Кредитори Рудольфа Джуліані та суддя, який наглядав за його справою про банкрутство, висловили своє розчарування - Алі Реза Резазаде
Віце-президент іранської опозиції у Вашингтоні Алі Реза Резазаде зазначив, що суддя, який наглядав за справою Рудольфа Джуліані разом із його кредиторами розчаровані, адже Джуліані надав неповну інформацію про свої фінанси та пропустив терміни подання документів.
«Кредитори Джуліані попросили суддю з питань банкрутства призначити незалежного довіреного керуючого, щоб взяти на себе його особисті та ділові фінанси, посилаючись на його невиконання рутинних заяв та зростаючу підозру в тому, що він приховує гроші», - вказує Алі Реза Резазаде.
Звіти Джуліані до суду з питань банкрутства про його витрати були неповними та заплутаними. Часом він говорив, що його єдиними джерелами доходу були пільги соціального забезпечення, його радіошоу та подкаст, але жоден з його щомісячних звітів не показував цього. Він повідомляв про витрати більші, аніж він заробляє, і його звітні залишки готівки в кінці одного місяця часто суперечать тим, що були на початку наступного місяця. Адвокати з питань банкрутства Джуліані заявили, що його пізні та неповні подання були частково пов'язані з його нездатністю знайти бухгалтера.
«Тут є причини бути дуже стурбованими», -заявив суддя з питань банкрутства в Південному окрузі Нью-Йорка наприкінці майже тригодинного слухання.
Суддя Лейн та адвокати кредиторів пана Джуліані раніше висловлювали занепокоєння з приводу його незайнятого підходу до провадження у справі про банкрутство. В понеділок представник США Офісу довіреної особи, підрозділу Міністерства юстиції, відповідальний за забезпечення справедливого ставлення до боржників та кредиторів у процедурі банкрутства, дав зрозуміти, що офіс також втрачає довіру до Джуліані.
#сша #суд #алірезазаде #джуліані
Ексдиректор ЦРУ Майкл Морелл визнав: Захід не дослухався достатньо уважно до слів Путіна, коли той відкрито озвучував свої цілі у війні проти України. Він наголосив, що Кремль від самого початку прагнув знищити українську державність і підірвати європейську безпеку, а недооцінка цих планів коштувала світу дорого.
НАТО та Євросоюз виступили із жорсткою заявою після падіння російського дрона на багатоповерхівку в румунському Галаці.
У ніч проти 29 травня російський безпілотник врізався у десятиповерховий житловий будинок у румунському Галаці, поранивши двох людей. Міністр закордонних справ Лумініца Одобеску назвала інцидент «серйозною та безвідповідальною ескалацією» з боку Кремля, яка ставить під загрозу безпеку громадян та регіональну стабільність.
Кая Каллас попередила Європу: переговори з Росією можуть стати небезпечною пасткою, яка відволікає від реальних рішень і грає на руку Кремлю. Вона закликала не дозволити Москві диктувати правила та наголосила, що санкції й ключові рішення залишаються виключно у компетенції європейських держав.
Понтифік під час загальної аудієнції у Ватикані заявив, що з тривогою стежить за війною в Україні, яка останніми днями значно загострилася. Він підкреслив, що війна не створює безпеки, а лише поглиблює проблеми, руйнує домівки та місця молитви, забирає життя невинних людей.
Глава МЗС Польщі Радослав Сікорський наголосив, що сьогодні Росія не має сил для великого наступу проти НАТО, адже супутникова розвідка зафіксувала б підготовку подібного масштабу.
Президент США Дональд Трамп повідомив про результати регулярного медичного обстеження у військово-медичному центрі Волтера Ріда, назвавши їх «ідеальними». Він також заявив, що успішно пройшов когнітивний тест із 30 запитань, який, на його переконання, не зміг би скласти його попередник Барак Обама.
Володимир Путін винайшов новий спосіб заманити росіян у війну проти України: указом він дозволив учасникам бойових дій та їхнім сім’ям не гасити прострочені кредити, але лише тим, хто з 1 травня 2026 року укладе контракт із Міноборони РФ щонайменше на рік.
Карл Більдт наголошує, що Путін та Трамп опинилися у схожій пастці: кожен розпочав війну, яку вважав легкою прогулянкою, але обидва загрузли у хаосі без шансів на перемогу. Кремль не може здолати Україну, а США не здатні зламати Іран, і тепер обидва лідери намагаються врятувати власні режими від краху.
Александр Стубб у своєму інтерв’ю підкреслив, що Європа повинна мати спільну позицію на будь-яких переговорах із Росією. Він заявив, що готовий взяти на себе роль представника ЄС, аби донести до Кремля чіткий меседж: агресія проти України не може залишитися безкарною, а мир можливий лише на справедливих умовах.
Ексдиректор ЦРУ Майкл Морелл визнав: Захід не дослухався достатньо уважно до слів Путіна, коли той відкрито озвучував свої цілі у війні проти України. Він наголосив, що Кремль від самого початку прагнув знищити українську державність і підірвати європейську безпеку, а недооцінка цих планів коштувала світу дорого.
НАТО та Євросоюз виступили із жорсткою заявою після падіння російського дрона на багатоповерхівку в румунському Галаці.
У ніч проти 29 травня російський безпілотник врізався у десятиповерховий житловий будинок у румунському Галаці, поранивши двох людей. Міністр закордонних справ Лумініца Одобеску назвала інцидент «серйозною та безвідповідальною ескалацією» з боку Кремля, яка ставить під загрозу безпеку громадян та регіональну стабільність.
Кая Каллас попередила Європу: переговори з Росією можуть стати небезпечною пасткою, яка відволікає від реальних рішень і грає на руку Кремлю. Вона закликала не дозволити Москві диктувати правила та наголосила, що санкції й ключові рішення залишаються виключно у компетенції європейських держав.