Ердоган дедалі ближчий до Києва: у NYT оцінили, як змінилася позиція Туреччини щодо війни в Україні
і
Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган поступово відходить від багаторічної політики балансування між Москвою та Києвом і дедалі активніше демонструє підтримку Україні.
Такого висновку дійшли оглядачі The New York Times, які звернули увагу на серію дипломатичних та політичних кроків Анкари, що дедалі більше дратують Кремль і ставлять під сумнів особливий характер відносин між турецьким та російським лідерами.
На думку авторів видання, за останні роки Ердоган зумів вибудувати унікальні відносини з президентом Росії Володимиром Путіним. Туреччина не приєдналася до західних санкцій проти Москви, підтримувала економічні контакти з Росією та залишалася одним із ключових майданчиків для переговорів між сторонами конфлікту. Водночас Анкара ніколи не визнавала російську окупацію українських територій і послідовно підтримувала територіальну цілісність України.
Останнім часом турецьке керівництво дедалі активніше демонструє готовність діяти на користь Києва. Ердоган регулярно підтримує ідею мирних переговорів за участю України, виступає за прямий діалог між лідерами держав та наголошує на необхідності справедливого врегулювання війни. Туреччина також продовжує виконувати роль одного з ключових посередників у дипломатичних контактах між сторонами.
Аналітики звертають увагу, що особливе невдоволення Москви викликали окремі рішення Анкари щодо підтримки України у військово-політичній сфері. Йдеться як про попередні заяви Ердогана щодо перспектив членства України в НАТО, так і про низку символічних жестів, які в Кремлі сприйняли як відхід Туреччини від нейтралітету.
Додатковим фактором стала зміна геополітичної ситуації. Після кількох років війни Туреччина дедалі активніше взаємодіє із західними союзниками та прагне зміцнити власний вплив у Чорноморському регіоні. На цьому тлі підтримка України дедалі більше відповідає стратегічним інтересам Анкари, яка не зацікавлена в подальшому посиленні російського домінування поблизу своїх кордонів.
У матеріалі наголошується, що говорити про повний розрив між Ердоганом і Путіним поки зарано. Росія залишається важливим торговельним партнером Туреччини, а енергетична співпраця між країнами має стратегічне значення для обох сторін. Саме тому турецький президент і надалі намагатиметься зберігати канали комунікації з Кремлем навіть за умов посилення підтримки України.
Втім, політичні сигнали, які останнім часом надходять з Анкари, свідчать про помітну еволюцію турецької позиції. Якщо раніше Ердоган намагався максимально дистанціюватися від протистояння між Заходом і Росією, то тепер дедалі частіше виступає на боці рішень, які збігаються з інтересами Києва та його союзників.
Експерти вважають, що така трансформація може мати серйозні наслідки для Кремля. Туреччина залишається однією з небагатьох держав НАТО, яка підтримує робочі відносини з Росією, а тому будь-яке охолодження між Ердоганом і Путіним здатне вплинути не лише на дипломатичні процеси навколо війни, а й на ширший баланс сил у регіоні.
Речник Міністерства закордонних справ України Георгій Тихий прокоментував інформацію про неофійну зустріч колишніх німецьких і російських посадовців у Баку, на якій нібито обговорювали завершення війни.
Міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров після переговорів із держсекретарем США Марко Рубіо заявив про нібито готовність Москви до політико-дипломатичного врегулювання війни, однак водночас вкотре зажадав припинити постачання західного озброєння Україні.
Президент Азербайджану Ільхам Алієв підтвердив, що в середині липня Баку став місцем закритої зустрічі колишніх високопосадовців Німеччини та Росії, під час якої обговорювали можливі шляхи завершення війни проти України.
Литва заявила, що будь-які нові провокації з боку Росії можуть спричинити жорстку реакцію Північноатлантичного альянсу.
Російський правитель Володимир Путін останнім часом практично перестав залишати Кремль і значно обмежив особисті поїздки країною.
Рівень підтримки президента Росії Володимира Путіна опустився до найнижчої позначки з початку повномасштабної війни проти України.
Після більш ніж трьох років повномасштабної війни проти України Кремль може розглядати нові варіанти ескалації, зокрема обмежений напад на одну з країн Балтії.
У Сенаті США представили оновлену редакцію законопроєкту про масштабне посилення санкцій проти Росії, який ще за життя ініціював сенатор Ліндсі Грем разом із демократом Річардом Блюменталем.
Повномасштабна війна проти України кардинально змінила характер відносин між Росією та Китаєм, остаточно перетворивши Кремль на молодшого партнера Пекіна.
Президент США Дональд Трамп публічно прокоментував хвилю чуток, що поширилися після раптової смерті сенатора-республіканця Ліндсі Грема.
Речник Міністерства закордонних справ України Георгій Тихий прокоментував інформацію про неофійну зустріч колишніх німецьких і російських посадовців у Баку, на якій нібито обговорювали завершення війни.
Міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров після переговорів із держсекретарем США Марко Рубіо заявив про нібито готовність Москви до політико-дипломатичного врегулювання війни, однак водночас вкотре зажадав припинити постачання західного озброєння Україні.
Президент Азербайджану Ільхам Алієв підтвердив, що в середині липня Баку став місцем закритої зустрічі колишніх високопосадовців Німеччини та Росії, під час якої обговорювали можливі шляхи завершення війни проти України.
Литва заявила, що будь-які нові провокації з боку Росії можуть спричинити жорстку реакцію Північноатлантичного альянсу.