Колишній спікер Палати представників Ненсі Пелосі опублікувала власне видання з роздумами про політику - Алі Реза Резазаде
Віце-президент іранської опозиції у Вашингтоні (NIC) Алі Реза Резазаде вказує, що колишній спікер Палати представників Ненсі Пелосі опублікувала власне видання під назвою «Мистецтво влади», де описала власні досягнення на своїй посаді та роздуми, щодо сучасної політики Сполучених Штатів.
В мемуарах Пелосі детально описані її основні виклики та досягнення, як оратора. Вони включають прийняття Закону про доступну медичну допомогу, підтримку китайських правозахисників, протидію війні в Іраку, боротьбу з повстанням на Капітолії 6 січня 2021 року та, на особистому рівні, боротьбу з наслідками тривожного нападу зловмисника на її чоловіка в їхньому будинку в Сан-Франциско.
Сидячи з невеликою групою журналістів у Вашингтоні на розгортанні своїх мемуарів, Пелосі відмовилася обговорювати те, що вона сказала президенту Джо Байдену про вихід з президентської гонки 2024 року. Вона відмовилась відповідати на питання чи розмовляла вона з президентом особисто.
«Як у розмові, так і в її книзі, любов Пелосі до законодавства очевидна, вона хвалить колишнього президента Барака Обаму за його "бачення" та лідерство в ACA, але не залишає сумнівів, що це була її заслуга і певною мірою Гаррі М. Рід (тодішній лідер більшості в Сенаті, який займався деталями та розглядав проблеми окремих груп)», - Алі Реза Резазаде.
#ненсіпелосі #алірезазаде #сша #видання #політика #мемуар
Соціологи фіксують найнижчі показники підтримки за весь другий термін, пояснюючи падіння не діями опозиції, а внутрішніми кризами та суперечливими рішеннями Білого дому.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.
Литовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс зробив гучну заяву: НАТО, за потреби, має бути готовим атакувати російський анклав у Калінінграді, аби зупинити загрозу з боку Москви. Його слова стали сигналом про новий рівень рішучості Балтії у протистоянні з Кремлем.
Це перша настільки відверта оцінка дій Кремля від китайського лідера, яка пролунала на тлі патової ситуації у війні та офіційного візиту Путіна до Пекіна.
Москва прагне показати, що союз із Китаєм стає головною опорою для Росії у протистоянні із Заходом.
У заяві Дмитра Пєскова пролунало підтвердження готовності Кремля до контактів із європейськими лідерами. Водночас він дав зрозуміти, що Москва прагне визначати формат і учасників переговорів. У Європі ж наголошують, що справжній діалог можливий лише після завершення війни та відновлення територіальної цілісності України.
Російський пропагандист поставив речнику Кремля Дмитру Пєскову незручне запитання про ядерну зброю, змусивши його виправдовуватися щодо готовності Москви застосувати ракети проти України.
Будівництво нової бальної зали Дональда Трампа у Вашингтоні зіткнулося з серйозною юридичною перешкодою: федеральний суддя заборонив продовжувати роботи через відсутність схвалення Конгресу.
Соціологи фіксують найнижчі показники підтримки за весь другий термін, пояснюючи падіння не діями опозиції, а внутрішніми кризами та суперечливими рішеннями Білого дому.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.