Більше половини американців вважають, що вбивство Сулеймані зробило США менш захищеними
Лише 25% повнолітніх американців заявили, що після загибелі Сулеймані відчувають себе в більшій безпеці.
Повітряний удар, в результаті якого загинув іранський генерал Кассем Сулеймані, зробив США менш захищеними. Таку думку висловили 52% респондентів, які брали участь в опитуванні, проведеному ABC News спільно з Ipsos Poll.
Учасникам пропонувалося відповісти на питання: "Чи вважаєте Ви, що повітряний удар США в Іраку, внаслідок якого було вбито іранського генерала Касема Сулеймані, зробив Сполучені Штати – більш захищеними/менш захищеними/не мали особливого ефекту".
Згідно з результатами, лише 25% повнолітніх американців заявили, що після загибелі Сулеймані відчувають себе в більшій безпеці. Протилежної думки дотримуються 52% респондентів. Ще 22 відсотка не вважають, що удар мав особливий ефект для їхньої безпеки.
Опитування було проведено 10-11 січня 2020 року серед 525 дорослих американців. Похибка вибірки – 4,8%.
Держсекретар США Майк Помпео і міністр фінансів Стівен Мнучін заявили, що нові санкції будуть націлені на вісім високопоставлених іранських чиновників, причетних до "дестабілізації" ситуації на Близькому Сході, та проти 20 іранських металургійних підприємств.
За інформацією видання, атака була проведена проти одного з командирів Корпусу вартових ісламської революції Абдули Рези Шахла. Співрозмовники видання повідомили, що операція була проведена одночасно з іракською, але провалилася, тому про неї повідомляти не стали.
Заяви американської влади про війну проти Ірану дедалі частіше порівнюють із кремлівською риторикою щодо України. Аналітики звертають увагу на схожі формулювання, які можуть свідчити про небезпеку затяжного конфлікту з невизначеними цілями.
Останні заяви президента США Дональда Трампа свідчать про те, що Ізраїль відіграє одну з центральних ролей у формуванні стратегії військової кампанії проти Ірану. За словами американського лідера, питання завершення воєнної операції обговорюється у тісній координації з прем’єр-міністром Ізраїлю Біньяміном Нетаньяху, хоча остаточне рішення залишається за Вашингтоном.
Останні заяви президента США Дональда Трампа свідчать про те, що Ізраїль відіграє одну з центральних ролей у формуванні стратегії військової кампанії проти Ірану. За словами американського лідера, питання завершення воєнної операції обговорюється у тісній координації з прем’єр-міністром Ізраїлю Біньяміном Нетаньяху, хоча остаточне рішення залишається за Вашингтоном.
Президент США Дональд Трамп озвучив жорстку умову завершення військової операції проти Ірану — безумовна капітуляція країни. Він заявив, що переговори неможливі, а допомога Ірану стане реальною лише після його повної поразки.
Президент США Дональд Трамп розпочав військову кампанію проти Ірану, проголосивши мету зміни режиму. Проте експерти застерігають: без внутрішньої опозиції в Ірані та міжнародної підтримки ця стратегія може перетворитися на небезпечний прорахунок, що поставить під загрозу стабільність Близького Сходу та позиції Вашингтона у світі.
Міністерство юстиції США оприлюднило нові документи у справі Джеффрі Епштейна, які стосуються президента Дональда Трампа. У матеріалах містяться резюме та нотатки трьох інтерв’ю ФБР із жінкою, яка заявила про сексуальне насильство з його боку ще у 1980-х роках.
Сергій Лавров заявив, що Росія «готова до переговорів» щодо завершення війни в Україні, але звинуватив США у використанні діалогу як прикриття для постачання зброї та розвідданих Києву. Ця риторика вкотре демонструє, що Москва намагається перекласти відповідальність за продовження війни на Захід.
Кремль запевняє, що Іран не просив у Росії допомоги, окрім політичної підтримки. Водночас західні джерела повідомляють про таємну угоду між Москвою та Тегераном на сотні мільйонів євро щодо закупівлі сучасних систем ППО.
Заяви керівництва Пентагону про завершення епохи «політкоректних воєн» свідчать про можливу зміну підходів Сполучених Штатів до військових операцій на Близькому Сході. Паралельно з цим Вашингтон продовжує перекидати додаткові сили в регіон, що посилює напруження навколо Ірану.
Заяви керівництва Пентагону про завершення епохи «політкоректних воєн» свідчать про можливу зміну підходів Сполучених Штатів до військових операцій на Близькому Сході. Паралельно з цим Вашингтон продовжує перекидати додаткові сили в регіон, що посилює напруження навколо Ірану.
Заяви американської влади про війну проти Ірану дедалі частіше порівнюють із кремлівською риторикою щодо України. Аналітики звертають увагу на схожі формулювання, які можуть свідчити про небезпеку затяжного конфлікту з невизначеними цілями.
Останні заяви президента США Дональда Трампа свідчать про те, що Ізраїль відіграє одну з центральних ролей у формуванні стратегії військової кампанії проти Ірану. За словами американського лідера, питання завершення воєнної операції обговорюється у тісній координації з прем’єр-міністром Ізраїлю Біньяміном Нетаньяху, хоча остаточне рішення залишається за Вашингтоном.
Останні заяви президента США Дональда Трампа свідчать про те, що Ізраїль відіграє одну з центральних ролей у формуванні стратегії військової кампанії проти Ірану. За словами американського лідера, питання завершення воєнної операції обговорюється у тісній координації з прем’єр-міністром Ізраїлю Біньяміном Нетаньяху, хоча остаточне рішення залишається за Вашингтоном.
Президент США Дональд Трамп озвучив жорстку умову завершення військової операції проти Ірану — безумовна капітуляція країни. Він заявив, що переговори неможливі, а допомога Ірану стане реальною лише після його повної поразки.