ISW: Путін використав дзвінок із Трампом для просування війни
Аналітики Інституту вивчення війни (ISW) заявили, що справжньою метою телефонної розмови між Володимиром Путіним та Дональдом Трампом було не досягнення миру, а просування російських інтересів.
Кремль використав діалог для сигналів про власні плани у війні проти України, намагаючись створити видимість готовності до переговорів, але фактично підтвердив намір продовжувати агресію.
Інститут вивчення війни заявив, що телефонна розмова між Володимиром Путіним та Дональдом Трампом мала справжню мету — закріпити позиції Кремля у війні проти України. Аналітики наголошують, що Москва не демонструє готовності до миру, а лише намагається маніпулювати дипломатичними контактами.
Після телефонної розмови між президентом США Дональдом Трампом та російським лідером Володимиром Путіним у Кремлі пролунали заяви про можливість «короткого перемир’я». Однак аналітики ISW підкреслюють, що справжньою метою дзвінка було зовсім інше — підтвердження планів Москви продовжувати агресію проти України.
За їхніми висновками, Путін використав діалог із Трампом як інструмент пропаганди, намагаючись створити картину «готовності до миру», але водночас дав сигнали про стратегічні наміри у війні. Це, на думку експертів, свідчить про те, що Кремль прагне затягнути конфлікт і використати дипломатію для виграшу часу.
Трамп після розмови заявив, що вона була «дуже хорошою» і що він бачить можливість швидкого вирішення війни. Проте ISW наголошує: такі слова не відповідають реальним діям Кремля, який продовжує атакувати Україну та не демонструє готовності до поступок.
Таким чином, дзвінок між Путіним і Трампом став черговим прикладом того, як Москва намагається маніпулювати міжнародними контактами, прикриваючи реальні плани щодо продовження війни пропагандистськими заявами про «мир».
Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Україна має одну з найсильніших армій сучасної Європи та повинна стати невід’ємною частиною майбутньої європейської системи безпеки.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що міністр оборони США Піт Гегсет залишив зустріч глав оборонних відомств Альянсу раніше не через політичні розбіжності чи небажання зустрічатися з президентом України Володимиром Зеленським, а через заздалегідь заплановані зобов’язання.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що головна мета Росії полягає не у прямому нападі на країни НАТО, а у спробі послабити Європу, створити атмосферу страху та змусити союзників України сумніватися у власній стійкості.
Помічник Володимира Путіна Юрій Ушаков заявив, що європейські лідери нібито намагалися змінити позицію президента США Дональда Трампа щодо війни в Україні під час саміту «Групи семи» у Франції, назвавши їхні аргументи «некорисними» для Москви.
Голова Європейської ради Антоніу Кошта двічі проводив непублічні контакти з представниками Кремля щодо війни Росії проти України, намагаючись з’ясувати можливі дипломатичні шляхи завершення бойових дій.
Американські демократи заявили, що після перемоги на виборах мають намір відновити тіснішу координацію зі своїми європейськими партнерами щодо підтримки України та закликали не списувати їх із політичної гри.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що Китай відіграє важливу роль у підтримці російської військової машини, допомагаючи Москві обходити міжнародні обмеження, і закликав Пекін врахувати наслідки такої політики.
Президент Росії Володимир Путін провів телефонну розмову з президентом США Дональдом Трампом, під час якої, за повідомленнями ЗМІ, порушував тему війни проти України та намагався представити власне бачення ситуації на фронті.
Президент США Дональд Трамп і російський лідер Володимир Путін опинилися у ситуації, коли вихід із розпочатих ними криз стає дедалі складнішим. Оглядач The Washington Post Девід Ігнатіус заявив, що обидва політики потрапили у «пастку влади», де визнання помилок може коштувати їм політичного впливу.
Російський лідер Володимир Путін знову підписав указ про збільшення штатної чисельності Збройних сил РФ, що стало вже другим таким рішенням із початку 2026 року. Нове розширення російської армії відбувається на тлі триваючої війни проти України та зростання військових потреб Кремля.
Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Україна має одну з найсильніших армій сучасної Європи та повинна стати невід’ємною частиною майбутньої європейської системи безпеки.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що міністр оборони США Піт Гегсет залишив зустріч глав оборонних відомств Альянсу раніше не через політичні розбіжності чи небажання зустрічатися з президентом України Володимиром Зеленським, а через заздалегідь заплановані зобов’язання.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що головна мета Росії полягає не у прямому нападі на країни НАТО, а у спробі послабити Європу, створити атмосферу страху та змусити союзників України сумніватися у власній стійкості.
Помічник Володимира Путіна Юрій Ушаков заявив, що європейські лідери нібито намагалися змінити позицію президента США Дональда Трампа щодо війни в Україні під час саміту «Групи семи» у Франції, назвавши їхні аргументи «некорисними» для Москви.