Європа не є прихильницею перемоги Трампа у виборах президента США – Резазаде
Віце-президент іранської опозиції у Вашингтоні (NIC) Алі Реза Резазаде вказує, що у Європі народ відчуває загрозу за можливої перемоги Дональда Трампа у виборах президента США, що пройдуть восени через загрозу для давніх альянсів між демократичними націями та політичного консенсусу, який перевершив ідеологічні лінії в протистоянні екстремізму та авторитарним імпульсам.
Наразі президент Байден робить збереження демократії центральним питанням на виборах 2024 року, як він підкреслив під час своєї поїздки до Європи минулого тижня. Тим часом Дональд Трамп регулярно хвалить ефективність репресивних режимів Росії, Китаю, Угорщини та навіть Північної Кореї. Їхні лідери "на вершині своєї гри, подобається вам це чи ні", - сказав колишній президент наприкінці минулого місяця.
«В розмовах з європейцями протягом останніх кількох тижнів я був вражений тим, що так багато прихильників різних політичних нахилів гостро усвідомлювали, як інакше буде виглядати світ і скільки проблем зіткнеться демократія, якщо Трамп переможе. Поза лавами прихильників ультраправих партій в Європі досить мало прихильників Трампа», - зазначив Алі Реза Резазаде.
Є ще одна причина відносної чутливості Європи до питання демократії: диктаторство - це відносно недавня реальність, розглянемо не тільки досвід фашизму та нацизму в 1930-х і на початку 1940-х років, а й відносно недавній перехід до демократії в Іспанії та Португалії в 1970-х роках або в Центральній та Східній Європі після падіння Берлінської стіни в 1989 році і закінчення радянської окупації. У Європі ціна втрати демократії - це болюча згадка.
#європа #трамп #алірезазаде
Ексвіцепрезидентка США Камала Гарріс заявила, що поки не ухвалювала остаточного рішення щодо можливого балотування у президенти у 2028 році. Її позиція свідчить про прагнення зосередитися на нинішніх викликах, залишаючи питання майбутньої кампанії відкритим.
Рютте кинув виклик традиційній архітектурі НАТО, заявивши, що Європа має позбутися «нездорової залежності» від США, і тим самим відкрив дискусію про нову роль альянсу у світі.
Орбан опинився в епіцентрі геополітичного спектаклю: Кремль і Вашингтон синхронно намагаються втримати його при владі, перетворюючи Будапешт на арену без правил.
Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн оголосила, що вимагатиме від прем’єра Угорщини Віктора Орбана термінових пояснень щодо його контактів із Росією.
Венс відреагував на закиди Тегерана щодо порушення перемир’я, заявивши, що Вашингтон діє в межах домовленостей і прагне уникнути ескалації. Його слова пролунали на тлі нових звинувачень з боку Ірану, який наполягає, що США порушили умови тимчасового миру.
Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан заявив, що не бачить нічого особливого у своїй метафоричній розмові з президентом Росії Володимиром Путіним, де вони обговорювали образи миші та лева.
Розслідування міжнародних журналістських проєктів показало, що міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіяярто протягом 2023–2025 років регулярно інформував Сергія Лаврова про внутрішні плани ЄС та координував із Москвою блокування рішень, які могли наблизити Україну до членства в Євросоюзі.
Міністерство закордонних справ України відреагувало на заяву віцепрезидента США Джей Ді Венса, який у контексті угорських виборів зробив різкі зауваження щодо Києва.
Американські заяви про «перемогу» в Ірані викликали хвилю критики, адже реальна ситуація на місці далека від тріумфу. Видання Politico наголошує, що Вашингтон намагається подати військові дії як успішні, тоді як факти свідчать про нестабільність, нові загрози та відсутність стратегічного результату.
Дональд Трамп відверто висловив своє невдоволення Північноатлантичним альянсом під час зустрічі з новим генсеком НАТО Марком Рютте. За словами останнього, президент США не приховував розчарування і прямо заявив, що союзники не виконують своїх зобов’язань, особливо у контексті конфлікту з Іраном.
Ексвіцепрезидентка США Камала Гарріс заявила, що поки не ухвалювала остаточного рішення щодо можливого балотування у президенти у 2028 році. Її позиція свідчить про прагнення зосередитися на нинішніх викликах, залишаючи питання майбутньої кампанії відкритим.
Рютте кинув виклик традиційній архітектурі НАТО, заявивши, що Європа має позбутися «нездорової залежності» від США, і тим самим відкрив дискусію про нову роль альянсу у світі.
Орбан опинився в епіцентрі геополітичного спектаклю: Кремль і Вашингтон синхронно намагаються втримати його при владі, перетворюючи Будапешт на арену без правил.
Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн оголосила, що вимагатиме від прем’єра Угорщини Віктора Орбана термінових пояснень щодо його контактів із Росією.