У США внесли законопроект, що присікає вплив Росії на членів НАТО у Європі
Законопроект S. 1830 "Про співпрацю у сфері енергетичної безпеки з партнерами в Європі" (ESCAPE Act), згідно з яким, Росія не зможе надавати традиційне політичний тиск на країни Європи, був внесений у США сенатором Джон Баррассо.
Про це повідомляється на офіційній веб-сторінці американського законодавця.
Так, згідно з проектом закону, вказується в публікації, європейські країни члени НАТО зможуть бути забезпечені надійним американським джерелом енергопостачання.
У проекті цього закону S. 1830 передбачені також і санкції проти трубопроводу Nord Stream 2, який має на меті транспортування газу з Росії в Німеччину, а також інших російських газопроводів для експорту енергоносіїв.
Як підкреслив сам Баррассо, "президент Трамп був прав, коли нещодавно заявив, що Німеччина стане заручником Росії, якщо будуть просуватися далі в побудові російського газопроводу Nord Stream 2".
У зв'язку з цим, американський законодавець підкреслив, що президент РФ Володимир Путін "відомий тим, що застосовував російський природний газ для того, щоб вимагати та погрожувати нашим союзникам".
Закон ESCAPE позбавить РФ цієї геополітичної зброї шляхом введення санкцій проти трубопроводу Nord Stream 2, а також збільшення експорту американського природного газу, підкреслив сенатор США.
Треба відзначити, що перед внесенням законопроекту, держсекретар США Майк Помпео озвучив для Європи ряд застережень, пов'язаних з будівництвом газопроводу "Північного потоку – 2", і закликав Євросоюз переглянути джерела постачання енергоносіїв.
Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Україна має одну з найсильніших армій сучасної Європи та повинна стати невід’ємною частиною майбутньої європейської системи безпеки.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що міністр оборони США Піт Гегсет залишив зустріч глав оборонних відомств Альянсу раніше не через політичні розбіжності чи небажання зустрічатися з президентом України Володимиром Зеленським, а через заздалегідь заплановані зобов’язання.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що головна мета Росії полягає не у прямому нападі на країни НАТО, а у спробі послабити Європу, створити атмосферу страху та змусити союзників України сумніватися у власній стійкості.
Помічник Володимира Путіна Юрій Ушаков заявив, що європейські лідери нібито намагалися змінити позицію президента США Дональда Трампа щодо війни в Україні під час саміту «Групи семи» у Франції, назвавши їхні аргументи «некорисними» для Москви.
Голова Європейської ради Антоніу Кошта двічі проводив непублічні контакти з представниками Кремля щодо війни Росії проти України, намагаючись з’ясувати можливі дипломатичні шляхи завершення бойових дій.
Американські демократи заявили, що після перемоги на виборах мають намір відновити тіснішу координацію зі своїми європейськими партнерами щодо підтримки України та закликали не списувати їх із політичної гри.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що Китай відіграє важливу роль у підтримці російської військової машини, допомагаючи Москві обходити міжнародні обмеження, і закликав Пекін врахувати наслідки такої політики.
Президент Росії Володимир Путін провів телефонну розмову з президентом США Дональдом Трампом, під час якої, за повідомленнями ЗМІ, порушував тему війни проти України та намагався представити власне бачення ситуації на фронті.
Президент США Дональд Трамп і російський лідер Володимир Путін опинилися у ситуації, коли вихід із розпочатих ними криз стає дедалі складнішим. Оглядач The Washington Post Девід Ігнатіус заявив, що обидва політики потрапили у «пастку влади», де визнання помилок може коштувати їм політичного впливу.
Російський лідер Володимир Путін знову підписав указ про збільшення штатної чисельності Збройних сил РФ, що стало вже другим таким рішенням із початку 2026 року. Нове розширення російської армії відбувається на тлі триваючої війни проти України та зростання військових потреб Кремля.
Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Україна має одну з найсильніших армій сучасної Європи та повинна стати невід’ємною частиною майбутньої європейської системи безпеки.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що міністр оборони США Піт Гегсет залишив зустріч глав оборонних відомств Альянсу раніше не через політичні розбіжності чи небажання зустрічатися з президентом України Володимиром Зеленським, а через заздалегідь заплановані зобов’язання.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що головна мета Росії полягає не у прямому нападі на країни НАТО, а у спробі послабити Європу, створити атмосферу страху та змусити союзників України сумніватися у власній стійкості.
Помічник Володимира Путіна Юрій Ушаков заявив, що європейські лідери нібито намагалися змінити позицію президента США Дональда Трампа щодо війни в Україні під час саміту «Групи семи» у Франції, назвавши їхні аргументи «некорисними» для Москви.