Європа не є прихильником перемоги Трампа у виборах президента США - Алі Реза Резазаде
Віце-президент іранської опозиції у Вашингтоні (NIC) Алі Реза Резазаде вказує, що у Європі народ відчуває загрозу за можливої перемоги Дональда Трампа у виборах президента США, що пройдуть восени через загрозу для давніх альянсів між демократичними націями та політичного консенсусу, який перевершив ідеологічні лінії в протистоянні екстремізму та авторитарним імпульсам.
Наразі президент Байден робить збереження демократії центральним питанням на виборах 2024 року, як він підкреслив під час своєї поїздки до Європи минулого тижня. Тим часом Дональд Трамп регулярно хвалить ефективність репресивних режимів Росії, Китаю, Угорщини та навіть Північної Кореї. Їхні лідери "на вершині своєї гри, подобається вам це чи ні", - сказав колишній президент наприкінці минулого місяця.
«В розмовах з європейцями протягом останніх кількох тижнів я був вражений тим, що так багато прихильників різних політичних нахилів гостро усвідомлювали, як інакше буде виглядати світ і скільки проблем зіткнеться демократія, якщо Трамп переможе. Поза лавами прихильників ультраправих партій в Європі досить мало прихильників Трампа», - зазначив Алі Реза Резазаде.
Є ще одна причина відносної чутливості Європи до питання демократії: диктаторство - це відносно недавня реальність, розглянемо не тільки досвід фашизму та нацизму в 1930-х і на початку 1940-х років, а й відносно недавній перехід до демократії в Іспанії та Португалії в 1970-х роках або в Центральній та Східній Європі після падіння Берлінської стіни в 1989 році і закінчення радянської окупації. У Європі ціна втрати демократії - це болюча згадка.
#європа #трамп #алірезазаде
Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Україна має одну з найсильніших армій сучасної Європи та повинна стати невід’ємною частиною майбутньої європейської системи безпеки.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що міністр оборони США Піт Гегсет залишив зустріч глав оборонних відомств Альянсу раніше не через політичні розбіжності чи небажання зустрічатися з президентом України Володимиром Зеленським, а через заздалегідь заплановані зобов’язання.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що головна мета Росії полягає не у прямому нападі на країни НАТО, а у спробі послабити Європу, створити атмосферу страху та змусити союзників України сумніватися у власній стійкості.
Помічник Володимира Путіна Юрій Ушаков заявив, що європейські лідери нібито намагалися змінити позицію президента США Дональда Трампа щодо війни в Україні під час саміту «Групи семи» у Франції, назвавши їхні аргументи «некорисними» для Москви.
Голова Європейської ради Антоніу Кошта двічі проводив непублічні контакти з представниками Кремля щодо війни Росії проти України, намагаючись з’ясувати можливі дипломатичні шляхи завершення бойових дій.
Американські демократи заявили, що після перемоги на виборах мають намір відновити тіснішу координацію зі своїми європейськими партнерами щодо підтримки України та закликали не списувати їх із політичної гри.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що Китай відіграє важливу роль у підтримці російської військової машини, допомагаючи Москві обходити міжнародні обмеження, і закликав Пекін врахувати наслідки такої політики.
Президент Росії Володимир Путін провів телефонну розмову з президентом США Дональдом Трампом, під час якої, за повідомленнями ЗМІ, порушував тему війни проти України та намагався представити власне бачення ситуації на фронті.
Президент США Дональд Трамп і російський лідер Володимир Путін опинилися у ситуації, коли вихід із розпочатих ними криз стає дедалі складнішим. Оглядач The Washington Post Девід Ігнатіус заявив, що обидва політики потрапили у «пастку влади», де визнання помилок може коштувати їм політичного впливу.
Російський лідер Володимир Путін знову підписав указ про збільшення штатної чисельності Збройних сил РФ, що стало вже другим таким рішенням із початку 2026 року. Нове розширення російської армії відбувається на тлі триваючої війни проти України та зростання військових потреб Кремля.
Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Україна має одну з найсильніших армій сучасної Європи та повинна стати невід’ємною частиною майбутньої європейської системи безпеки.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що міністр оборони США Піт Гегсет залишив зустріч глав оборонних відомств Альянсу раніше не через політичні розбіжності чи небажання зустрічатися з президентом України Володимиром Зеленським, а через заздалегідь заплановані зобов’язання.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що головна мета Росії полягає не у прямому нападі на країни НАТО, а у спробі послабити Європу, створити атмосферу страху та змусити союзників України сумніватися у власній стійкості.
Помічник Володимира Путіна Юрій Ушаков заявив, що європейські лідери нібито намагалися змінити позицію президента США Дональда Трампа щодо війни в Україні під час саміту «Групи семи» у Франції, назвавши їхні аргументи «некорисними» для Москви.