Блінкен обговорив загрозу вторгнення РФ в Україну із главою МЗС Туреччини і "Бухарестською дев'яткою"
Держсекретар США Ентоні Блінкен обговорив загрозу військового вторгнення РФ в Україну з міністром закордонних справ Туреччини та "Бухарестською дев'яткою". Він зазначив, що важливо спільно працювати над деескалацією.
Як повідомили на сайті Держдепартаменту США, 3 січня Ентоні Блінкен зустрівся із головою МЗС Туреччини Мевлютом Чавушоглу. Посадовці спілкувалися про необхідність продовжувати координацію щодо можливої агресії Росії в Україні, а також низку інших питань.
Крім того, Блінкен мав розмову із "Бухарестською дев'яткою" (В9) – східною групою партнерів по НАТО, міністрами закордонних справ Польщі, Болгарії, Чехії, Угорщини, Естонії, Словаччини, Латвії, Литви, та заступником міністра закордонних справ Румунії. Разом з міністрами дев'яти країн Блінкен також обговорив ситуацію із нарощуванням військової техніки біля українських кордонів та необхідність єдиної чіткої позиції НАТО щодо колективного захисту союзників і співпраці з питань, що викликають занепокоєння.
ASPI news раніше повідомляло, що міністр закордонних справ Фінляндії Пекка Хаавісто висловив впевненість, що агресія Росії потягне за собою дуже серйозні санкції від західних країн. Також міністерство оборони Естонії закликало світ об'єднатися, аби протидіяти РФ, що має територіальні претензії.
Лідер угорської опозиції виступив із заявою, що чітко окреслює його ставлення до Росії та війни в Україні. Він наголосив, що країна не може залишатися осторонь агресії, яка руйнує європейську безпеку, і закликав до більш рішучої позиції Будапешта у відносинах із Москвою.
У дипломатичному просторі розгорівся новий конфлікт після того, як Марія Захарова заявила про «шок» Москви через пошкодження православного храму Святого Миколая у Тегерані внаслідок ударів США та Ізраїлю. Російська сторона засудила «варварські атаки» на місця культу, намагаючись виступити в ролі захисника релігійних святинь.
У нічному небі над Іраном розгорнулася сцена, що нагадує військову драму з високим ризиком і тонкою межею між життям і смертю.
Президент США Дональд Трамп заявив про намір провести масштабні кадрові чистки у своїй адміністрації, що може призвести до звільнення десятків високопосадовців. За його словами, нова команда має бути повністю відданою його політичному курсу та готовою реалізовувати стратегічні рішення без опору.
У Москві відреагували на заяви Дональда Трампа про можливий вихід Сполучених Штатів з Північноатлантичного альянсу. Заступник голови Радбезу РФ Дмитро Медведєв назвав ці слова «позерством» та «чистим шоу», наголосивши, що Конгрес заблокує будь-яку спробу президента реалізувати такий крок.
Президент США Дональд Трамп заявив, що його адміністрація готує два ключові кроки проти Ірану, які мають стати частиною ширшої стратегії стримування. Він підкреслив, що ці дії спрямовані на обмеження військових можливостей Тегерана та запобігання його співпраці з Росією, яка використовує іранську підтримку у війні проти України.
Президент США Дональд Трамп заявив про намір отримати рекордний оборонний бюджет у 1,5 трильйона доларів, що перевищує витрати майже всього світу разом узятого. Для обґрунтування таких витрат він використовує тему допомоги Україні, критикуючи попередню політику Вашингтона та наголошуючи на необхідності масштабного переозброєння.
Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш попередив, що світ стоїть на межі масштабної війни з драматичними наслідками. Він наголосив, що міжнародна система безпеки переживає найглибшу кризу з часів Другої світової, а конфлікти, які нині розгортаються, можуть перерости у глобальне протистояння.
Дональд Туск публічно розкритикував міжнародну політику Дональда Трампа та Віктора Орбана, назвавши їхні дії “планом мрії Путіна”. За його словами, позиція цих лідерів підриває єдність Заходу та грає на руку Кремлю, який прагне розколоти трансатлантичний союз.
Анґела Меркель розкрила головний задум Мінських угод 2015 року, заявивши, що їхнім справжнім призначенням було стримати Володимира Путіна від негайного захоплення всієї України. За її словами, домовленості мали дати Києву час на зміцнення армії та міжнародної підтримки, адже тоді існувала реальна загроза повномасштабної окупації.
Лідер угорської опозиції виступив із заявою, що чітко окреслює його ставлення до Росії та війни в Україні. Він наголосив, що країна не може залишатися осторонь агресії, яка руйнує європейську безпеку, і закликав до більш рішучої позиції Будапешта у відносинах із Москвою.
У дипломатичному просторі розгорівся новий конфлікт після того, як Марія Захарова заявила про «шок» Москви через пошкодження православного храму Святого Миколая у Тегерані внаслідок ударів США та Ізраїлю. Російська сторона засудила «варварські атаки» на місця культу, намагаючись виступити в ролі захисника релігійних святинь.
У нічному небі над Іраном розгорнулася сцена, що нагадує військову драму з високим ризиком і тонкою межею між життям і смертю.
Президент США Дональд Трамп заявив про намір провести масштабні кадрові чистки у своїй адміністрації, що може призвести до звільнення десятків високопосадовців. За його словами, нова команда має бути повністю відданою його політичному курсу та готовою реалізовувати стратегічні рішення без опору.