Індонезія йде під воду: в ЗМІ показали результати повені (Фото)
Існує ймовірність зникнення ще чотирьох індонезійських островів.
В індонезійській провінції Південна Суматра повністю пішли під воду два нежилих острови через глобальне потепління. Про це повідомляє портал The Straits Times.
Відзначається, що ці острови були безлюдними. Острів Бетета був частиною національного парку Бербак-Сембіланг.
"Острови Бетета і Гундул, які технічно перебувають в регентстві Баньюасін, пішли під воду і зараз знаходяться на 1-3 м нижче рівня моря", – йдеться в повідомленні.

Також є ймовірність зникнення ще чотирьох островів, що входять до складу цієї провінції. Зокрема, острів Бурунг вже перебуває на нульовій позначці, острова Калонг і Салах Нама – приблизно на рівні двох метрів над поверхнею води, острів Крамат – близько 3 м над водою.
Салах Нама все ще заселений, незважаючи на те, що з 1990-х років місцеві жителі поступово почали залишати його, зокрема через підвищення рівня води.

Нагадаємо, що Індонезія припинить пошуки жертв землетрусу 11 жовтня. Про це на брифінгу заявив представник національного Агентства з запобігання стихійним лихам Сутопо Нугрохо.
За офіційними даними, кількість загиблих в результаті стихії зросла до 1763. У місті Палу, яке найбільше постраждало від землетрусу, і в інших містах з-під завалів продовжують витягувати тіла загиблих.
Також повідомлялося, що в Малайзії влада закрила понад 1000 шкіл по всій країні через потужний смог, який накрив територію країни через індонезійські лісові пожежі.
Відзначається, що пожежі викликані "незаконним розчищенням земель під сільськогосподарськими плантаціями". Вогняна стихія вийшла з-під контролю на островах Суматра і Борнео.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.
Литовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс зробив гучну заяву: НАТО, за потреби, має бути готовим атакувати російський анклав у Калінінграді, аби зупинити загрозу з боку Москви. Його слова стали сигналом про новий рівень рішучості Балтії у протистоянні з Кремлем.
Це перша настільки відверта оцінка дій Кремля від китайського лідера, яка пролунала на тлі патової ситуації у війні та офіційного візиту Путіна до Пекіна.
Москва прагне показати, що союз із Китаєм стає головною опорою для Росії у протистоянні із Заходом.
У заяві Дмитра Пєскова пролунало підтвердження готовності Кремля до контактів із європейськими лідерами. Водночас він дав зрозуміти, що Москва прагне визначати формат і учасників переговорів. У Європі ж наголошують, що справжній діалог можливий лише після завершення війни та відновлення територіальної цілісності України.
Російський пропагандист поставив речнику Кремля Дмитру Пєскову незручне запитання про ядерну зброю, змусивши його виправдовуватися щодо готовності Москви застосувати ракети проти України.
Будівництво нової бальної зали Дональда Трампа у Вашингтоні зіткнулося з серйозною юридичною перешкодою: федеральний суддя заборонив продовжувати роботи через відсутність схвалення Конгресу.
Білий дім опублікував фото Дональда Трампа в образі Джеймса Бонда, що одразу викликало хвилю реакцій у світі. Президент США постає у стилізованому костюмі агента 007, тримаючи зброю та демонструючи позу класичного шпигуна.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.
Литовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс зробив гучну заяву: НАТО, за потреби, має бути готовим атакувати російський анклав у Калінінграді, аби зупинити загрозу з боку Москви. Його слова стали сигналом про новий рівень рішучості Балтії у протистоянні з Кремлем.