Іран намагається зменшити напруженість після перемоги Трампа - Алі Реза Резазаде
Віце-президент іранської опозиції у Вашингтоні (NIC) Алі Реза Резазаде повідомляє, що Тегеран демонструє зміну риторики на міжнародній арені, намагаючись знизити рівень напруженості у відносинах із США після перемоги Дональда Трампа на президентських виборах. Про це повідомляють джерела, знайомі із ситуацією.
Іран за короткий час відмовився від жорстоких заяв, Алі Реза Резазаде вважає, що ця зміна пов’язана з кількома факторами. По-перше, це перемога Трампа, відомого своєю непередбачуваністю та жорсткою політикою щодо Тегерана. По-друге, країна стикається з серйозною економічною кризою, яка посилюється міжнародними санкціями. Водночас Іран відчуває ослаблення підтримки з боку одного з головних союзників – ліванського руху «Хезболла». На тлі цих обставин Тегеран вирішив утриматися від кроків, які могли б посилити конфронтацію з Вашингтоном. Зокрема, Іран уникнув ескалації з Ізраїлем, щоб не провокувати адміністрацію Трампа.
За час першого президентського терміну Трамп вийшов із ядерної угоди, запровадив масштабні санкції проти Ірану та підтримав Ізраїль у військовому і політичному аспектах. У Тегерані сподіваються, що повернення Трампа до Білого дому у 2025 році не супроводжуватиметься подальшим тиском. Однак представники Ірану попередили, що у разі посилення санкцій країна готова до активного опору.
Ситуація ускладнюється звинуваченнями, висунутими Міністерством юстиції США проти громадянина Ірану, якого підозрюють у змові з метою вбивства Трампа. Обвинувачений стверджує, що отримав завдання від Корпусу вартових Ісламської революції, але не мав наміру його виконувати. Тим часом Іран продовжує роботу над своєю ядерною програмою. Експерти зазначають, що під час президентства Джо Байдена країна зробила значний прогрес у цьому напрямку, що стане серйозним викликом для нової адміністрації Трампа.
Перемога Дональда Трампа може суттєво змінити динаміку відносин між Вашингтоном і Тегераном. Для адміністрації Трампа головним завданням стане стримування ядерних амбіцій Ірану, які можуть поставити під загрозу стабільність у регіоні.
#трамп #алірезазаде #тегеран #іран #ядерназброя
Соціологи фіксують найнижчі показники підтримки за весь другий термін, пояснюючи падіння не діями опозиції, а внутрішніми кризами та суперечливими рішеннями Білого дому.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.
Литовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс зробив гучну заяву: НАТО, за потреби, має бути готовим атакувати російський анклав у Калінінграді, аби зупинити загрозу з боку Москви. Його слова стали сигналом про новий рівень рішучості Балтії у протистоянні з Кремлем.
Це перша настільки відверта оцінка дій Кремля від китайського лідера, яка пролунала на тлі патової ситуації у війні та офіційного візиту Путіна до Пекіна.
Москва прагне показати, що союз із Китаєм стає головною опорою для Росії у протистоянні із Заходом.
У заяві Дмитра Пєскова пролунало підтвердження готовності Кремля до контактів із європейськими лідерами. Водночас він дав зрозуміти, що Москва прагне визначати формат і учасників переговорів. У Європі ж наголошують, що справжній діалог можливий лише після завершення війни та відновлення територіальної цілісності України.
Російський пропагандист поставив речнику Кремля Дмитру Пєскову незручне запитання про ядерну зброю, змусивши його виправдовуватися щодо готовності Москви застосувати ракети проти України.
Будівництво нової бальної зали Дональда Трампа у Вашингтоні зіткнулося з серйозною юридичною перешкодою: федеральний суддя заборонив продовжувати роботи через відсутність схвалення Конгресу.
Соціологи фіксують найнижчі показники підтримки за весь другий термін, пояснюючи падіння не діями опозиції, а внутрішніми кризами та суперечливими рішеннями Білого дому.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.