До журналіста "Медузи" допустили лікаря, який повідомив про струс головного мозку і численні травми
До кореспондента "Медузи" Івану Голунову, який в даний момент знаходиться в московському відділенні поліції, затриманому за підозрою за зберігання і виготовлення наркотиків, допустили бригаду швидкої допомоги.
Як відомо, журналісту сьогодні, 8 червня стало погано, проте слідчий не пустив до нього приїхала на виклик бригаду швидкої допомоги.
Як тепер повідомила "Медуза", медиків все ж допустили до затриманого журналіста.
Перед тим як розповісти про попередній діагноз, хочемо нагадати, що за повідомленнями ЗМІ Москви, Голунова після затримання били співробітники правоохоронних органів.
Лікар швидкої допомоги, який вранці сьогодні, 8 червня, оглянув Голунова і повідомив, що у журналіста струс головного мозку, гематома і підозра на перелом ребер., а також що йому необхідно зробити рентген.
Як зазначається, поліція відмовила журналісту в госпіталізації.
У публікації також повідомляється, що глава правозахисної групи "Агора" Павло Чиков повідомив про те, що до Голунова були викликані дві бригади "швидкої".
Обидві вони зажадали госпіталізувати журналіста — всупереч спробам поліцейських чинити тиск на лікарів.
Як повідомлялося напередодні, Іван Голунов розповідав, що його побили відразу після затримання червня. Журналіста вдарили по голові й протягнули по підлозі. Один з поліцейських натиснув йому ногою на груди.
8 червня Голунову пред'явили звинувачення в замаху на збут наркотиків у великому розмірі. Ця стаття передбачає від 10 до 20 років позбавлення волі.
Голунов стверджує, що наркотики йому підкинули поліцейські. Після затримання журналісту близько 16 години не дозволяли звернутися за допомогою адвоката. Крім того, довгий час поліція відмовляла йому в проханні здати біологічні зразки для експертизи, яка може підтвердити його невинуватість.
Телефонна розмова між президентом Фінляндії Олександром Стуббом та президентом США Дональдом Трампом стала важливим сигналом для Європи: обговорювали майбутнє НАТО, підтримку України та кризу навколо Ірану.
Дональд Трамп пригрозив припинити постачання зброї Україні, якщо європейські союзники не долучаться до операції зі зняття блокади Ормузької протоки, яку контролює Іран. Ця заява стала черговим сигналом про можливий перегляд американської політики щодо НАТО та підтримки Києва.
Олександр Лукашенко заявив, що Білорусь “готуватиметься до війни”, адже на мирний час нині марно сподіватися. Він скликав нараду з військовим керівництвом, підсумував перевірку армії та наголосив: країна не хоче війни, але мусить бути готовою відповісти на будь-яку загрозу.
НАТО відповіло на заяви Дональда Трампа про можливий вихід США з Альянсу: європейські лідери закликали до збереження єдності та холодного розуму, наголошуючи, що без союзників не існує сильних Сполучених Штатів.
Глава Чехії пояснив, що Північноатлантичний альянс не може бути втягнутим у війну проти Ірану, оскільки його основна місія — захист країн-членів у разі прямої агресії. Він підкреслив, що США не зазнали нападу, а отже, немає правових чи політичних підстав для залучення НАТО до цього конфлікту.
Кір Стармер відповів на заяви Дональда Трампа про можливий вихід США з НАТО, наголосивши, що Велика Британія не дозволить собі бути втягнутою у «чужу війну». Він підкреслив, що Лондон залишатиметься відданим власним інтересам і безпеці, водночас підтримуючи союзників у межах міжнародних домовленостей.
Дональд Трамп серйозно розглядає можливість виходу США з НАТО, повідомляють американські ЗМІ. Така перспектива може кардинально змінити баланс сил у світі та поставити під сумнів безпекові гарантії для європейських союзників.
Дональд Трамп заявив, що Америка перемагає всюди — від економіки й армії до космосу, коментуючи успішний запуск місії NASA Artemis II на орбіту навколо Місяця. Він підкреслив, що до цих досягнень “ніхто й не наближається”, а США утримують глобальне лідерство, за яким спостерігає весь світ.
Американське видання Foreign Policy констатує, що кампанія США проти Ірану не принесла очікуваних результатів. Дональд Трамп обіцяв швидку перемогу, але реальність виявилася іншою: Іран зберіг контроль над своїми стратегічними позиціями, а регіон став ще більш нестабільним.
Аналітики Інституту вивчення війни (ISW) повідомили, що Росія активно застосовує приховану мобілізацію, намагаючись уникнути політичних ризиків від офіційного призову.
Телефонна розмова між президентом Фінляндії Олександром Стуббом та президентом США Дональдом Трампом стала важливим сигналом для Європи: обговорювали майбутнє НАТО, підтримку України та кризу навколо Ірану.
Дональд Трамп пригрозив припинити постачання зброї Україні, якщо європейські союзники не долучаться до операції зі зняття блокади Ормузької протоки, яку контролює Іран. Ця заява стала черговим сигналом про можливий перегляд американської політики щодо НАТО та підтримки Києва.
Олександр Лукашенко заявив, що Білорусь “готуватиметься до війни”, адже на мирний час нині марно сподіватися. Він скликав нараду з військовим керівництвом, підсумував перевірку армії та наголосив: країна не хоче війни, але мусить бути готовою відповісти на будь-яку загрозу.
НАТО відповіло на заяви Дональда Трампа про можливий вихід США з Альянсу: європейські лідери закликали до збереження єдності та холодного розуму, наголошуючи, що без союзників не існує сильних Сполучених Штатів.