Близько 200 мігрантів з восьми країн були врятовані біля берегів Лівії
Берегова охорона ВМС при Уряді національної згоди Лівії повідомила про те, що 199 осіб, що є мігрантами, були врятовані біля лівійського узбережжя протягом останніх трьох днів.
Про це повідомляє інформаційне агентство Анадолу.
"Співробітники берегової охорони Лівії в середу, четвер і п'ятницю врятували 199 нелегальних мігрантів, які перебували на борту п'яти невеликих суден. Рятувальна операція пройшла в акваторії північно-східного і північно-західного узбережжя Тріполі", - йдеться в повідомленні.
На борту човнів знаходилися жителі Судану, Південного Судану, Сенегалу, Сомалі, Єгипту, Еритреї, Ефіопії та Бангладеш.
Врятованим була надана допомога, в тому числі медична, і вони доставлені в міграційну службу при МВС при Уряді національної згоди Лівії.
Мігранти з Африки використовують територію Лівії, щоб дістатися до Європи по Середземному морю.
Як повідомлялося, українці складали понад дві третини нелегалів, висланих з Чехії у 2018 році, повідомляє vinegret.cz з посиланням на звіт Міністерства внутрішніх справ Чехії, представлений уряду.
"Минулого року поліція у справах іноземців Чехії затримала 4992 нелегальних мігрантів, що на 254 осіб більше в порівнянні з 2017 роком", - йдеться в повідомленні.
Відзначається, що переважна більшість цих іноземців (4653) в'їхали в країну законно, і вже потім з різних причин порушували встановлені строки перебування.
Серед затриманих нелегалів переважали українці – 1470 осіб. Далі йдуть громадяни Молдови (567), В'єтнаму (312), РФ (273) і Узбекистану (157).
Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Україна має одну з найсильніших армій сучасної Європи та повинна стати невід’ємною частиною майбутньої європейської системи безпеки.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що міністр оборони США Піт Гегсет залишив зустріч глав оборонних відомств Альянсу раніше не через політичні розбіжності чи небажання зустрічатися з президентом України Володимиром Зеленським, а через заздалегідь заплановані зобов’язання.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що головна мета Росії полягає не у прямому нападі на країни НАТО, а у спробі послабити Європу, створити атмосферу страху та змусити союзників України сумніватися у власній стійкості.
Помічник Володимира Путіна Юрій Ушаков заявив, що європейські лідери нібито намагалися змінити позицію президента США Дональда Трампа щодо війни в Україні під час саміту «Групи семи» у Франції, назвавши їхні аргументи «некорисними» для Москви.
Голова Європейської ради Антоніу Кошта двічі проводив непублічні контакти з представниками Кремля щодо війни Росії проти України, намагаючись з’ясувати можливі дипломатичні шляхи завершення бойових дій.
Американські демократи заявили, що після перемоги на виборах мають намір відновити тіснішу координацію зі своїми європейськими партнерами щодо підтримки України та закликали не списувати їх із політичної гри.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що Китай відіграє важливу роль у підтримці російської військової машини, допомагаючи Москві обходити міжнародні обмеження, і закликав Пекін врахувати наслідки такої політики.
Президент Росії Володимир Путін провів телефонну розмову з президентом США Дональдом Трампом, під час якої, за повідомленнями ЗМІ, порушував тему війни проти України та намагався представити власне бачення ситуації на фронті.
Президент США Дональд Трамп і російський лідер Володимир Путін опинилися у ситуації, коли вихід із розпочатих ними криз стає дедалі складнішим. Оглядач The Washington Post Девід Ігнатіус заявив, що обидва політики потрапили у «пастку влади», де визнання помилок може коштувати їм політичного впливу.
Російський лідер Володимир Путін знову підписав указ про збільшення штатної чисельності Збройних сил РФ, що стало вже другим таким рішенням із початку 2026 року. Нове розширення російської армії відбувається на тлі триваючої війни проти України та зростання військових потреб Кремля.
Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Україна має одну з найсильніших армій сучасної Європи та повинна стати невід’ємною частиною майбутньої європейської системи безпеки.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що міністр оборони США Піт Гегсет залишив зустріч глав оборонних відомств Альянсу раніше не через політичні розбіжності чи небажання зустрічатися з президентом України Володимиром Зеленським, а через заздалегідь заплановані зобов’язання.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що головна мета Росії полягає не у прямому нападі на країни НАТО, а у спробі послабити Європу, створити атмосферу страху та змусити союзників України сумніватися у власній стійкості.
Помічник Володимира Путіна Юрій Ушаков заявив, що європейські лідери нібито намагалися змінити позицію президента США Дональда Трампа щодо війни в Україні під час саміту «Групи семи» у Франції, назвавши їхні аргументи «некорисними» для Москви.