Чого насправді хоче команда Трампа від світу – Резазаде
На тлі хвилі мит, пауз у переговорах і суперечливих заяв з Білого дому досі незрозуміло, яку саме політику Сполучені Штати реалізують на міжнародній арені. Попри окремі натяки на двосторонні угоди, реальна стратегія адміністрації Трампа залишається туманною.
Про це свідчить аналіз першого віце-президента іранської опозиції у США Алі Реза Резазаде, який уважно відстежує нову торговельну лінію Вашингтона.
«Немає чіткого вектора. Трамп ніби шукає гнучку, двосторонню модель домовленостей, але без зрозумілих принципів. Це створює атмосферу невизначеності не тільки для союзників США, а й для самих переговорників у його адміністрації», — наголосив Резазаде.
Серед ключових вимог Білого дому: більше закупівель американського скрапленого газу, зниження тарифів на експорт товарів зі США, зменшення податкового тиску на техногігантів з Силіконової долини та обіцянки від партнерів не допомагати Китаю обходити санкції. Але навіть ці тези змінюються залежно від країни — і часто суперечать одна одній.
Минулого тижня Трамп раптово призупинив введення нових мит на понад 70 країн, пояснивши це «тривожними коливаннями на ринку облігацій». Замість цього він дав 90 днів на досягнення угод із окремими державами — зокрема, з В’єтнамом, Японією, Південною Кореєю та Ізраїлем. При цьому загальний 10% тариф на весь імпорт до США лишився чинним, а для Китаю мита піднялися до понад 100%.
«Це ситуація, в якій самі американські посадовці визнають, що не до кінця розуміють, які цілі перед ними ставить президент. А отже, й іноземні делегації не можуть вести ефективні переговори», — зазначає Резазаде. Цю думку підтверджують і незалежні експерти. Наприклад, голова American Action Forum Даг Голц-Ікін заявив: «Ніхто не знає, чого вони хочуть — і що гірше, сам Трамп цього, схоже, не знає».
Ще більше здивування викликала заява радника Білого дому Пітера Наварро, який розкритикував інвестиції BMW у завод у Південній Кароліні, назвавши їх «шкідливими для Америки» — хоча саме такого виробництва Трамп роками вимагав від іноземних компаній.
На думку Алі Реза Резазаде, головна проблема полягає у відсутності стратегічного мислення: «Кожне рішення виглядає ситуативним, продиктованим моментом або емоцією. Але міжнародна економіка — це не кампанія, і не шоу. Тут потрібна передбачуваність. А її сьогодні США вже не уособлюють».
#трамп #алірезарезазаде #зовнішняполітика #торговельнастратегія #сша #пітеранаварро #тарифи #економіка #митнаполітика #вашингтон #переговори #енергетика #китай #європа
Екскурсія для російських парламентарів у Капітолії викликала хвилю обурення серед американських законодавців. І демократи, і республіканці заявили, що візит представників країни-агресора, яка співпрацює з Іраном і перебуває під санкціями, є загрозою для безпеки та підриває авторитет Конгресу.
Після чотирьох тижнів бойових дій проти Ірану Дональд Трамп опинився перед дилемою: укласти недосконалу угоду й піти з конфлікту або ж посилити військові дії, ризикуючи затягнути США у довготривалу війну. На тлі зростання цін на енергоносії та падіння рейтингу підтримки, Білий дім шукає вихід, який би дозволив уникнути «вічної війни», але водночас зберегти контроль над стратегічною Ормузькою протокою.
Президент США прагне закріпити образ переможця, оголосивши про успіх у війні проти Ірану. Експерти зазначають, що така риторика може стати частиною його політичної стратегії, хоча реальна ситуація на фронті залишається складною.
Соціологічні дослідження засвідчили, що підтримка Володимира Путіна серед росіян стрімко зменшується. Війна проти України, економічні проблеми та мобілізація стали ключовими чинниками, які підірвали його авторитет.
Президент США відкрито визнав, що Вашингтон регулярно забирає озброєння, призначене для України, і використовує його у війні проти Ірану. Він назвав це “постійною практикою” та додав, що американські склади в Європі дозволяють швидко переорієнтовувати ресурси.
Президент США Дональд Трамп заявив, що рішення розпочати бойові дії проти Ірану було неминучим. Він підкреслив, що Вашингтон мусив “вирізати рак”, адже Іран із ядерними амбіціями становить смертельну загрозу, навіть якщо це призводить до економічних потрясінь.
Посол США при НАТО Меттью Вітакер розкрив, що адміністрація Дональда Трампа готує всі можливі сценарії розвитку війни з Іраном — від дипломатичних переговорів до військових дій, аби гарантувати безпеку регіону та зупинити ядерні амбіції Тегерана.
Журналісти Politico викрили мережу, через яку Москва залучає громадян Європи до диверсійних операцій. Під виглядом коротких поїздок і швидкого заробітку людей відправляють у табори, де готують агентів для дестабілізації континенту.
Генсек Організації Об’єднаних Націй Антоніу Гутерріш заявив, що конфлікт на Близькому Сході досяг критичної точки та більше не піддається контролю. Він закликав світових лідерів негайно втрутитися, аби зупинити подальшу ескалацію та гуманітарну катастрофу.
Екскурсія для російських парламентарів у Капітолії викликала хвилю обурення серед американських законодавців. І демократи, і республіканці заявили, що візит представників країни-агресора, яка співпрацює з Іраном і перебуває під санкціями, є загрозою для безпеки та підриває авторитет Конгресу.
Після чотирьох тижнів бойових дій проти Ірану Дональд Трамп опинився перед дилемою: укласти недосконалу угоду й піти з конфлікту або ж посилити військові дії, ризикуючи затягнути США у довготривалу війну. На тлі зростання цін на енергоносії та падіння рейтингу підтримки, Білий дім шукає вихід, який би дозволив уникнути «вічної війни», але водночас зберегти контроль над стратегічною Ормузькою протокою.
Президент США прагне закріпити образ переможця, оголосивши про успіх у війні проти Ірану. Експерти зазначають, що така риторика може стати частиною його політичної стратегії, хоча реальна ситуація на фронті залишається складною.
Соціологічні дослідження засвідчили, що підтримка Володимира Путіна серед росіян стрімко зменшується. Війна проти України, економічні проблеми та мобілізація стали ключовими чинниками, які підірвали його авторитет.