Ердоган дедалі ближчий до Києва: у NYT оцінили, як змінилася позиція Туреччини щодо війни в Україні
і
Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган поступово відходить від багаторічної політики балансування між Москвою та Києвом і дедалі активніше демонструє підтримку Україні.
Такого висновку дійшли оглядачі The New York Times, які звернули увагу на серію дипломатичних та політичних кроків Анкари, що дедалі більше дратують Кремль і ставлять під сумнів особливий характер відносин між турецьким та російським лідерами.
На думку авторів видання, за останні роки Ердоган зумів вибудувати унікальні відносини з президентом Росії Володимиром Путіним. Туреччина не приєдналася до західних санкцій проти Москви, підтримувала економічні контакти з Росією та залишалася одним із ключових майданчиків для переговорів між сторонами конфлікту. Водночас Анкара ніколи не визнавала російську окупацію українських територій і послідовно підтримувала територіальну цілісність України.
Останнім часом турецьке керівництво дедалі активніше демонструє готовність діяти на користь Києва. Ердоган регулярно підтримує ідею мирних переговорів за участю України, виступає за прямий діалог між лідерами держав та наголошує на необхідності справедливого врегулювання війни. Туреччина також продовжує виконувати роль одного з ключових посередників у дипломатичних контактах між сторонами.
Аналітики звертають увагу, що особливе невдоволення Москви викликали окремі рішення Анкари щодо підтримки України у військово-політичній сфері. Йдеться як про попередні заяви Ердогана щодо перспектив членства України в НАТО, так і про низку символічних жестів, які в Кремлі сприйняли як відхід Туреччини від нейтралітету.
Додатковим фактором стала зміна геополітичної ситуації. Після кількох років війни Туреччина дедалі активніше взаємодіє із західними союзниками та прагне зміцнити власний вплив у Чорноморському регіоні. На цьому тлі підтримка України дедалі більше відповідає стратегічним інтересам Анкари, яка не зацікавлена в подальшому посиленні російського домінування поблизу своїх кордонів.
У матеріалі наголошується, що говорити про повний розрив між Ердоганом і Путіним поки зарано. Росія залишається важливим торговельним партнером Туреччини, а енергетична співпраця між країнами має стратегічне значення для обох сторін. Саме тому турецький президент і надалі намагатиметься зберігати канали комунікації з Кремлем навіть за умов посилення підтримки України.
Втім, політичні сигнали, які останнім часом надходять з Анкари, свідчать про помітну еволюцію турецької позиції. Якщо раніше Ердоган намагався максимально дистанціюватися від протистояння між Заходом і Росією, то тепер дедалі частіше виступає на боці рішень, які збігаються з інтересами Києва та його союзників.
Експерти вважають, що така трансформація може мати серйозні наслідки для Кремля. Туреччина залишається однією з небагатьох держав НАТО, яка підтримує робочі відносини з Росією, а тому будь-яке охолодження між Ердоганом і Путіним здатне вплинути не лише на дипломатичні процеси навколо війни, а й на ширший баланс сил у регіоні.
Президент США Дональд Трамп, який неодноразово обіцяв швидко завершити найнебезпечніші конфлікти світу, наразі не може продемонструвати жодного великого дипломатичного прориву.
Російський президент Володимир Путін дедалі частіше демонструє ознаки ізольованості та непередбачуваності, що починає непокоїти не лише його критиків, а й частину політичних союзників та представників російських еліт.
Колишній президент США Джо Байден виступив із однією з найгостріших критичних промов на адресу Дональда Трампа від моменту його повернення до Білого дому.
Прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян оголосив про перемогу своєї партії на парламентських виборах, отримавши мандат на продовження курсу, який дедалі більше віддаляє країну від політичного впливу Росії.
Колишня канцлерка Німеччини Ангела Меркель заявила, що останнім часом до неї неодноразово зверталися із запитаннями щодо можливої участі в переговорах із Володимиром Путіним. Водночас політикиня дала зрозуміти, що не має наміру брати на себе роль посередника між Заходом і Кремлем, наголосивши, що відповідальність за діалог із Москвою мають нести чинні керівники держав.
У Вашингтоні розгортається нова політична драма: Конгрес США ухвалює рішення щодо просування пакету допомоги Україні, незважаючи на позицію президента Дональда Трампа, який намагався загальмувати процес.
Прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян заявив, що країна ще не досягла тієї стадії євроінтеграції, коли можна проводити референдум щодо вибору між ЄС та ЄАЕС. Він наголосив, що Вірменія продовжить роботу в межах ЄАЕС, доки перспектива членства в ЄС не стане реальною.
Мешканці румунського Галаца, де російський дрон врізався у багатоповерхівку, розповідають про пережитий шок і страх перед новими атаками. Президент Володимир Зеленський назвав інцидент політичним сигналом Кремля, спрямованим проти союзників України.
Дональд Трамп заявив, що досі не визначився між сенатором Джей Ді Венсом та сенатором Марко Рубіо як потенційними наступниками, залишаючи інтригу щодо майбутнього лідерства у Республіканській партії.
У Румунії оприлюднили фото уламків російського ударного дрона, який врізався у багатоповерхівку в місті Галац. Інцидент став черговим підтвердженням того, що Москва використовує безпілотники не лише для атак на Україну, а й для політичного тиску на країни Європи.
Президент США Дональд Трамп, який неодноразово обіцяв швидко завершити найнебезпечніші конфлікти світу, наразі не може продемонструвати жодного великого дипломатичного прориву.
Російський президент Володимир Путін дедалі частіше демонструє ознаки ізольованості та непередбачуваності, що починає непокоїти не лише його критиків, а й частину політичних союзників та представників російських еліт.
Колишній президент США Джо Байден виступив із однією з найгостріших критичних промов на адресу Дональда Трампа від моменту його повернення до Білого дому.
Прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян оголосив про перемогу своєї партії на парламентських виборах, отримавши мандат на продовження курсу, який дедалі більше віддаляє країну від політичного впливу Росії.