ЄС оприлюднило різку заяву про арешти кримських татар в окупованому РФ Криму
7 липня російські силовики арештували в окупованому Криму сімох активістів, більшість з яких - кримські татари. У Європейському Союзі заявили, що РФ порушує міжнародне право.
Застосування російською "владою" російського законодавства на території України, якою є Кримський півострів, порушує міжнародне право. Про це у середу, 8 липня, заявив офіційний представник Євросоюзу з питань зовнішньої політики у Брюселі.
У заяві зазначається, що 7 липня семеро громадян України, серед яких більшість - кримські татари, були арештовані, з погляду ЄС, за політичну приналежність. Незалежно від того, що їм інкримінують, силовики РФ не мають права робити затримання на українській території і застосовувати російське законодавство. Тому ЄС вважає затримання цих людей "політично вмотивованим" і чекає від Росії "негайного звільнення всіх незаконно затриманих українців", - заявив представник ЄС.
Другою вимогою до Росії у заяві зазначено "припинення тиску на кримськотатарську спільноту". За словами представника ЄС, на півострові мають бути гарантовані міжнародні стандарти прав людини і РФ мусить дати вільний доступ міжнародних правозахисників у Крим і Севастополь. У Євросоюзі ще раз наголосили про беззаперечну підтримку незалежності й територіальної цілісності України.
Раніше ASPI news повідомляло, що генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш заявив: влада РФ повинна забезпечити навчання в Криму українською мовою та припинити призов до збройних сил РФ кримчан. Також нагадаємо, що в Євросоюзі заявили про незаконність анексії Росією Криму і засудили проведення на його території референдуму щодо змін до Конституції РФ.
Колишня канцлерка Німеччини Ангела Меркель заявила, що останнім часом до неї неодноразово зверталися із запитаннями щодо можливої участі в переговорах із Володимиром Путіним. Водночас політикиня дала зрозуміти, що не має наміру брати на себе роль посередника між Заходом і Кремлем, наголосивши, що відповідальність за діалог із Москвою мають нести чинні керівники держав.
У Вашингтоні розгортається нова політична драма: Конгрес США ухвалює рішення щодо просування пакету допомоги Україні, незважаючи на позицію президента Дональда Трампа, який намагався загальмувати процес.
Прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян заявив, що країна ще не досягла тієї стадії євроінтеграції, коли можна проводити референдум щодо вибору між ЄС та ЄАЕС. Він наголосив, що Вірменія продовжить роботу в межах ЄАЕС, доки перспектива членства в ЄС не стане реальною.
Мешканці румунського Галаца, де російський дрон врізався у багатоповерхівку, розповідають про пережитий шок і страх перед новими атаками. Президент Володимир Зеленський назвав інцидент політичним сигналом Кремля, спрямованим проти союзників України.
Дональд Трамп заявив, що досі не визначився між сенатором Джей Ді Венсом та сенатором Марко Рубіо як потенційними наступниками, залишаючи інтригу щодо майбутнього лідерства у Республіканській партії.
У Румунії оприлюднили фото уламків російського ударного дрона, який врізався у багатоповерхівку в місті Галац. Інцидент став черговим підтвердженням того, що Москва використовує безпілотники не лише для атак на Україну, а й для політичного тиску на країни Європи.
Дмитро Медведєв знову вдалося привернути увагу гучними погрозами: після повідомлень про удар по Запорізькій АЕС він заявив, що Росія може завдати «симетричних ударів» по атомних станціях України та навіть Європи.
Президент Росії Володимир Путін відреагував на падіння російського дрона на багатоповерхівку в румунському Галаці, намагаючись перекласти відповідальність на Україну та звинуватити Київ у «провокації». Його заява викликала різку критику, адже трагедія стала черговим доказом того, що війна Кремля виходить за межі України та створює пряму загрозу для країн ЄС і НАТО.
Ексдиректор ЦРУ Майкл Морелл визнав: Захід не дослухався достатньо уважно до слів Путіна, коли той відкрито озвучував свої цілі у війні проти України. Він наголосив, що Кремль від самого початку прагнув знищити українську державність і підірвати європейську безпеку, а недооцінка цих планів коштувала світу дорого.
НАТО та Євросоюз виступили із жорсткою заявою після падіння російського дрона на багатоповерхівку в румунському Галаці.
Колишня канцлерка Німеччини Ангела Меркель заявила, що останнім часом до неї неодноразово зверталися із запитаннями щодо можливої участі в переговорах із Володимиром Путіним. Водночас політикиня дала зрозуміти, що не має наміру брати на себе роль посередника між Заходом і Кремлем, наголосивши, що відповідальність за діалог із Москвою мають нести чинні керівники держав.
У Вашингтоні розгортається нова політична драма: Конгрес США ухвалює рішення щодо просування пакету допомоги Україні, незважаючи на позицію президента Дональда Трампа, який намагався загальмувати процес.
Прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян заявив, що країна ще не досягла тієї стадії євроінтеграції, коли можна проводити референдум щодо вибору між ЄС та ЄАЕС. Він наголосив, що Вірменія продовжить роботу в межах ЄАЕС, доки перспектива членства в ЄС не стане реальною.
Мешканці румунського Галаца, де російський дрон врізався у багатоповерхівку, розповідають про пережитий шок і страх перед новими атаками. Президент Володимир Зеленський назвав інцидент політичним сигналом Кремля, спрямованим проти союзників України.