Блінкен обговорив загрозу вторгнення РФ в Україну із главою МЗС Туреччини і "Бухарестською дев'яткою"
Держсекретар США Ентоні Блінкен обговорив загрозу військового вторгнення РФ в Україну з міністром закордонних справ Туреччини та "Бухарестською дев'яткою". Він зазначив, що важливо спільно працювати над деескалацією.
Як повідомили на сайті Держдепартаменту США, 3 січня Ентоні Блінкен зустрівся із головою МЗС Туреччини Мевлютом Чавушоглу. Посадовці спілкувалися про необхідність продовжувати координацію щодо можливої агресії Росії в Україні, а також низку інших питань.
Крім того, Блінкен мав розмову із "Бухарестською дев'яткою" (В9) – східною групою партнерів по НАТО, міністрами закордонних справ Польщі, Болгарії, Чехії, Угорщини, Естонії, Словаччини, Латвії, Литви, та заступником міністра закордонних справ Румунії. Разом з міністрами дев'яти країн Блінкен також обговорив ситуацію із нарощуванням військової техніки біля українських кордонів та необхідність єдиної чіткої позиції НАТО щодо колективного захисту союзників і співпраці з питань, що викликають занепокоєння.
ASPI news раніше повідомляло, що міністр закордонних справ Фінляндії Пекка Хаавісто висловив впевненість, що агресія Росії потягне за собою дуже серйозні санкції від західних країн. Також міністерство оборони Естонії закликало світ об'єднатися, аби протидіяти РФ, що має територіальні претензії.
Вибори в Угорщині стали точкою напруги для України та Росії: Forbes пояснив, що на кону стоїть не лише внутрішня політика Будапешта, а й майбутнє регіональної безпеки. Результати голосування можуть визначити, чи залишиться Угорщина союзником Кремля, чи відкриє нову сторінку у відносинах із Києвом та ЄС.
Ексвіцепрезидентка США Камала Гарріс заявила, що поки не ухвалювала остаточного рішення щодо можливого балотування у президенти у 2028 році. Її позиція свідчить про прагнення зосередитися на нинішніх викликах, залишаючи питання майбутньої кампанії відкритим.
Рютте кинув виклик традиційній архітектурі НАТО, заявивши, що Європа має позбутися «нездорової залежності» від США, і тим самим відкрив дискусію про нову роль альянсу у світі.
Орбан опинився в епіцентрі геополітичного спектаклю: Кремль і Вашингтон синхронно намагаються втримати його при владі, перетворюючи Будапешт на арену без правил.
Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн оголосила, що вимагатиме від прем’єра Угорщини Віктора Орбана термінових пояснень щодо його контактів із Росією.
Венс відреагував на закиди Тегерана щодо порушення перемир’я, заявивши, що Вашингтон діє в межах домовленостей і прагне уникнути ескалації. Його слова пролунали на тлі нових звинувачень з боку Ірану, який наполягає, що США порушили умови тимчасового миру.
Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан заявив, що не бачить нічого особливого у своїй метафоричній розмові з президентом Росії Володимиром Путіним, де вони обговорювали образи миші та лева.
Розслідування міжнародних журналістських проєктів показало, що міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіяярто протягом 2023–2025 років регулярно інформував Сергія Лаврова про внутрішні плани ЄС та координував із Москвою блокування рішень, які могли наблизити Україну до членства в Євросоюзі.
Міністерство закордонних справ України відреагувало на заяву віцепрезидента США Джей Ді Венса, який у контексті угорських виборів зробив різкі зауваження щодо Києва.
Американські заяви про «перемогу» в Ірані викликали хвилю критики, адже реальна ситуація на місці далека від тріумфу. Видання Politico наголошує, що Вашингтон намагається подати військові дії як успішні, тоді як факти свідчать про нестабільність, нові загрози та відсутність стратегічного результату.
Вибори в Угорщині стали точкою напруги для України та Росії: Forbes пояснив, що на кону стоїть не лише внутрішня політика Будапешта, а й майбутнє регіональної безпеки. Результати голосування можуть визначити, чи залишиться Угорщина союзником Кремля, чи відкриє нову сторінку у відносинах із Києвом та ЄС.
Ексвіцепрезидентка США Камала Гарріс заявила, що поки не ухвалювала остаточного рішення щодо можливого балотування у президенти у 2028 році. Її позиція свідчить про прагнення зосередитися на нинішніх викликах, залишаючи питання майбутньої кампанії відкритим.
Рютте кинув виклик традиційній архітектурі НАТО, заявивши, що Європа має позбутися «нездорової залежності» від США, і тим самим відкрив дискусію про нову роль альянсу у світі.
Орбан опинився в епіцентрі геополітичного спектаклю: Кремль і Вашингтон синхронно намагаються втримати його при владі, перетворюючи Будапешт на арену без правил.