Путін отримав несподіваний "нафтовий бонус": війна США з Іраном принесла Росії додаткові 28 мільярдів доларів

Лід: Війна на Близькому Сході несподівано зіграла на руку російській економіці: різке подорожчання нафти та іншої сировини дало Кремлю мільярдний приріст експортної виручки. За підсумками другого кварталу Росія отримала від експорту $125,7 млрд — приблизно на $28 млрд, або 27%, більше, ніж за аналогічний період минулого року.

Росія змогла суттєво збільшити свої доходи на тлі масштабного потрясіння світових сировинних ринків, спричиненого війною навколо Ірану. Основним джерелом додаткових надходжень стало подорожчання нафти, однак приріст експорту спостерігався також за іншими категоріями російської сировини.

За оцінкою Центрального банку РФ, у другому кварталі загальна експортна виручка країни сягнула $125,7 млрд. Це на $28 млрд більше, ніж роком раніше. Таким чином, приріст становив близько 27%. У російському Центробанку пояснюють результат збільшенням поставок мінеральних продуктів, продовольства та металів, а також сприятливою для експортерів зміною світових цін.

Ключовим чинником став близькосхідний конфлікт, який спровокував перебої у світовому постачанні сировини. Особливого значення набула ситуація навколо Ормузької протоки — одного з найважливіших маршрутів транспортування нафти у світі. Скорочення пропозиції на міжнародному ринку призвело до різкого зростання котирувань, а Росія як великий експортер нафти отримала можливість продавати свою сировину дорожче.

Найбільший внесок у збільшення доходів забезпечив саме паливно-енергетичний сектор. Російська нафта марки Urals у другому кварталі коштувала в середньому близько $82 за барель. Це приблизно у півтора раза більше, ніж роком раніше, а також істотно вище за показники першого кварталу.

Динаміка цін була особливо помітною протягом перших місяців загострення. За даними російського Мінекономрозвитку, у лютому середня ціна Urals становила $44,5 за барель. У березні вона піднялася приблизно до $77, а у квітні досягла $95 за барель. Саме цей стрибок став одним із головних джерел додаткової валютної виручки російського бюджету та експортерів.

Водночас Росія отримала додаткову перевагу не тільки через ціну, а й завдяки збільшенню фізичних обсягів експорту. У березні Сполучені Штати тимчасово дозволили купівлю російської нафти та нафтопродуктів, які вже перебували на танкерах. Це створило додаткові можливості для реалізації російської сировини на міжнародному ринку.

Зросли й поставки російської аграрної продукції. За поясненням Центробанку РФ, цьому сприяли значні запаси зернових та збільшення експортних квот. Отже, додаткові доходи Москва отримала одразу за кількома напрямами — від енергетики до продовольства та металів.

Однак нафтовий бонус для Кремля виявився не безмежним. Уже в липні російська економіка зіткнулася з наслідками українських ударів по нафтопереробній інфраструктурі. Виробництво нафтопродуктів у РФ скоротилося на 21% у річному вимірі, після чого російська влада була змушена запровадити обмеження на їхній експорт.

Збільшення експорту сирої нафти частково компенсувало скорочення поставок нафтопродуктів, але повністю перекрити втрати не вдалося. За оцінкою Міжнародного енергетичного агентства, у липні загальний російський нафтовий експорт — якщо рахувати разом нафту та нафтопродукти — скоротився на 5% порівняно з аналогічним місяцем попереднього року.

Водночас структура російської зовнішньої торгівлі демонструє, наскільки сильно Москва залежить від сировинного експорту. Мінеральні продукти залишаються основою російського експорту. За наведеними даними Федеральної митної служби РФ, у першому півріччі на них припало понад половину товарного експорту — $120,7 млрд із загальних $219,5 млрд.

Для Кремля зростання доходів стало своєрідною фінансовою подушкою в момент, коли російський бюджет продовжує нести величезне навантаження через війну проти України. Водночас отримані завдяки близькосхідному конфлікту додаткові кошти не означають автоматичного покращення стану російської економіки: Москва залишається залежною від світових цін на енергоносії, обсягів експорту та можливості обходити санкційні обмеження.

Таким чином, Володимир Путін отримав від війни навколо Ірану економічний ефект, на який Кремль навряд чи міг розраховувати заздалегідь. Порушення глобальних ланцюгів постачання та стрибок цін на сировину дозволили Росії наростити експортну виручку на $28 млрд у річному вимірі. Але вже наступні місяці показали зворотний бік цієї залежності: українські удари по російській нафтовій інфраструктурі скорочують виробництво, а світовий нафтовий ринок поступово пристосовується до нових умов.