The Telegraph: Росія створила мережу таємних баз для далекобійних дронів, які можуть досягати країн НАТО

Росія розгорнула щонайменше десять секретних баз із новими майданчиками для запуску далекобійних ударних безпілотників уздовж кордонів із Білоруссю та Україною. 

Журналістське розслідування The Telegraph встановило, що частина цієї інфраструктури вже використовується для атак по Україні, а нові російські дрони потенційно здатні долітати до території держав НАТО, зокрема до Варшави.

Росія останнім часом активно розширює інфраструктуру для застосування ударних безпілотників, перетворюючи окремі пускові майданчики на розгалужену мережу військових об'єктів. За даними розслідування The Telegraph, журналісти виявили щонайменше десять таких баз, розташованих переважно поблизу західних кордонів Росії.

Під час аналізу супутникових знімків та документів журналісти зафіксували щонайменше 59 нових пускових напрямних. Вони розташовані вздовж російського кордону з Білоруссю та Україною. Частина об'єктів з'явилася на території колишніх військових баз та аеродромів, інші пускові майданчики облаштували безпосередньо в сільській місцевості.

Особливу увагу розслідувачі звернули на приблизно 20 пускових напрямних, які мають збільшену довжину. За оцінкою аналітиків DroneSec, така конструкція може бути пов'язана із запуском нових моделей далекобійних безпілотників. Йдеться, зокрема, про реактивні варіанти «Герань-4» та «Герань-5».

Нові російські дрони відрізняються від традиційних «Шахедів» швидкістю та можливостями дальнього застосування. За даними, наведеними в матеріалах розслідування, окремі моделі можуть розвивати високу швидкість, що потенційно ускладнює їхнє перехоплення засобами протиповітряної оборони. Заявлена вантажопідйомність нових безпілотників може сягати 90 кілограмів, а дальність — близько тисячі кілометрів.

Саме дальність нової зброї створює потенційну проблему для країн НАТО. Розташування частини виявлених баз означає, що нові російські безпілотники теоретично можуть досягати території Польщі. У матеріалі The Telegraph окремо згадується Варшава як місто, яке може опинитися в зоні потенційної досяжності.

Водночас The Telegraph наголошує на важливій обставині: розслідування не виявило доказів того, що Росія наразі готує безпосередній удар по Польщі чи іншій державі НАТО. Тому йдеться саме про потенційні можливості нової російської інфраструктури, а не про підтверджений план атаки на країни Альянсу.

Водночас сім із десяти виявлених об'єктів, за даними розслідування, уже використовувалися під час недавніх російських атак по Україні. Це означає, що нова мережа не залишається лише будівельним проєктом — частина її елементів уже інтегрована в російську систему застосування далекобійних безпілотників.

Масштаб окремих баз також свідчить про підготовку Росії до тривалого використання безпілотної зброї. За супутниковими даними, на одному з таких об'єктів одночасно може зберігатися понад тисяча дронів. Це дозволяє припускати, що Москва формує не просто окремі пускові позиції, а повноцінну інфраструктуру для накопичення, обслуговування та запуску великої кількості безпілотників.

Розширення мережі відбувається на тлі різкого збільшення використання Росією реактивних ударних дронів проти України. За даними, які наводить Kyiv Independent із посиланням на українські військово-повітряні структури, застосування реактивних безпілотників у липні зросло у п'ять разів порівняно з червнем.

Для України поява нових баз означає розширення можливостей Росії для проведення масованих атак. Пускові майданчики, розосереджені на значній відстані один від одного, дозволяють противнику змінювати райони запуску, збільшувати кількість одночасних атак та створювати додаткове навантаження на українську ППО.

Для країн НАТО проблема має інший характер. Нова інфраструктура збільшує кількість потенційних напрямків, із яких Росія в перспективі може застосовувати далекобійні безпілотники. Це змушує європейські держави враховувати не лише традиційні ракетні загрози, а й стрімкий розвиток російських ударних БпЛА.

Окрему небезпеку експерти пов'язують із можливими провокаціями. Західні спецслужби, як повідомляє The Telegraph, не виключають сценаріїв, за яких Москва могла б використовувати нову інфраструктуру для диверсійних або провокаційних операцій, зокрема проти критичної інфраструктури, намагаючись при цьому перекласти відповідальність на Україну.

Водночас країни НАТО вже посилюють увагу до протидії безпілотним загрозам. Альянс заявляє про готовність захищати всю свою територію, а розвиток російської мережі пускових баз демонструє, чому захист від дронів стає одним із ключових напрямів європейської безпеки.

Таким чином, розслідування The Telegraph свідчить про масштабне розширення російської системи застосування далекобійних безпілотників. Щонайменше десять нових баз та 59 пускових напрямних уздовж західних кордонів Росії формують інфраструктуру, яка вже використовується у війні проти України та потенційно розширює зону досяжності російської ударної зброї на територію країн НАТО. Водночас на цей момент немає підтверджень, що Москва готує безпосередній напад на держави Альянсу.