Чого насправді хоче команда Трампа від світу – Резазаде
На тлі хвилі мит, пауз у переговорах і суперечливих заяв з Білого дому досі незрозуміло, яку саме політику Сполучені Штати реалізують на міжнародній арені. Попри окремі натяки на двосторонні угоди, реальна стратегія адміністрації Трампа залишається туманною.
Про це свідчить аналіз першого віце-президента іранської опозиції у США Алі Реза Резазаде, який уважно відстежує нову торговельну лінію Вашингтона.
«Немає чіткого вектора. Трамп ніби шукає гнучку, двосторонню модель домовленостей, але без зрозумілих принципів. Це створює атмосферу невизначеності не тільки для союзників США, а й для самих переговорників у його адміністрації», — наголосив Резазаде.
Серед ключових вимог Білого дому: більше закупівель американського скрапленого газу, зниження тарифів на експорт товарів зі США, зменшення податкового тиску на техногігантів з Силіконової долини та обіцянки від партнерів не допомагати Китаю обходити санкції. Але навіть ці тези змінюються залежно від країни — і часто суперечать одна одній.
Минулого тижня Трамп раптово призупинив введення нових мит на понад 70 країн, пояснивши це «тривожними коливаннями на ринку облігацій». Замість цього він дав 90 днів на досягнення угод із окремими державами — зокрема, з В’єтнамом, Японією, Південною Кореєю та Ізраїлем. При цьому загальний 10% тариф на весь імпорт до США лишився чинним, а для Китаю мита піднялися до понад 100%.
«Це ситуація, в якій самі американські посадовці визнають, що не до кінця розуміють, які цілі перед ними ставить президент. А отже, й іноземні делегації не можуть вести ефективні переговори», — зазначає Резазаде. Цю думку підтверджують і незалежні експерти. Наприклад, голова American Action Forum Даг Голц-Ікін заявив: «Ніхто не знає, чого вони хочуть — і що гірше, сам Трамп цього, схоже, не знає».
Ще більше здивування викликала заява радника Білого дому Пітера Наварро, який розкритикував інвестиції BMW у завод у Південній Кароліні, назвавши їх «шкідливими для Америки» — хоча саме такого виробництва Трамп роками вимагав від іноземних компаній.
На думку Алі Реза Резазаде, головна проблема полягає у відсутності стратегічного мислення: «Кожне рішення виглядає ситуативним, продиктованим моментом або емоцією. Але міжнародна економіка — це не кампанія, і не шоу. Тут потрібна передбачуваність. А її сьогодні США вже не уособлюють».
#трамп #алірезарезазаде #зовнішняполітика #торговельнастратегія #сша #пітеранаварро #тарифи #економіка #митнаполітика #вашингтон #переговори #енергетика #китай #європа
Американське видання повідомило, що після рішення Дональда Трампа припинити постачання зброї Україні, посольство США в Києві залишилося без належної оборони. Це стало сигналом про різку зміну політики Вашингтона, яка поставила під сумнів безпеку дипломатів та стратегічну підтримку України.
Путін у Пекіні почув “Лебедине озеро”: натяк, який не можна ігнорувати. Символічна музика пролунала під час прийому російського лідера в Китаї, викликавши асоціації з останніми днями радянської влади та нагадуванням про крихкість його режиму.
Прессекретар президента РФ заявив, що будь-які дискусії про територіальну приналежність Калінінграда є «неприйнятними» та спрямованими на дестабілізацію регіону.
Заява пролунала як черговий сигнал тиску на Молдову та регіон, де Москва намагається утримати свій вплив, використовуючи тему «захисту співвітчизників».
У своєму виступі він натякнув на можливість використання арсеналу РФ, що викликало різку реакцію міжнародної спільноти та нову хвилю тривоги щодо глобальної безпеки.
Соціологи фіксують найнижчі показники підтримки за весь другий термін, пояснюючи падіння не діями опозиції, а внутрішніми кризами та суперечливими рішеннями Білого дому.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.
Американське видання повідомило, що після рішення Дональда Трампа припинити постачання зброї Україні, посольство США в Києві залишилося без належної оборони. Це стало сигналом про різку зміну політики Вашингтона, яка поставила під сумнів безпеку дипломатів та стратегічну підтримку України.
Путін у Пекіні почув “Лебедине озеро”: натяк, який не можна ігнорувати. Символічна музика пролунала під час прийому російського лідера в Китаї, викликавши асоціації з останніми днями радянської влади та нагадуванням про крихкість його режиму.
Прессекретар президента РФ заявив, що будь-які дискусії про територіальну приналежність Калінінграда є «неприйнятними» та спрямованими на дестабілізацію регіону.