Індонезія йде під воду: в ЗМІ показали результати повені (Фото)
Існує ймовірність зникнення ще чотирьох індонезійських островів.
В індонезійській провінції Південна Суматра повністю пішли під воду два нежилих острови через глобальне потепління. Про це повідомляє портал The Straits Times.
Відзначається, що ці острови були безлюдними. Острів Бетета був частиною національного парку Бербак-Сембіланг.
"Острови Бетета і Гундул, які технічно перебувають в регентстві Баньюасін, пішли під воду і зараз знаходяться на 1-3 м нижче рівня моря", – йдеться в повідомленні.

Також є ймовірність зникнення ще чотирьох островів, що входять до складу цієї провінції. Зокрема, острів Бурунг вже перебуває на нульовій позначці, острова Калонг і Салах Нама – приблизно на рівні двох метрів над поверхнею води, острів Крамат – близько 3 м над водою.
Салах Нама все ще заселений, незважаючи на те, що з 1990-х років місцеві жителі поступово почали залишати його, зокрема через підвищення рівня води.

Нагадаємо, що Індонезія припинить пошуки жертв землетрусу 11 жовтня. Про це на брифінгу заявив представник національного Агентства з запобігання стихійним лихам Сутопо Нугрохо.
За офіційними даними, кількість загиблих в результаті стихії зросла до 1763. У місті Палу, яке найбільше постраждало від землетрусу, і в інших містах з-під завалів продовжують витягувати тіла загиблих.
Також повідомлялося, що в Малайзії влада закрила понад 1000 шкіл по всій країні через потужний смог, який накрив територію країни через індонезійські лісові пожежі.
Відзначається, що пожежі викликані "незаконним розчищенням земель під сільськогосподарськими плантаціями". Вогняна стихія вийшла з-під контролю на островах Суматра і Борнео.
Вибори в Угорщині стали точкою напруги для України та Росії: Forbes пояснив, що на кону стоїть не лише внутрішня політика Будапешта, а й майбутнє регіональної безпеки. Результати голосування можуть визначити, чи залишиться Угорщина союзником Кремля, чи відкриє нову сторінку у відносинах із Києвом та ЄС.
Ексвіцепрезидентка США Камала Гарріс заявила, що поки не ухвалювала остаточного рішення щодо можливого балотування у президенти у 2028 році. Її позиція свідчить про прагнення зосередитися на нинішніх викликах, залишаючи питання майбутньої кампанії відкритим.
Рютте кинув виклик традиційній архітектурі НАТО, заявивши, що Європа має позбутися «нездорової залежності» від США, і тим самим відкрив дискусію про нову роль альянсу у світі.
Орбан опинився в епіцентрі геополітичного спектаклю: Кремль і Вашингтон синхронно намагаються втримати його при владі, перетворюючи Будапешт на арену без правил.
Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн оголосила, що вимагатиме від прем’єра Угорщини Віктора Орбана термінових пояснень щодо його контактів із Росією.
Венс відреагував на закиди Тегерана щодо порушення перемир’я, заявивши, що Вашингтон діє в межах домовленостей і прагне уникнути ескалації. Його слова пролунали на тлі нових звинувачень з боку Ірану, який наполягає, що США порушили умови тимчасового миру.
Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан заявив, що не бачить нічого особливого у своїй метафоричній розмові з президентом Росії Володимиром Путіним, де вони обговорювали образи миші та лева.
Розслідування міжнародних журналістських проєктів показало, що міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіяярто протягом 2023–2025 років регулярно інформував Сергія Лаврова про внутрішні плани ЄС та координував із Москвою блокування рішень, які могли наблизити Україну до членства в Євросоюзі.
Міністерство закордонних справ України відреагувало на заяву віцепрезидента США Джей Ді Венса, який у контексті угорських виборів зробив різкі зауваження щодо Києва.
Американські заяви про «перемогу» в Ірані викликали хвилю критики, адже реальна ситуація на місці далека від тріумфу. Видання Politico наголошує, що Вашингтон намагається подати військові дії як успішні, тоді як факти свідчать про нестабільність, нові загрози та відсутність стратегічного результату.
Вибори в Угорщині стали точкою напруги для України та Росії: Forbes пояснив, що на кону стоїть не лише внутрішня політика Будапешта, а й майбутнє регіональної безпеки. Результати голосування можуть визначити, чи залишиться Угорщина союзником Кремля, чи відкриє нову сторінку у відносинах із Києвом та ЄС.
Ексвіцепрезидентка США Камала Гарріс заявила, що поки не ухвалювала остаточного рішення щодо можливого балотування у президенти у 2028 році. Її позиція свідчить про прагнення зосередитися на нинішніх викликах, залишаючи питання майбутньої кампанії відкритим.
Рютте кинув виклик традиційній архітектурі НАТО, заявивши, що Європа має позбутися «нездорової залежності» від США, і тим самим відкрив дискусію про нову роль альянсу у світі.
Орбан опинився в епіцентрі геополітичного спектаклю: Кремль і Вашингтон синхронно намагаються втримати його при владі, перетворюючи Будапешт на арену без правил.