Ізраїльський військовий прокурор висунув звинувачення п’ятьом резервістам у жорстокому поводженні з ув’язненим – Резазаде
Перший віце-президент іранської опозиції у Вашингтоні Алі Реза Резазаде вказав, що ізраїльський військовий прокурор у середу висунув звинувачення п’ятьом резервістам у жорстокому поводженні з палестинським ув’язненим. Інцидент стався минулого року на військовій базі Сде-Тейман, де утримуються тисячі мешканців Гази.
За даними обвинувального акту, солдати зламали ув’язненому ребра, пробили ліву легеню та пошкодили пряму кишку. Його особу не розголошують, вказуючи лише ініціали.
Адвокати одного із солдатів, Аві Амірам та Ліор Порат, заперечують звинувачення. Правова організація Honenu, яка захищає двох обвинувачених, назвала справу несправедливою та стверджує, що ув’язнений був бойовиком з елітного підрозділу в північній Газі. Однак The New York Times не змогло незалежно перевірити цю інформацію. За обвинувальним актом, увечері 5 липня 2024 року солдати били ув’язненого, коли той кричав від болю. Його руки та ноги були зв’язані, а очі зав’язані.
“Протягом приблизно 15 хвилин обвинувачені били ув’язненого, топталися по ньому та ставали на його тіло. Вони наносили удари по всьому тілу”, — йдеться в документі.
Також військові застосовували електрошокер, зокрема до голови, а один із солдатів вдарив його “гострим предметом”, що спричинило розрив прямої кишки. Через кілька годин медики доправили постраждалого до медичного пункту на базі, а лікар наказав терміново перевезти його до лікарні.
#війна #газа #ізраїль #правалюдини #новини #алірезарезазаде
Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Україна має одну з найсильніших армій сучасної Європи та повинна стати невід’ємною частиною майбутньої європейської системи безпеки.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що міністр оборони США Піт Гегсет залишив зустріч глав оборонних відомств Альянсу раніше не через політичні розбіжності чи небажання зустрічатися з президентом України Володимиром Зеленським, а через заздалегідь заплановані зобов’язання.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що головна мета Росії полягає не у прямому нападі на країни НАТО, а у спробі послабити Європу, створити атмосферу страху та змусити союзників України сумніватися у власній стійкості.
Помічник Володимира Путіна Юрій Ушаков заявив, що європейські лідери нібито намагалися змінити позицію президента США Дональда Трампа щодо війни в Україні під час саміту «Групи семи» у Франції, назвавши їхні аргументи «некорисними» для Москви.
Голова Європейської ради Антоніу Кошта двічі проводив непублічні контакти з представниками Кремля щодо війни Росії проти України, намагаючись з’ясувати можливі дипломатичні шляхи завершення бойових дій.
Американські демократи заявили, що після перемоги на виборах мають намір відновити тіснішу координацію зі своїми європейськими партнерами щодо підтримки України та закликали не списувати їх із політичної гри.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що Китай відіграє важливу роль у підтримці російської військової машини, допомагаючи Москві обходити міжнародні обмеження, і закликав Пекін врахувати наслідки такої політики.
Президент Росії Володимир Путін провів телефонну розмову з президентом США Дональдом Трампом, під час якої, за повідомленнями ЗМІ, порушував тему війни проти України та намагався представити власне бачення ситуації на фронті.
Президент США Дональд Трамп і російський лідер Володимир Путін опинилися у ситуації, коли вихід із розпочатих ними криз стає дедалі складнішим. Оглядач The Washington Post Девід Ігнатіус заявив, що обидва політики потрапили у «пастку влади», де визнання помилок може коштувати їм політичного впливу.
Російський лідер Володимир Путін знову підписав указ про збільшення штатної чисельності Збройних сил РФ, що стало вже другим таким рішенням із початку 2026 року. Нове розширення російської армії відбувається на тлі триваючої війни проти України та зростання військових потреб Кремля.
Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Україна має одну з найсильніших армій сучасної Європи та повинна стати невід’ємною частиною майбутньої європейської системи безпеки.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що міністр оборони США Піт Гегсет залишив зустріч глав оборонних відомств Альянсу раніше не через політичні розбіжності чи небажання зустрічатися з президентом України Володимиром Зеленським, а через заздалегідь заплановані зобов’язання.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що головна мета Росії полягає не у прямому нападі на країни НАТО, а у спробі послабити Європу, створити атмосферу страху та змусити союзників України сумніватися у власній стійкості.
Помічник Володимира Путіна Юрій Ушаков заявив, що європейські лідери нібито намагалися змінити позицію президента США Дональда Трампа щодо війни в Україні під час саміту «Групи семи» у Франції, назвавши їхні аргументи «некорисними» для Москви.