Конгрес США вимагає від Байдена відновити постачання зброї Ізраїлю - лідер іранської опозиції Алі Реза Резазаде
Віце-президент іранської опозиції у Вашингтоні Алі Реза Резазаде зазначив, що вчора Палата представників Конгресу США прийняла законопроєкт "Про сприяння безпеці Ізраїлю". Таке рішення отримало підтримку серед 224 членів обох Палат, здебільшого республіканців, в той час, як 187 виступило проти. Документ має бути переданий Сенату, для подальшого затвердження.
https://www.congress.gov/bill/118th-congress/house-bill/8369
«Документ, ініційований республіканською більшістю, засуджує рішення адміністрації Байдена, щодо призупинення постачання зброї та закликає керівництво США дозволити всі раніше схвалені поставки зброї Ізраїлю, щоб забезпечити йому можливість захистити себе і використовувати всі кошти, виділені Конгресом, для допомоги Ізраїлю в галузі безпеки", - вказує експерт.
15 травня, після погрози Байдена накласти вето на законопроект, лідер сенатської демократичної більшості Шумер заявив, що документ не буде розглянуто в Палаті.
Нагадаємо, що 24 квітня Байден підписав комплексний закон, який включає багатомільярдну військову допомогу Ізраїлю.
#ізраїль #алірезазаде #сша
Путін у Пекіні почув “Лебедине озеро”: натяк, який не можна ігнорувати. Символічна музика пролунала під час прийому російського лідера в Китаї, викликавши асоціації з останніми днями радянської влади та нагадуванням про крихкість його режиму.
Прессекретар президента РФ заявив, що будь-які дискусії про територіальну приналежність Калінінграда є «неприйнятними» та спрямованими на дестабілізацію регіону.
Заява пролунала як черговий сигнал тиску на Молдову та регіон, де Москва намагається утримати свій вплив, використовуючи тему «захисту співвітчизників».
У своєму виступі він натякнув на можливість використання арсеналу РФ, що викликало різку реакцію міжнародної спільноти та нову хвилю тривоги щодо глобальної безпеки.
Соціологи фіксують найнижчі показники підтримки за весь другий термін, пояснюючи падіння не діями опозиції, а внутрішніми кризами та суперечливими рішеннями Білого дому.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.
Литовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс зробив гучну заяву: НАТО, за потреби, має бути готовим атакувати російський анклав у Калінінграді, аби зупинити загрозу з боку Москви. Його слова стали сигналом про новий рівень рішучості Балтії у протистоянні з Кремлем.
Путін у Пекіні почув “Лебедине озеро”: натяк, який не можна ігнорувати. Символічна музика пролунала під час прийому російського лідера в Китаї, викликавши асоціації з останніми днями радянської влади та нагадуванням про крихкість його режиму.
Прессекретар президента РФ заявив, що будь-які дискусії про територіальну приналежність Калінінграда є «неприйнятними» та спрямованими на дестабілізацію регіону.
Заява пролунала як черговий сигнал тиску на Молдову та регіон, де Москва намагається утримати свій вплив, використовуючи тему «захисту співвітчизників».