Близько 200 мігрантів з восьми країн були врятовані біля берегів Лівії
Берегова охорона ВМС при Уряді національної згоди Лівії повідомила про те, що 199 осіб, що є мігрантами, були врятовані біля лівійського узбережжя протягом останніх трьох днів.
Про це повідомляє інформаційне агентство Анадолу.
"Співробітники берегової охорони Лівії в середу, четвер і п'ятницю врятували 199 нелегальних мігрантів, які перебували на борту п'яти невеликих суден. Рятувальна операція пройшла в акваторії північно-східного і північно-західного узбережжя Тріполі", - йдеться в повідомленні.
На борту човнів знаходилися жителі Судану, Південного Судану, Сенегалу, Сомалі, Єгипту, Еритреї, Ефіопії та Бангладеш.
Врятованим була надана допомога, в тому числі медична, і вони доставлені в міграційну службу при МВС при Уряді національної згоди Лівії.
Мігранти з Африки використовують територію Лівії, щоб дістатися до Європи по Середземному морю.
Як повідомлялося, українці складали понад дві третини нелегалів, висланих з Чехії у 2018 році, повідомляє vinegret.cz з посиланням на звіт Міністерства внутрішніх справ Чехії, представлений уряду.
"Минулого року поліція у справах іноземців Чехії затримала 4992 нелегальних мігрантів, що на 254 осіб більше в порівнянні з 2017 роком", - йдеться в повідомленні.
Відзначається, що переважна більшість цих іноземців (4653) в'їхали в країну законно, і вже потім з різних причин порушували встановлені строки перебування.
Серед затриманих нелегалів переважали українці – 1470 осіб. Далі йдуть громадяни Молдови (567), В'єтнаму (312), РФ (273) і Узбекистану (157).
Соціологи фіксують найнижчі показники підтримки за весь другий термін, пояснюючи падіння не діями опозиції, а внутрішніми кризами та суперечливими рішеннями Білого дому.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.
Литовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс зробив гучну заяву: НАТО, за потреби, має бути готовим атакувати російський анклав у Калінінграді, аби зупинити загрозу з боку Москви. Його слова стали сигналом про новий рівень рішучості Балтії у протистоянні з Кремлем.
Це перша настільки відверта оцінка дій Кремля від китайського лідера, яка пролунала на тлі патової ситуації у війні та офіційного візиту Путіна до Пекіна.
Москва прагне показати, що союз із Китаєм стає головною опорою для Росії у протистоянні із Заходом.
У заяві Дмитра Пєскова пролунало підтвердження готовності Кремля до контактів із європейськими лідерами. Водночас він дав зрозуміти, що Москва прагне визначати формат і учасників переговорів. У Європі ж наголошують, що справжній діалог можливий лише після завершення війни та відновлення територіальної цілісності України.
Російський пропагандист поставив речнику Кремля Дмитру Пєскову незручне запитання про ядерну зброю, змусивши його виправдовуватися щодо готовності Москви застосувати ракети проти України.
Будівництво нової бальної зали Дональда Трампа у Вашингтоні зіткнулося з серйозною юридичною перешкодою: федеральний суддя заборонив продовжувати роботи через відсутність схвалення Конгресу.
Соціологи фіксують найнижчі показники підтримки за весь другий термін, пояснюючи падіння не діями опозиції, а внутрішніми кризами та суперечливими рішеннями Білого дому.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.