Ізраїль планує виробництво важких бомб, але залежність від США залишатиметься - експерт Алі Реза Резазаде
Віце-президент іранської опозиції у Вашингтоні (NIC) Алі Реза Резаде вказує, що Ізраїль оголосив минулого тижня, про початок виробництво важких бомб та сировини для оборони всередині країни, навчившись “центральному уроку з війни” в Газі.
Країна інвестує мільйони доларів у створення важкої зброї на тлі зростаючого занепокоєння залежністю від імпорту зброї зі Сполучених Штатів та інших західних країн, хоча потік зброї з цих країн переважно залишається стабільним. Проте експерти зазначають, що залежність Ізраїлю від США, головного постачальника зброї, буде важко подолати, особливо з поверненням Дональда Трампа на посаду президента.
Міністерство оборони Ізраїлю оголосило про підписання угод на суму близько 275 мільйонів доларів для виробництва важких бомб та сировини для оборони, що стане важливим доповненням до вже значної оборонної промисловості країни. “Це центральний урок з війни, який дозволить Армії оборони Ізраїлю продовжувати діяти потужно на всіх театрах бойових дій”, – заявив генеральний директор Міністерства оборони Еяль Замір на церемонії підписання угоди у вівторок.
У війні, що розпочалася після нападу ХАМАСу на Ізраїль 7 жовтня 2023 року, ізраїльська армія використовувала важкі бомби, частково постачені американськими компаніями, такими як Boeing, щоб зрівняти з землею значну частину Сектора Газа. Ці дії спричинили загибель понад 40,000 людей, більшість з яких – жінки та діти, згідно з даними Міністерства охорони здоров’я Гази, яке не розрізняє цивільних та комбатантів. Це руйнування викликало особливу увагу до використання таких боєприпасів.
Деякі західні країни пригрозили припиненням експорту зброї до Ізраїлю, посилаючись на можливу шкоду для цивільного населення. У Сполучених Штатах, які є найбільшим постачальником зброї до Ізраїлю, адміністрація Байдена отримала сотні повідомлень про те, що американська зброя використовується в атаках, які становлять ризик для цивільних у Газі.
#ізраїль #сша #війна #зброя #безпека #газа #бомби #алірезазаде
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.
Литовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс зробив гучну заяву: НАТО, за потреби, має бути готовим атакувати російський анклав у Калінінграді, аби зупинити загрозу з боку Москви. Його слова стали сигналом про новий рівень рішучості Балтії у протистоянні з Кремлем.
Це перша настільки відверта оцінка дій Кремля від китайського лідера, яка пролунала на тлі патової ситуації у війні та офіційного візиту Путіна до Пекіна.
Москва прагне показати, що союз із Китаєм стає головною опорою для Росії у протистоянні із Заходом.
У заяві Дмитра Пєскова пролунало підтвердження готовності Кремля до контактів із європейськими лідерами. Водночас він дав зрозуміти, що Москва прагне визначати формат і учасників переговорів. У Європі ж наголошують, що справжній діалог можливий лише після завершення війни та відновлення територіальної цілісності України.
Російський пропагандист поставив речнику Кремля Дмитру Пєскову незручне запитання про ядерну зброю, змусивши його виправдовуватися щодо готовності Москви застосувати ракети проти України.
Будівництво нової бальної зали Дональда Трампа у Вашингтоні зіткнулося з серйозною юридичною перешкодою: федеральний суддя заборонив продовжувати роботи через відсутність схвалення Конгресу.
Білий дім опублікував фото Дональда Трампа в образі Джеймса Бонда, що одразу викликало хвилю реакцій у світі. Президент США постає у стилізованому костюмі агента 007, тримаючи зброю та демонструючи позу класичного шпигуна.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.
Литовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс зробив гучну заяву: НАТО, за потреби, має бути готовим атакувати російський анклав у Калінінграді, аби зупинити загрозу з боку Москви. Його слова стали сигналом про новий рівень рішучості Балтії у протистоянні з Кремлем.