Карантин в Італії охопить понад 60 мільйонів осіб по всій країні і триватиме до кінця березня
Сьогодні в Італії влада ввела обмежувальні заходи, пов'язані зі спалахом в країні коронавірусу COVID-2019.
Про це повідомляє у вівторок, 10 березня, видання LB.
Повідомляється, що карантин буде діяти попередньо до кінця березня. У цей період у країні будуть скасовані всі публічні заходи і закриті всі навчальні заклади.
Про ситуацію з карантином повідомив 9 березня під час пресконференції прем'єр-міністр Італії Джузеппе Конте.
"Червоної зони не буде", - заявив Конте журналістам, маючи на увазі блокування районів на півночі країни. - "Там буде Італія", - додав він.
Поряд з обмеженнями на поїздки, школи і університети, які були закриті раніше, продовжать карантин до 3 квітня. Громадський транспорт залишиться в робочому стані, однак Конте закликав громадян залишатися вдома.
"Ми припинимо освітню діяльність до 3 квітня на всьому півострові, включаючи острова", - заявив прем'єр-міністр ввечері в понеділок.
Він зазначив, що також будуть скасовані всі спортивні змагання, закриті гірськолижні курорти, музеї, театри і кінотеатри, культурні центри.
Раніше повідомлялося, що в Італії після оголошення карантину покупці супермаркетів організували величезні черги. Вночі 9 березня співробітники продуктових магазинів залучили додатковий персонал до обслуговування кас. У Палермо навіть довелося залучати поліцію, щоб уникнути зіткнень.
Крім того,повідомлялось, що в школах Івано-Франківська з'явився новий предмет, який інформує школярів про шляхи поширення коронавируса. Місцева влада не вважає за потрібне вводити карантин в школах, але інформувати учнів вважає своїм обов'язком. По закінченні курсу лекцій школярі напишуть невеликий диктант на тему захисту від смертельної недуги.
Президент США Дональд Трамп пообіцяв знову повернутися до питання санкцій проти Росії та запевнив у продовженні підтримки України, що у Києві розцінили як важливий сигнал для Кремля.
Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Україна має одну з найсильніших армій сучасної Європи та повинна стати невід’ємною частиною майбутньої європейської системи безпеки.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що міністр оборони США Піт Гегсет залишив зустріч глав оборонних відомств Альянсу раніше не через політичні розбіжності чи небажання зустрічатися з президентом України Володимиром Зеленським, а через заздалегідь заплановані зобов’язання.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що головна мета Росії полягає не у прямому нападі на країни НАТО, а у спробі послабити Європу, створити атмосферу страху та змусити союзників України сумніватися у власній стійкості.
Помічник Володимира Путіна Юрій Ушаков заявив, що європейські лідери нібито намагалися змінити позицію президента США Дональда Трампа щодо війни в Україні під час саміту «Групи семи» у Франції, назвавши їхні аргументи «некорисними» для Москви.
Голова Європейської ради Антоніу Кошта двічі проводив непублічні контакти з представниками Кремля щодо війни Росії проти України, намагаючись з’ясувати можливі дипломатичні шляхи завершення бойових дій.
Американські демократи заявили, що після перемоги на виборах мають намір відновити тіснішу координацію зі своїми європейськими партнерами щодо підтримки України та закликали не списувати їх із політичної гри.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що Китай відіграє важливу роль у підтримці російської військової машини, допомагаючи Москві обходити міжнародні обмеження, і закликав Пекін врахувати наслідки такої політики.
Президент Росії Володимир Путін провів телефонну розмову з президентом США Дональдом Трампом, під час якої, за повідомленнями ЗМІ, порушував тему війни проти України та намагався представити власне бачення ситуації на фронті.
Президент США Дональд Трамп і російський лідер Володимир Путін опинилися у ситуації, коли вихід із розпочатих ними криз стає дедалі складнішим. Оглядач The Washington Post Девід Ігнатіус заявив, що обидва політики потрапили у «пастку влади», де визнання помилок може коштувати їм політичного впливу.
Президент США Дональд Трамп пообіцяв знову повернутися до питання санкцій проти Росії та запевнив у продовженні підтримки України, що у Києві розцінили як важливий сигнал для Кремля.
Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Україна має одну з найсильніших армій сучасної Європи та повинна стати невід’ємною частиною майбутньої європейської системи безпеки.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що міністр оборони США Піт Гегсет залишив зустріч глав оборонних відомств Альянсу раніше не через політичні розбіжності чи небажання зустрічатися з президентом України Володимиром Зеленським, а через заздалегідь заплановані зобов’язання.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що головна мета Росії полягає не у прямому нападі на країни НАТО, а у спробі послабити Європу, створити атмосферу страху та змусити союзників України сумніватися у власній стійкості.