Чого насправді хоче команда Трампа від світу – Резазаде
На тлі хвилі мит, пауз у переговорах і суперечливих заяв з Білого дому досі незрозуміло, яку саме політику Сполучені Штати реалізують на міжнародній арені. Попри окремі натяки на двосторонні угоди, реальна стратегія адміністрації Трампа залишається туманною.
Про це свідчить аналіз першого віце-президента іранської опозиції у США Алі Реза Резазаде, який уважно відстежує нову торговельну лінію Вашингтона.
«Немає чіткого вектора. Трамп ніби шукає гнучку, двосторонню модель домовленостей, але без зрозумілих принципів. Це створює атмосферу невизначеності не тільки для союзників США, а й для самих переговорників у його адміністрації», — наголосив Резазаде.
Серед ключових вимог Білого дому: більше закупівель американського скрапленого газу, зниження тарифів на експорт товарів зі США, зменшення податкового тиску на техногігантів з Силіконової долини та обіцянки від партнерів не допомагати Китаю обходити санкції. Але навіть ці тези змінюються залежно від країни — і часто суперечать одна одній.
Минулого тижня Трамп раптово призупинив введення нових мит на понад 70 країн, пояснивши це «тривожними коливаннями на ринку облігацій». Замість цього він дав 90 днів на досягнення угод із окремими державами — зокрема, з В’єтнамом, Японією, Південною Кореєю та Ізраїлем. При цьому загальний 10% тариф на весь імпорт до США лишився чинним, а для Китаю мита піднялися до понад 100%.
«Це ситуація, в якій самі американські посадовці визнають, що не до кінця розуміють, які цілі перед ними ставить президент. А отже, й іноземні делегації не можуть вести ефективні переговори», — зазначає Резазаде. Цю думку підтверджують і незалежні експерти. Наприклад, голова American Action Forum Даг Голц-Ікін заявив: «Ніхто не знає, чого вони хочуть — і що гірше, сам Трамп цього, схоже, не знає».
Ще більше здивування викликала заява радника Білого дому Пітера Наварро, який розкритикував інвестиції BMW у завод у Південній Кароліні, назвавши їх «шкідливими для Америки» — хоча саме такого виробництва Трамп роками вимагав від іноземних компаній.
На думку Алі Реза Резазаде, головна проблема полягає у відсутності стратегічного мислення: «Кожне рішення виглядає ситуативним, продиктованим моментом або емоцією. Але міжнародна економіка — це не кампанія, і не шоу. Тут потрібна передбачуваність. А її сьогодні США вже не уособлюють».
#трамп #алірезарезазаде #зовнішняполітика #торговельнастратегія #сша #пітеранаварро #тарифи #економіка #митнаполітика #вашингтон #переговори #енергетика #китай #європа
Президент Росії Володимир Путін відреагував на падіння російського дрона на багатоповерхівку в румунському Галаці, намагаючись перекласти відповідальність на Україну та звинуватити Київ у «провокації». Його заява викликала різку критику, адже трагедія стала черговим доказом того, що війна Кремля виходить за межі України та створює пряму загрозу для країн ЄС і НАТО.
Ексдиректор ЦРУ Майкл Морелл визнав: Захід не дослухався достатньо уважно до слів Путіна, коли той відкрито озвучував свої цілі у війні проти України. Він наголосив, що Кремль від самого початку прагнув знищити українську державність і підірвати європейську безпеку, а недооцінка цих планів коштувала світу дорого.
НАТО та Євросоюз виступили із жорсткою заявою після падіння російського дрона на багатоповерхівку в румунському Галаці.
У ніч проти 29 травня російський безпілотник врізався у десятиповерховий житловий будинок у румунському Галаці, поранивши двох людей. Міністр закордонних справ Лумініца Одобеску назвала інцидент «серйозною та безвідповідальною ескалацією» з боку Кремля, яка ставить під загрозу безпеку громадян та регіональну стабільність.
Кая Каллас попередила Європу: переговори з Росією можуть стати небезпечною пасткою, яка відволікає від реальних рішень і грає на руку Кремлю. Вона закликала не дозволити Москві диктувати правила та наголосила, що санкції й ключові рішення залишаються виключно у компетенції європейських держав.
Понтифік під час загальної аудієнції у Ватикані заявив, що з тривогою стежить за війною в Україні, яка останніми днями значно загострилася. Він підкреслив, що війна не створює безпеки, а лише поглиблює проблеми, руйнує домівки та місця молитви, забирає життя невинних людей.
Глава МЗС Польщі Радослав Сікорський наголосив, що сьогодні Росія не має сил для великого наступу проти НАТО, адже супутникова розвідка зафіксувала б підготовку подібного масштабу.
Президент США Дональд Трамп повідомив про результати регулярного медичного обстеження у військово-медичному центрі Волтера Ріда, назвавши їх «ідеальними». Він також заявив, що успішно пройшов когнітивний тест із 30 запитань, який, на його переконання, не зміг би скласти його попередник Барак Обама.
Володимир Путін винайшов новий спосіб заманити росіян у війну проти України: указом він дозволив учасникам бойових дій та їхнім сім’ям не гасити прострочені кредити, але лише тим, хто з 1 травня 2026 року укладе контракт із Міноборони РФ щонайменше на рік.
Карл Більдт наголошує, що Путін та Трамп опинилися у схожій пастці: кожен розпочав війну, яку вважав легкою прогулянкою, але обидва загрузли у хаосі без шансів на перемогу. Кремль не може здолати Україну, а США не здатні зламати Іран, і тепер обидва лідери намагаються врятувати власні режими від краху.
Президент Росії Володимир Путін відреагував на падіння російського дрона на багатоповерхівку в румунському Галаці, намагаючись перекласти відповідальність на Україну та звинуватити Київ у «провокації». Його заява викликала різку критику, адже трагедія стала черговим доказом того, що війна Кремля виходить за межі України та створює пряму загрозу для країн ЄС і НАТО.
Ексдиректор ЦРУ Майкл Морелл визнав: Захід не дослухався достатньо уважно до слів Путіна, коли той відкрито озвучував свої цілі у війні проти України. Він наголосив, що Кремль від самого початку прагнув знищити українську державність і підірвати європейську безпеку, а недооцінка цих планів коштувала світу дорого.
НАТО та Євросоюз виступили із жорсткою заявою після падіння російського дрона на багатоповерхівку в румунському Галаці.
У ніч проти 29 травня російський безпілотник врізався у десятиповерховий житловий будинок у румунському Галаці, поранивши двох людей. Міністр закордонних справ Лумініца Одобеску назвала інцидент «серйозною та безвідповідальною ескалацією» з боку Кремля, яка ставить під загрозу безпеку громадян та регіональну стабільність.