Ізраїль планує виробництво важких бомб, але залежність від США залишатиметься - експерт Алі Реза Резазаде
Віце-президент іранської опозиції у Вашингтоні (NIC) Алі Реза Резаде вказує, що Ізраїль оголосив минулого тижня, про початок виробництво важких бомб та сировини для оборони всередині країни, навчившись “центральному уроку з війни” в Газі.
Країна інвестує мільйони доларів у створення важкої зброї на тлі зростаючого занепокоєння залежністю від імпорту зброї зі Сполучених Штатів та інших західних країн, хоча потік зброї з цих країн переважно залишається стабільним. Проте експерти зазначають, що залежність Ізраїлю від США, головного постачальника зброї, буде важко подолати, особливо з поверненням Дональда Трампа на посаду президента.
Міністерство оборони Ізраїлю оголосило про підписання угод на суму близько 275 мільйонів доларів для виробництва важких бомб та сировини для оборони, що стане важливим доповненням до вже значної оборонної промисловості країни. “Це центральний урок з війни, який дозволить Армії оборони Ізраїлю продовжувати діяти потужно на всіх театрах бойових дій”, – заявив генеральний директор Міністерства оборони Еяль Замір на церемонії підписання угоди у вівторок.
У війні, що розпочалася після нападу ХАМАСу на Ізраїль 7 жовтня 2023 року, ізраїльська армія використовувала важкі бомби, частково постачені американськими компаніями, такими як Boeing, щоб зрівняти з землею значну частину Сектора Газа. Ці дії спричинили загибель понад 40,000 людей, більшість з яких – жінки та діти, згідно з даними Міністерства охорони здоров’я Гази, яке не розрізняє цивільних та комбатантів. Це руйнування викликало особливу увагу до використання таких боєприпасів.
Деякі західні країни пригрозили припиненням експорту зброї до Ізраїлю, посилаючись на можливу шкоду для цивільного населення. У Сполучених Штатах, які є найбільшим постачальником зброї до Ізраїлю, адміністрація Байдена отримала сотні повідомлень про те, що американська зброя використовується в атаках, які становлять ризик для цивільних у Газі.
#ізраїль #сша #війна #зброя #безпека #газа #бомби #алірезазаде
Ексдиректор ЦРУ Майкл Морелл визнав: Захід не дослухався достатньо уважно до слів Путіна, коли той відкрито озвучував свої цілі у війні проти України. Він наголосив, що Кремль від самого початку прагнув знищити українську державність і підірвати європейську безпеку, а недооцінка цих планів коштувала світу дорого.
НАТО та Євросоюз виступили із жорсткою заявою після падіння російського дрона на багатоповерхівку в румунському Галаці.
У ніч проти 29 травня російський безпілотник врізався у десятиповерховий житловий будинок у румунському Галаці, поранивши двох людей. Міністр закордонних справ Лумініца Одобеску назвала інцидент «серйозною та безвідповідальною ескалацією» з боку Кремля, яка ставить під загрозу безпеку громадян та регіональну стабільність.
Кая Каллас попередила Європу: переговори з Росією можуть стати небезпечною пасткою, яка відволікає від реальних рішень і грає на руку Кремлю. Вона закликала не дозволити Москві диктувати правила та наголосила, що санкції й ключові рішення залишаються виключно у компетенції європейських держав.
Понтифік під час загальної аудієнції у Ватикані заявив, що з тривогою стежить за війною в Україні, яка останніми днями значно загострилася. Він підкреслив, що війна не створює безпеки, а лише поглиблює проблеми, руйнує домівки та місця молитви, забирає життя невинних людей.
Глава МЗС Польщі Радослав Сікорський наголосив, що сьогодні Росія не має сил для великого наступу проти НАТО, адже супутникова розвідка зафіксувала б підготовку подібного масштабу.
Президент США Дональд Трамп повідомив про результати регулярного медичного обстеження у військово-медичному центрі Волтера Ріда, назвавши їх «ідеальними». Він також заявив, що успішно пройшов когнітивний тест із 30 запитань, який, на його переконання, не зміг би скласти його попередник Барак Обама.
Володимир Путін винайшов новий спосіб заманити росіян у війну проти України: указом він дозволив учасникам бойових дій та їхнім сім’ям не гасити прострочені кредити, але лише тим, хто з 1 травня 2026 року укладе контракт із Міноборони РФ щонайменше на рік.
Карл Більдт наголошує, що Путін та Трамп опинилися у схожій пастці: кожен розпочав війну, яку вважав легкою прогулянкою, але обидва загрузли у хаосі без шансів на перемогу. Кремль не може здолати Україну, а США не здатні зламати Іран, і тепер обидва лідери намагаються врятувати власні режими від краху.
Александр Стубб у своєму інтерв’ю підкреслив, що Європа повинна мати спільну позицію на будь-яких переговорах із Росією. Він заявив, що готовий взяти на себе роль представника ЄС, аби донести до Кремля чіткий меседж: агресія проти України не може залишитися безкарною, а мир можливий лише на справедливих умовах.
Ексдиректор ЦРУ Майкл Морелл визнав: Захід не дослухався достатньо уважно до слів Путіна, коли той відкрито озвучував свої цілі у війні проти України. Він наголосив, що Кремль від самого початку прагнув знищити українську державність і підірвати європейську безпеку, а недооцінка цих планів коштувала світу дорого.
НАТО та Євросоюз виступили із жорсткою заявою після падіння російського дрона на багатоповерхівку в румунському Галаці.
У ніч проти 29 травня російський безпілотник врізався у десятиповерховий житловий будинок у румунському Галаці, поранивши двох людей. Міністр закордонних справ Лумініца Одобеску назвала інцидент «серйозною та безвідповідальною ескалацією» з боку Кремля, яка ставить під загрозу безпеку громадян та регіональну стабільність.
Кая Каллас попередила Європу: переговори з Росією можуть стати небезпечною пасткою, яка відволікає від реальних рішень і грає на руку Кремлю. Вона закликала не дозволити Москві диктувати правила та наголосила, що санкції й ключові рішення залишаються виключно у компетенції європейських держав.