Індонезія йде під воду: в ЗМІ показали результати повені (Фото)
Існує ймовірність зникнення ще чотирьох індонезійських островів.
В індонезійській провінції Південна Суматра повністю пішли під воду два нежилих острови через глобальне потепління. Про це повідомляє портал The Straits Times.
Відзначається, що ці острови були безлюдними. Острів Бетета був частиною національного парку Бербак-Сембіланг.
"Острови Бетета і Гундул, які технічно перебувають в регентстві Баньюасін, пішли під воду і зараз знаходяться на 1-3 м нижче рівня моря", – йдеться в повідомленні.

Також є ймовірність зникнення ще чотирьох островів, що входять до складу цієї провінції. Зокрема, острів Бурунг вже перебуває на нульовій позначці, острова Калонг і Салах Нама – приблизно на рівні двох метрів над поверхнею води, острів Крамат – близько 3 м над водою.
Салах Нама все ще заселений, незважаючи на те, що з 1990-х років місцеві жителі поступово почали залишати його, зокрема через підвищення рівня води.

Нагадаємо, що Індонезія припинить пошуки жертв землетрусу 11 жовтня. Про це на брифінгу заявив представник національного Агентства з запобігання стихійним лихам Сутопо Нугрохо.
За офіційними даними, кількість загиблих в результаті стихії зросла до 1763. У місті Палу, яке найбільше постраждало від землетрусу, і в інших містах з-під завалів продовжують витягувати тіла загиблих.
Також повідомлялося, що в Малайзії влада закрила понад 1000 шкіл по всій країні через потужний смог, який накрив територію країни через індонезійські лісові пожежі.
Відзначається, що пожежі викликані "незаконним розчищенням земель під сільськогосподарськими плантаціями". Вогняна стихія вийшла з-під контролю на островах Суматра і Борнео.
Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Україна має одну з найсильніших армій сучасної Європи та повинна стати невід’ємною частиною майбутньої європейської системи безпеки.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що міністр оборони США Піт Гегсет залишив зустріч глав оборонних відомств Альянсу раніше не через політичні розбіжності чи небажання зустрічатися з президентом України Володимиром Зеленським, а через заздалегідь заплановані зобов’язання.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що головна мета Росії полягає не у прямому нападі на країни НАТО, а у спробі послабити Європу, створити атмосферу страху та змусити союзників України сумніватися у власній стійкості.
Помічник Володимира Путіна Юрій Ушаков заявив, що європейські лідери нібито намагалися змінити позицію президента США Дональда Трампа щодо війни в Україні під час саміту «Групи семи» у Франції, назвавши їхні аргументи «некорисними» для Москви.
Голова Європейської ради Антоніу Кошта двічі проводив непублічні контакти з представниками Кремля щодо війни Росії проти України, намагаючись з’ясувати можливі дипломатичні шляхи завершення бойових дій.
Американські демократи заявили, що після перемоги на виборах мають намір відновити тіснішу координацію зі своїми європейськими партнерами щодо підтримки України та закликали не списувати їх із політичної гри.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що Китай відіграє важливу роль у підтримці російської військової машини, допомагаючи Москві обходити міжнародні обмеження, і закликав Пекін врахувати наслідки такої політики.
Президент Росії Володимир Путін провів телефонну розмову з президентом США Дональдом Трампом, під час якої, за повідомленнями ЗМІ, порушував тему війни проти України та намагався представити власне бачення ситуації на фронті.
Президент США Дональд Трамп і російський лідер Володимир Путін опинилися у ситуації, коли вихід із розпочатих ними криз стає дедалі складнішим. Оглядач The Washington Post Девід Ігнатіус заявив, що обидва політики потрапили у «пастку влади», де визнання помилок може коштувати їм політичного впливу.
Російський лідер Володимир Путін знову підписав указ про збільшення штатної чисельності Збройних сил РФ, що стало вже другим таким рішенням із початку 2026 року. Нове розширення російської армії відбувається на тлі триваючої війни проти України та зростання військових потреб Кремля.
Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Україна має одну з найсильніших армій сучасної Європи та повинна стати невід’ємною частиною майбутньої європейської системи безпеки.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що міністр оборони США Піт Гегсет залишив зустріч глав оборонних відомств Альянсу раніше не через політичні розбіжності чи небажання зустрічатися з президентом України Володимиром Зеленським, а через заздалегідь заплановані зобов’язання.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що головна мета Росії полягає не у прямому нападі на країни НАТО, а у спробі послабити Європу, створити атмосферу страху та змусити союзників України сумніватися у власній стійкості.
Помічник Володимира Путіна Юрій Ушаков заявив, що європейські лідери нібито намагалися змінити позицію президента США Дональда Трампа щодо війни в Україні під час саміту «Групи семи» у Франції, назвавши їхні аргументи «некорисними» для Москви.