Чого насправді хоче команда Трампа від світу – Резазаде
На тлі хвилі мит, пауз у переговорах і суперечливих заяв з Білого дому досі незрозуміло, яку саме політику Сполучені Штати реалізують на міжнародній арені. Попри окремі натяки на двосторонні угоди, реальна стратегія адміністрації Трампа залишається туманною.
Про це свідчить аналіз першого віце-президента іранської опозиції у США Алі Реза Резазаде, який уважно відстежує нову торговельну лінію Вашингтона.
«Немає чіткого вектора. Трамп ніби шукає гнучку, двосторонню модель домовленостей, але без зрозумілих принципів. Це створює атмосферу невизначеності не тільки для союзників США, а й для самих переговорників у його адміністрації», — наголосив Резазаде.
Серед ключових вимог Білого дому: більше закупівель американського скрапленого газу, зниження тарифів на експорт товарів зі США, зменшення податкового тиску на техногігантів з Силіконової долини та обіцянки від партнерів не допомагати Китаю обходити санкції. Але навіть ці тези змінюються залежно від країни — і часто суперечать одна одній.
Минулого тижня Трамп раптово призупинив введення нових мит на понад 70 країн, пояснивши це «тривожними коливаннями на ринку облігацій». Замість цього він дав 90 днів на досягнення угод із окремими державами — зокрема, з В’єтнамом, Японією, Південною Кореєю та Ізраїлем. При цьому загальний 10% тариф на весь імпорт до США лишився чинним, а для Китаю мита піднялися до понад 100%.
«Це ситуація, в якій самі американські посадовці визнають, що не до кінця розуміють, які цілі перед ними ставить президент. А отже, й іноземні делегації не можуть вести ефективні переговори», — зазначає Резазаде. Цю думку підтверджують і незалежні експерти. Наприклад, голова American Action Forum Даг Голц-Ікін заявив: «Ніхто не знає, чого вони хочуть — і що гірше, сам Трамп цього, схоже, не знає».
Ще більше здивування викликала заява радника Білого дому Пітера Наварро, який розкритикував інвестиції BMW у завод у Південній Кароліні, назвавши їх «шкідливими для Америки» — хоча саме такого виробництва Трамп роками вимагав від іноземних компаній.
На думку Алі Реза Резазаде, головна проблема полягає у відсутності стратегічного мислення: «Кожне рішення виглядає ситуативним, продиктованим моментом або емоцією. Але міжнародна економіка — це не кампанія, і не шоу. Тут потрібна передбачуваність. А її сьогодні США вже не уособлюють».
#трамп #алірезарезазаде #зовнішняполітика #торговельнастратегія #сша #пітеранаварро #тарифи #економіка #митнаполітика #вашингтон #переговори #енергетика #китай #європа
Президент США Дональд Трамп повідомив про результати регулярного медичного обстеження у військово-медичному центрі Волтера Ріда, назвавши їх «ідеальними». Він також заявив, що успішно пройшов когнітивний тест із 30 запитань, який, на його переконання, не зміг би скласти його попередник Барак Обама.
Володимир Путін винайшов новий спосіб заманити росіян у війну проти України: указом він дозволив учасникам бойових дій та їхнім сім’ям не гасити прострочені кредити, але лише тим, хто з 1 травня 2026 року укладе контракт із Міноборони РФ щонайменше на рік.
Карл Більдт наголошує, що Путін та Трамп опинилися у схожій пастці: кожен розпочав війну, яку вважав легкою прогулянкою, але обидва загрузли у хаосі без шансів на перемогу. Кремль не може здолати Україну, а США не здатні зламати Іран, і тепер обидва лідери намагаються врятувати власні режими від краху.
Александр Стубб у своєму інтерв’ю підкреслив, що Європа повинна мати спільну позицію на будь-яких переговорах із Росією. Він заявив, що готовий взяти на себе роль представника ЄС, аби донести до Кремля чіткий меседж: агресія проти України не може залишитися безкарною, а мир можливий лише на справедливих умовах.
Інтерв’ю з представниками російського бізнесу, політичних кіл та західних спецслужб показують картину ізольованого Путіна, який зациклений на війні в Україні, тоді як його оточення дедалі більше усвідомлює катастрофічні наслідки для економіки та майбутнього країни.
Кая Каллас назвала удари Росії «огидними терористичними актами», спрямованими на те, щоб убити якомога більше цивільних. Вона наголосила, що використання «Орєшніка» є політичною тактикою залякування та безрозсудним ризиком ядерної ескалації, який свідчить про глухий кут, у який зайшла Москва.
П’ять країн НАТО виступили проти створення фонду щорічної допомоги Україні, який мав би забезпечити стабільне фінансування у розмірі 40 мільярдів євро. Генсек Марк Рютте заявив, що попри відсутність консенсусу, союзники продовжать підтримку Києва, адже це питання безпеки всього континенту.
Американське видання повідомило, що після рішення Дональда Трампа припинити постачання зброї Україні, посольство США в Києві залишилося без належної оборони. Це стало сигналом про різку зміну політики Вашингтона, яка поставила під сумнів безпеку дипломатів та стратегічну підтримку України.
Путін у Пекіні почув “Лебедине озеро”: натяк, який не можна ігнорувати. Символічна музика пролунала під час прийому російського лідера в Китаї, викликавши асоціації з останніми днями радянської влади та нагадуванням про крихкість його режиму.
Прессекретар президента РФ заявив, що будь-які дискусії про територіальну приналежність Калінінграда є «неприйнятними» та спрямованими на дестабілізацію регіону.
Президент США Дональд Трамп повідомив про результати регулярного медичного обстеження у військово-медичному центрі Волтера Ріда, назвавши їх «ідеальними». Він також заявив, що успішно пройшов когнітивний тест із 30 запитань, який, на його переконання, не зміг би скласти його попередник Барак Обама.
Володимир Путін винайшов новий спосіб заманити росіян у війну проти України: указом він дозволив учасникам бойових дій та їхнім сім’ям не гасити прострочені кредити, але лише тим, хто з 1 травня 2026 року укладе контракт із Міноборони РФ щонайменше на рік.
Карл Більдт наголошує, що Путін та Трамп опинилися у схожій пастці: кожен розпочав війну, яку вважав легкою прогулянкою, але обидва загрузли у хаосі без шансів на перемогу. Кремль не може здолати Україну, а США не здатні зламати Іран, і тепер обидва лідери намагаються врятувати власні режими від краху.
Александр Стубб у своєму інтерв’ю підкреслив, що Європа повинна мати спільну позицію на будь-яких переговорах із Росією. Він заявив, що готовий взяти на себе роль представника ЄС, аби донести до Кремля чіткий меседж: агресія проти України не може залишитися безкарною, а мир можливий лише на справедливих умовах.