Гарвард під санкціями: Трамп заморзив 2,2 мільярди через відмову підкоритися – Резазаде
Адміністрація Дональда Трампа офіційно заморозила понад $2,2 мільярда федерального фінансування Гарвардського університету після того, як вищий навчальний заклад відмовився виконати вимоги Білого дому щодо реформування політики управління, набору студентів і кадрової політики.
Це рішення стало першим відкритим конфліктом між адміністрацією та закладом вищої освіти на тлі широкої кампанії Білого дому проти, як вони стверджують, «ліворадикальної ідеології» та «антисемітизму» на кампусах США.
Перший віце-президент іранської опозиції у США Алі Реза Резазаде заявив, що ситуація навколо Гарварду має всі ознаки «відкритого адміністративного тиску» та «політизації освіти».
«Це небезпечний прецедент. Влада намагається використати фінансовий важіль для нав’язування ідеологічного контролю над академічними інституціями. Такі дії підривають основи автономії університетів і принципи свободи слова», — наголосив Резазаде у коментарі з Вашингтона.
У п’ятницю Гарвард отримав листа з вимогами від департаментів освіти, охорони здоров’я та адміністрації загальних служб. Серед вимог — зміни в правилах прийому, скасування політик DEI (різноманіття, рівність, інклюзія), а також підпорядкування федеральному нагляду за внутрішніми процесами університету. У відповідь Гарвард відмовився, назвавши вимоги незаконними, такими, що суперечать Конституції США та перевищують повноваження будь-якої адміністрації.
Президент Гарварду Алан Ґарбер написав у відкритому листі: «Жодна влада — незалежно від партійної належності — не повинна диктувати приватним університетам, чого навчати, кого приймати чи наймати, і які напрями досліджень розвивати».
У відповідь Біла хата заявила про негайне замороження $2,2 мільярда багаторічних грантів і ще $60 мільйонів контрактних коштів. Речник Білого дому Гаррісон Філдс пояснив: «Жоден університет не має автоматичного права на федеральне фінансування. Якщо Гарвард порушує Закон про громадянські права, він не може отримувати гроші платників податків».
На думку Алі Реза Резазаде, це — початок масштабного зламу моделі відносин між державою та академічною спільнотою. «Раніше наука й освіта були простором партнерства, а не політичного примусу. Якщо подібна практика пошириться, постраждають не лише університети, а й країна в цілому — втрачаючи лідерство в науці, технологіях, медицині», — зазначив він.
#трамп #алірезарезазаде #гарвард #фінансування #сша #освіта #антисемітизм #конфлікт #білодім #дейт #наука #свободаслова #вашингтон
Росія анонсувала підготовку до параду Перемоги у Москві, проте досі не визначилася з іноземними лідерами, які погодяться приїхати. Кремль заявляє про бажання бачити “широке коло друзів”, але реальність може повторити минулорічний провал із відсутністю ключових союзників.
Глава польської дипломатії заявив, що Росія становить смертельну небезпеку для Європи, а його особисте ставлення до Путіна — ненависть. Він підкреслив, що Польща не відступить від принципів безпеки та співпраці з партнерами.
Президент РФ заявив про падіння ВВП та промисловості, визнавши, що економіка країни почала рухатися вниз. Дефіцит бюджету вже перевищив 3,5 трильйона рублів, а уряд готує секвестр витрат.
Американські медіа повідомляють, що Білий дім визначив дату закінчення кампанії проти Ірану — до кінця квітня 2026 року. Вашингтон паралельно веде переговори з Тегераном, намагаючись поєднати військовий тиск із дипломатією.
Москва веде "явно деструктивну діяльність", продовжуючи інформаційно підтримувати Іран, проти якого США та Ізраїль ведуть війну, заявив президент України.
Президент США повідомив, що переговори з Іраном вже принесли конкретні результати — узгоджено близько 15 пунктів, включно з відкриттям Ормузької протоки. Він заявив, що угода має стати гарантією миру та відмови від ядерної зброї.
Адміністрація президента США розглядає можливість офіційного візиту самопроголошеного лідера Білорусі Олександра Лукашенка. Зустріч може відбутися у Вашингтоні або в Мар-а-Лаго, що стане черговим сигналом потепління у білорусько-американських контактах.
Президент США оголосив про масштабні удари по Ірану, заявивши, що американська армія знищила ключові військові об’єкти Тегерана. Він назвав це демонстрацією сили та попередженням для союзників Ірану.
Президент США оголосив про тимчасове припинення атак на енергетичну інфраструктуру Ірану, пояснивши це успіхом останніх переговорів. Вашингтон і Тегеран домовилися продовжити діалог протягом тижня.
Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан заявив, що його країна не підкориться вимогам президента України та Брюсселя. Він наголосив, що угорці вже перемогли комунізм і не дозволять зовнішнім силам диктувати їм умови.
Росія анонсувала підготовку до параду Перемоги у Москві, проте досі не визначилася з іноземними лідерами, які погодяться приїхати. Кремль заявляє про бажання бачити “широке коло друзів”, але реальність може повторити минулорічний провал із відсутністю ключових союзників.
Глава польської дипломатії заявив, що Росія становить смертельну небезпеку для Європи, а його особисте ставлення до Путіна — ненависть. Він підкреслив, що Польща не відступить від принципів безпеки та співпраці з партнерами.
Президент РФ заявив про падіння ВВП та промисловості, визнавши, що економіка країни почала рухатися вниз. Дефіцит бюджету вже перевищив 3,5 трильйона рублів, а уряд готує секвестр витрат.
Американські медіа повідомляють, що Білий дім визначив дату закінчення кампанії проти Ірану — до кінця квітня 2026 року. Вашингтон паралельно веде переговори з Тегераном, намагаючись поєднати військовий тиск із дипломатією.