У Євросоюзі заявили про незаконне утримання Росією українського півострова Крим
В ЄС в черговий раз заявили про свою прихильність міжнародному праву і законам і підтримують територіальну цілісність і суверенітет України. В Євросоюзі опублікували дану заяву після проведення голосування за поправки в російську Конституцію на території АРК.
У заяві зазначається порушення міжнародного права, у зв'язку з цим голосуванням. Заява була опублікована представництвом Євросоюзу в Україні за погодженням з головами місій країн-членів ЄС в Україні.
"Європейський Союз не визнає незаконної анексії Криму і Севастополя Російською Федерацією. Таким чином, ЄС засуджує проведення голосування щодо поправок до Конституції Російської Федерації, яке завершилося 1 липня, і яке відбулося на Кримському півострові з порушенням міжнародного права", - зазначено в публікації.
Також наголошується, що Євросоюз участь в даному голосуванні жителів окупованих територій, яким "вибірково були видані російські паспорти всупереч духу Мінських угод". В Євросоюзі підкреслили, що їх підтримка суверенітету України залишається непохитною.
Як повідомляло ASPI news раніше, Рада безпеки країн Євросоюзу продовжила економічні санкції щодо Російської Федерації через Україну ще на пів року. Таким чином, згідно з останнім рішенням Радбезу, санкції, спрямовані проти конкретних секторів економіки Росії, продовжені ще на шість місяців, до 31 січня 2021 року.
Також повідомлялося, що Польща дотримується позиції, згідно з якою Росія повинна перебувати під міжнародними санкціями до тих пір, поки в країні не імплементують Мінські угоди. Оголошення позиції Польщі було пов'язане з "використанням Російською Федерацією епідемії COVID-19" з метою виходу з-під санкційних обмежень.
Спроби президента США Дональда Трампа прискорити дипломатичний процес навколо війни Росії проти України дедалі частіше викликають занепокоєння серед європейських партнерів. У Європі побоюються, що надмірна ставка Вашингтона на швидке політичне рішення може не врахувати позицію Києва та складність переговорів із Москвою.
Масовані російські атаки по українських містах є не лише спробою завдати фізичної шкоди інфраструктурі, а й частиною ширшої стратегії Кремля, спрямованої на тиск на Україну та її міжнародних партнерів.
Міністр оборони Михайло Федоров разом із головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським та начальником Генерального штабу Андрієм Гнатовим провели масштабну онлайн-нараду з більш ніж 300 командирами бригад і корпусів, присвячену запуску першого етапу комплексної реформи Сил оборони.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що фінансування України стане однією з ключових тем майбутнього саміту «Групи семи». Європейський Союз уже підготував масштабний пакет фінансової підтримки, однак для повного покриття потреб Києва Брюссель очікує додаткової участі міжнародних партнерів.
Україна продовжує прискорювати рух до членства в Європейському Союзі та планує виконати необхідні критерії для подальшого просування переговорного процесу у визначені урядом терміни.
Президент США Дональд Трамп заявив, що після окремих розмов із президентом України Володимиром Зеленським та очільником Кремля Володимиром Путіним бачить можливість досягти певного прогресу у напрямку завершення війни.
Міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро різко засудив російський удар по Києво-Печерській лаврі, заявивши, що пошкодження однієї з найважливіших святинь України має такий самий символічний масштаб, як для французів було б руйнування Нотр-Даму або базиліки Сен-Дені.
Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що Мінськ не планує військових дій проти України, а також попросив вибачення у президента України Володимира Зеленського за свої попередні різкі висловлювання.
Сполучені Штати активізували увагу до України після досягнення важливих домовленостей на міжнародному рівні, зосередивши дипломатичні зусилля на питаннях завершення війни, підтримки Києва та майбутніх гарантій безпеки.
Відповідні дописи президент опублікував у соціальних мережах.
Спроби президента США Дональда Трампа прискорити дипломатичний процес навколо війни Росії проти України дедалі частіше викликають занепокоєння серед європейських партнерів. У Європі побоюються, що надмірна ставка Вашингтона на швидке політичне рішення може не врахувати позицію Києва та складність переговорів із Москвою.
Масовані російські атаки по українських містах є не лише спробою завдати фізичної шкоди інфраструктурі, а й частиною ширшої стратегії Кремля, спрямованої на тиск на Україну та її міжнародних партнерів.
Міністр оборони Михайло Федоров разом із головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським та начальником Генерального штабу Андрієм Гнатовим провели масштабну онлайн-нараду з більш ніж 300 командирами бригад і корпусів, присвячену запуску першого етапу комплексної реформи Сил оборони.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що фінансування України стане однією з ключових тем майбутнього саміту «Групи семи». Європейський Союз уже підготував масштабний пакет фінансової підтримки, однак для повного покриття потреб Києва Брюссель очікує додаткової участі міжнародних партнерів.