відкриє нову сторінку у відносинах із Києвом та ЄС.
Ексвіцепрезидентка США Камала Гарріс заявила, що поки не ухвалювала остаточного рішення щодо можливого балотування у президенти у 2028 році. Її позиція свідчить про прагнення зосередитися на нинішніх викликах, залишаючи питання майбутньої кампанії відкритим.
Рютте кинув виклик традиційній архітектурі НАТО, заявивши, що Європа має позбутися «нездорової залежності» від США, і тим самим відкрив дискусію про нову роль альянсу у світі.
Орбан опинився в епіцентрі геополітичного спектаклю: Кремль і Вашингтон синхронно намагаються втримати його при владі, перетворюючи Будапешт на арену без правил.
Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн оголосила, що вимагатиме від прем’єра Угорщини Віктора Орбана термінових пояснень щодо його контактів із Росією.
Венс відреагував на закиди Тегерана щодо порушення перемир’я, заявивши, що Вашингтон діє в межах домовленостей і прагне уникнути ескалації. Його слова пролунали на тлі нових звинувачень з боку Ірану, який наполягає, що США порушили умови тимчасового миру.
Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан заявив, що не бачить нічого особливого у своїй метафоричній розмові з президентом Росії Володимиром Путіним, де вони обговорювали образи миші та лева.
Розслідування міжнародних журналістських проєктів показало, що міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіяярто протягом 2023–2025 років регулярно інформував Сергія Лаврова про внутрішні плани ЄС та координував із Москвою блокування рішень, які могли наблизити Україну до членства в Євросоюзі.
Міністерство закордонних справ України відреагувало на заяву віцепрезидента США Джей Ді Венса, який у контексті угорських виборів зробив різкі зауваження щодо Києва.
Американські заяви про «перемогу» в Ірані викликали хвилю критики, адже реальна ситуація на місці далека від тріумфу. Видання Politico наголошує, що Вашингтон намагається подати військові дії як успішні, тоді як факти свідчать про нестабільність, нові загрози та відсутність стратегічного результату.
Вибори в Угорщині стали точкою напруги для України та Росії: Forbes пояснив, що на кону стоїть не лише внутрішня політика Будапешта, а й майбутнє регіональної безпеки. Результати голосування можуть визначити, чи залишиться Угорщина союзником Кремля, чи відкриє нову сторінку у відносинах із Києвом та ЄС.
Ексвіцепрезидентка США Камала Гарріс заявила, що поки не ухвалювала остаточного рішення щодо можливого балотування у президенти у 2028 році. Її позиція свідчить про прагнення зосередитися на нинішніх викликах, залишаючи питання майбутньої кампанії відкритим.
Рютте кинув виклик традиційній архітектурі НАТО, заявивши, що Європа має позбутися «нездорової залежності» від США, і тим самим відкрив дискусію про нову роль альянсу у світі.
Орбан опинився в епіцентрі геополітичного спектаклю: Кремль і Вашингтон синхронно намагаються втримати його при владі, перетворюючи Будапешт на арену без правил.