The Guardian оцінило спадщину Байдена
Поки ще чинний глава Білого дому Джо Байден був президентом у бурхливу епоху глобальної політики, коли американці шукали серйозних рішень для нерозв’язних проблем. Завадння, з якими він зіткнувся, були терміновими: його рішення часто можуть здаватися повільними.
І він залишає посаду з неоднозначною зовнішньополітичною спадщиною, в якій успіхи чергувалися з невдачами, повідомило The Guardian. Зазначається, що Байден згуртував європейські країни навколо підтримки України у її захисті від Росії, але залишає свій пост у час, коли Україна знаходиться в облозі та, ймовірно, зіткнеться зі згубними переговорами в епоху Трампа.
Тим часом у Газі 11-годинна угода про припинення вогню щодо заручників відбувається після 15 місяців кровопролитної війни та очевидної неспроможності стримати прем’єр-міністра Ізраїлю Біньяміна Нетаньяху після атак ХАМАС 7 жовтня. "Скоріше за все, пізній вихід Байдена з президентських перегонів і наступна поразка Камали Гарріс Дональду Трампу, ймовірно, поставить під загрозу його спадщину, оскільки Трамп скасує багато його рішень і відкриє еру зовнішньої політики "Америка понад усе", - йдеться у статті.
Автори вважають, що в останні президентства Байден і його команда з національної безпеки виступили на захист своєї зовнішньої політики і поспішили надати допомогу Україні та гарячково працювали над укладенням угоди в Газі. Президент заявив, що Сполучені Штати "перемагають у світовій конкуренції". А його радник з питань національної безпеки Джейк Салліван заявив, що "американський народ у безпеці, а країна живе краще, ніж чотири роки тому": "Проте протягом тижнів, місяців і років після відходу Байдена з політики будуть дуже гучні недоброзичливці як справа, так і ліворуч".
Так, республіканець Піт Рікеттс, член комітету із закордонних справ, розкритикував заяву Саллівана. "Я не знаю, хто в це вірить. Я в це не вірю. Я думаю, що результати виборів демонструють, що переважна більшість американців у це не вірить", - сказав сенатор.
Видання стверджує, що є деякі ознаки того, що американці дійсно погоджуються. Так, нещодавнє опитування Центру досліджень зв’язків з громадськістю AP-NORC показало, що 44% американців вважають, що Байден негативно вплинув на війну Росії проти України, а 23% сказали, що він на неї не вплинув взагалі.
Лише 14% американців вважають, що Байден позитивно вплинув на війну Ізраїлю в Газі, при цьому більшість сказали, що його вплив був "негативним".
У свою чергу Ро Ханна, конгресмен-демократ, сказав, що він вважає політику Байдена в цілому та його роль в Україні "дуже позитивними", при цьому його "беззастережна" підтримка Біньяміна Нетаньяху "дуже шкодила" країні та завдала шкоди демократам на виборах. "Нам дуже боляче з молоддю, з прогресивними групами, з антивоєнними групами. І ми повинні показати, що партія матиме більш збалансований погляд на Близький Схід", - зазначив політик.
Автори нагадують, що в останні неспокійні місяці свого президентства Байден намагався зміцнити обороноздатність України, виплативши решту фінансування, а також скасувавши низку обмежень на використання ракет по території Росії та використання наземних мін для захисту України. Тим часом його адміністрація прагнула "забезпечити Трампу" підтримку Києва, а також готувалася переконати обраного президента у необхідності продовження підтримки Києва, сподіваючись, що він не захоче побачити капітуляцію союзника США на початку свого терміну, сказав виданню неназваний співрозмовник. "Це не цілісна політика. Це буде серйозне потрясіння. Але вони намагаються зробити все можливе, щоб дати Україні найкращий шанс".
ЗМІ нагадує, що чотири роки тому Байден заявив, що "Америка повернулася", запевняючи союзників США по всьому світу. "Але враховуючи, що Трамп чекає свого часу, чотири роки перебування Байдена на посаді можуть здатися лише проблиском у новій ері "Америка понад усе", - резюмує видання.
Речник Міністерства закордонних справ України Георгій Тихий прокоментував інформацію про неофійну зустріч колишніх німецьких і російських посадовців у Баку, на якій нібито обговорювали завершення війни.
Міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров після переговорів із держсекретарем США Марко Рубіо заявив про нібито готовність Москви до політико-дипломатичного врегулювання війни, однак водночас вкотре зажадав припинити постачання західного озброєння Україні.
Президент Азербайджану Ільхам Алієв підтвердив, що в середині липня Баку став місцем закритої зустрічі колишніх високопосадовців Німеччини та Росії, під час якої обговорювали можливі шляхи завершення війни проти України.
Литва заявила, що будь-які нові провокації з боку Росії можуть спричинити жорстку реакцію Північноатлантичного альянсу.
Російський правитель Володимир Путін останнім часом практично перестав залишати Кремль і значно обмежив особисті поїздки країною.
Рівень підтримки президента Росії Володимира Путіна опустився до найнижчої позначки з початку повномасштабної війни проти України.
Після більш ніж трьох років повномасштабної війни проти України Кремль може розглядати нові варіанти ескалації, зокрема обмежений напад на одну з країн Балтії.
У Сенаті США представили оновлену редакцію законопроєкту про масштабне посилення санкцій проти Росії, який ще за життя ініціював сенатор Ліндсі Грем разом із демократом Річардом Блюменталем.
Повномасштабна війна проти України кардинально змінила характер відносин між Росією та Китаєм, остаточно перетворивши Кремль на молодшого партнера Пекіна.
Президент США Дональд Трамп публічно прокоментував хвилю чуток, що поширилися після раптової смерті сенатора-республіканця Ліндсі Грема.
Речник Міністерства закордонних справ України Георгій Тихий прокоментував інформацію про неофійну зустріч колишніх німецьких і російських посадовців у Баку, на якій нібито обговорювали завершення війни.
Міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров після переговорів із держсекретарем США Марко Рубіо заявив про нібито готовність Москви до політико-дипломатичного врегулювання війни, однак водночас вкотре зажадав припинити постачання західного озброєння Україні.
Президент Азербайджану Ільхам Алієв підтвердив, що в середині липня Баку став місцем закритої зустрічі колишніх високопосадовців Німеччини та Росії, під час якої обговорювали можливі шляхи завершення війни проти України.
Литва заявила, що будь-які нові провокації з боку Росії можуть спричинити жорстку реакцію Північноатлантичного альянсу.