Держдума РФ припинила дію "ракетного договору" між СРСР і США
Державна дума РФ прийняла закон про припинення Договору про ліквідацію ракет середньої і меншої дальності (ДРСМД) між СРСР і США, повідомляють ЗМІ
30 травня цей законопроєкт на розгляд до Держдуми вніс президент РФ Володимир Путін. Документ підтримали профільний комітет із міжнародних справ і два комітети-співвиконавці — з безпеки та оборони.
Президенту надається право приймати рішення про відновлення дії договору, "якщо ситуація зміниться і США повернуться до виконання своїх зобов'язань", підкреслив спікер Держдуми В'ячеслав Володін.
Договір між СРСР і США, підписаний Михайлом Горбачовим і Рональдом Рейганом 8 грудня 1987 року під час радянсько-американської зустрічі на вищому рівні в Вашингтоні.
Набув чинності 1 червня 1988 року.
Договір вперше в історії дозволив ліквідувати цілий клас озброєнь: сторони зобов'язалися знищити всі комплекси балістичних і крилатих ракет наземного базування середньої (1 тис. — 5,5 тис. км) і меншої (від 500 км до 1 тис. км) дальності, а також не виробляти, не випробовувати і не розгортати такі ракети в майбутньому.
Відповідно до договору, сторони протягом трьох років повинні були знищити всі пускові установки і ракети наземного базування з радіусом дії від 500 км до 5,5 тис. км, включаючи ракети як на європейській, так і на азіатській території СРСР. Договір передбачав процедури перевірки інспекторами, яким належало стежити за знищенням ракет протилежної сторони.
До червня 1991 року договір був виконаний: СРСР знищив 1 846 ракетних комплексів, США — 846 комплексів.
Після кількох взаємних звинувачень у порушенні ДРСМД в лютому 2019 року сторони заявили про призупинення дотримання своїх зобов'язань за договором.
Раніше уСША внесли законопроект, що присікає вплив Росії на членів НАТО у Європі.
Зідно з проектом закону, вказується в публікації, європейські країни члени НАТО зможуть бути забезпечені надійним американським джерелом енергопостачання.
Поки Володимир Путін готується до найпохмурішого параду за роки правління, навіть лояльні до Кремля голоси починають звучати інакше. Bloomberg пише, що росіяни втомилися від нескінченного конфлікту, який руйнує їхнє життя, і дедалі частіше звинувачують владу у провалі.
У Кремлі заявили, що Володимир Путін готовий до діалогу з Європейським Союзом, проте сам ініціювати контакти не буде. Дмитро Пєсков пояснив, що Росія «не була ініціатором» розриву відносин, і тепер чекає, коли ЄС сам звернеться до Москви.
У Москві готуються до параду 9 травня так, ніби це фронтова операція: Кремль оголосив про посилені заходи безпеки для Володимира Путіна, прикриваючи страх перед Україною та власними внутрішніми загрозами.
Юрій Ушаков, найближчий радник Володимира Путіна, зробив фрейдівську обмовку, яка розкрила справжні наміри Кремля. Замість обіцянок миру він фактично визнав, що Росія прагне лише паузи у війні, аби перегрупуватися.
За даними російських джерел, доходи від нафти та газу у квітні 2026 року склали лише близько 100 мільярдів рублів замість прогнозованого трильйона. Це означає, що Кремль втратив основне джерело фінансування війни та соціальних програм, а дефіцит бюджету стрімко зростає.
The Washington Post пише про загострення протистояння між адміністрацією Путіна, яку курує Сергій Кирієнко, та силовими структурами на чолі з ФСБ. На тлі падіння економіки, блокування інтернету та зростання суспільного невдоволення Кремль опинився у вирі внутрішньої боротьби, яка може підірвати стабільність влади.
Олег Шамшур заявив, що Європа зволікає з усвідомленням масштабів небезпеки, і лише пряме силове протистояння змусить її діяти рішуче. Він підкреслив, що агресія Росії є викликом не лише для України, а й для всієї європейської безпеки.
У НАТО відреагували на рішення президента США Дональда Трампа щодо скорочення військової присутності в Європі, зазначивши, що це не стало несподіванкою для союзників. Водночас у Альянсі підкреслили, що такий крок може послабити обороноздатність і створити нові виклики для європейської безпеки.
Президент США Дональд Трамп оголосив про виведення військових та ракетних підрозділів із Німеччини, що викликало занепокоєння серед союзників по НАТО. Це рішення може суттєво змінити баланс сил у Європі та поставити нові виклики для безпеки континенту.
Президент США Дональд Трамп заявив, що блокада проти Ірану призведе до повного краху його фінансової системи. Він підкреслив, що санкції та економічний тиск є головним інструментом у боротьбі з агресивною політикою Тегерана.
Поки Володимир Путін готується до найпохмурішого параду за роки правління, навіть лояльні до Кремля голоси починають звучати інакше. Bloomberg пише, що росіяни втомилися від нескінченного конфлікту, який руйнує їхнє життя, і дедалі частіше звинувачують владу у провалі.
У Кремлі заявили, що Володимир Путін готовий до діалогу з Європейським Союзом, проте сам ініціювати контакти не буде. Дмитро Пєсков пояснив, що Росія «не була ініціатором» розриву відносин, і тепер чекає, коли ЄС сам звернеться до Москви.
У Москві готуються до параду 9 травня так, ніби це фронтова операція: Кремль оголосив про посилені заходи безпеки для Володимира Путіна, прикриваючи страх перед Україною та власними внутрішніми загрозами.
Юрій Ушаков, найближчий радник Володимира Путіна, зробив фрейдівську обмовку, яка розкрила справжні наміри Кремля. Замість обіцянок миру він фактично визнав, що Росія прагне лише паузи у війні, аби перегрупуватися.