Чого насправді хоче команда Трампа від світу – Резазаде
На тлі хвилі мит, пауз у переговорах і суперечливих заяв з Білого дому досі незрозуміло, яку саме політику Сполучені Штати реалізують на міжнародній арені. Попри окремі натяки на двосторонні угоди, реальна стратегія адміністрації Трампа залишається туманною.
Про це свідчить аналіз першого віце-президента іранської опозиції у США Алі Реза Резазаде, який уважно відстежує нову торговельну лінію Вашингтона.
«Немає чіткого вектора. Трамп ніби шукає гнучку, двосторонню модель домовленостей, але без зрозумілих принципів. Це створює атмосферу невизначеності не тільки для союзників США, а й для самих переговорників у його адміністрації», — наголосив Резазаде.
Серед ключових вимог Білого дому: більше закупівель американського скрапленого газу, зниження тарифів на експорт товарів зі США, зменшення податкового тиску на техногігантів з Силіконової долини та обіцянки від партнерів не допомагати Китаю обходити санкції. Але навіть ці тези змінюються залежно від країни — і часто суперечать одна одній.
Минулого тижня Трамп раптово призупинив введення нових мит на понад 70 країн, пояснивши це «тривожними коливаннями на ринку облігацій». Замість цього він дав 90 днів на досягнення угод із окремими державами — зокрема, з В’єтнамом, Японією, Південною Кореєю та Ізраїлем. При цьому загальний 10% тариф на весь імпорт до США лишився чинним, а для Китаю мита піднялися до понад 100%.
«Це ситуація, в якій самі американські посадовці визнають, що не до кінця розуміють, які цілі перед ними ставить президент. А отже, й іноземні делегації не можуть вести ефективні переговори», — зазначає Резазаде. Цю думку підтверджують і незалежні експерти. Наприклад, голова American Action Forum Даг Голц-Ікін заявив: «Ніхто не знає, чого вони хочуть — і що гірше, сам Трамп цього, схоже, не знає».
Ще більше здивування викликала заява радника Білого дому Пітера Наварро, який розкритикував інвестиції BMW у завод у Південній Кароліні, назвавши їх «шкідливими для Америки» — хоча саме такого виробництва Трамп роками вимагав від іноземних компаній.
На думку Алі Реза Резазаде, головна проблема полягає у відсутності стратегічного мислення: «Кожне рішення виглядає ситуативним, продиктованим моментом або емоцією. Але міжнародна економіка — це не кампанія, і не шоу. Тут потрібна передбачуваність. А її сьогодні США вже не уособлюють».
#трамп #алірезарезазаде #зовнішняполітика #торговельнастратегія #сша #пітеранаварро #тарифи #економіка #митнаполітика #вашингтон #переговори #енергетика #китай #європа
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що Вашингтон не має чіткої стратегії у війні проти Ірану, тоді як іранське керівництво принижує всю американську націю. Він підкреслив, що його контакти з президентом Дональдом Трампом лише підтвердили відсутність стратегічного бачення у США.
Володимир Путін після розмови з президентом Ірану Масудом Пезешкіаном заявив, що народ Ірану «мужньо й героїчно бореться за свій суверенітет». Він наголосив, що Росія робитиме все можливе для миру на Близькому Сході та продовжить стратегічні відносини з Тегераном.
У Кремлі підтвердили контакти між президентом США Дональдом Трампом і Володимиром Путіним, але заявили, що вони не означають готовності Росії до поступок у війні проти України. Москва наголосила, що продовжує наполягати на власних умовах, попри заяви Трампа про «хороші розмови».
У Білому домі заявили, що стрілянина у вашингтонському готелі 25 квітня була вже третьою спробою замаху на президента США Дональда Трампа за останні два роки. Нападника затримали, а президентське подружжя та високопосадовців адміністрації екстрено евакуювали.
У Кремлі заявили, що Росія є «невід’ємною частиною Європи», попри війну проти України та ізоляцію від Заходу.
Президент США Дональд Трамп заявив, що під час стрілянини на вечері кореспондентів у Вашингтоні сам загальмував свою евакуацію, намагаючись залишитися на місці події.
Керолайн Лівітт заявила, що нападник, який відкрив стрілянину під час вечері кореспондентів у Вашингтоні, намагався вбити президента Дональда Трампа та ще кількох високопосадовців.
У річницю Чорнобильської катастрофи Держдеп США заявив, що ядерна безпека є ключовим пріоритетом для Вашингтона. У документі наголошено, що війна Росії проти України створює нові ризики для атомних об’єктів, а світ не може допустити повторення трагедії масштабу Чорнобиля.
Україна офіційно відреагувала на стрілянину під час вечері кореспондентів у США, де був присутній президент Дональд Трамп.
Президент США Дональд Трамп після стрілянини на вечері кореспондентів заявив, що, ймовірно, був ціллю нападника. Він назвав стрільця «дуже хворою людиною» та порівняв інцидент із замахами на найвпливовіших лідерів, наголосивши, що подія стала травмуючою для його дружини Меланії.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що Вашингтон не має чіткої стратегії у війні проти Ірану, тоді як іранське керівництво принижує всю американську націю. Він підкреслив, що його контакти з президентом Дональдом Трампом лише підтвердили відсутність стратегічного бачення у США.
Володимир Путін після розмови з президентом Ірану Масудом Пезешкіаном заявив, що народ Ірану «мужньо й героїчно бореться за свій суверенітет». Він наголосив, що Росія робитиме все можливе для миру на Близькому Сході та продовжить стратегічні відносини з Тегераном.
У Кремлі підтвердили контакти між президентом США Дональдом Трампом і Володимиром Путіним, але заявили, що вони не означають готовності Росії до поступок у війні проти України. Москва наголосила, що продовжує наполягати на власних умовах, попри заяви Трампа про «хороші розмови».
У Білому домі заявили, що стрілянина у вашингтонському готелі 25 квітня була вже третьою спробою замаху на президента США Дональда Трампа за останні два роки. Нападника затримали, а президентське подружжя та високопосадовців адміністрації екстрено евакуювали.