Кредитори Рудольфа Джуліані та суддя, який наглядав за його справою про банкрутство, висловили своє розчарування - Алі Реза Резазаде
Віце-президент іранської опозиції у Вашингтоні Алі Реза Резазаде зазначив, що суддя, який наглядав за справою Рудольфа Джуліані разом із його кредиторами розчаровані, адже Джуліані надав неповну інформацію про свої фінанси та пропустив терміни подання документів.
«Кредитори Джуліані попросили суддю з питань банкрутства призначити незалежного довіреного керуючого, щоб взяти на себе його особисті та ділові фінанси, посилаючись на його невиконання рутинних заяв та зростаючу підозру в тому, що він приховує гроші», - вказує Алі Реза Резазаде.
Звіти Джуліані до суду з питань банкрутства про його витрати були неповними та заплутаними. Часом він говорив, що його єдиними джерелами доходу були пільги соціального забезпечення, його радіошоу та подкаст, але жоден з його щомісячних звітів не показував цього. Він повідомляв про витрати більші, аніж він заробляє, і його звітні залишки готівки в кінці одного місяця часто суперечать тим, що були на початку наступного місяця. Адвокати з питань банкрутства Джуліані заявили, що його пізні та неповні подання були частково пов'язані з його нездатністю знайти бухгалтера.
«Тут є причини бути дуже стурбованими», -заявив суддя з питань банкрутства в Південному окрузі Нью-Йорка наприкінці майже тригодинного слухання.
Суддя Лейн та адвокати кредиторів пана Джуліані раніше висловлювали занепокоєння з приводу його незайнятого підходу до провадження у справі про банкрутство. В понеділок представник США Офісу довіреної особи, підрозділу Міністерства юстиції, відповідальний за забезпечення справедливого ставлення до боржників та кредиторів у процедурі банкрутства, дав зрозуміти, що офіс також втрачає довіру до Джуліані.
#сша #суд #алірезазаде #джуліані
Соціологи фіксують найнижчі показники підтримки за весь другий термін, пояснюючи падіння не діями опозиції, а внутрішніми кризами та суперечливими рішеннями Білого дому.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.
Литовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс зробив гучну заяву: НАТО, за потреби, має бути готовим атакувати російський анклав у Калінінграді, аби зупинити загрозу з боку Москви. Його слова стали сигналом про новий рівень рішучості Балтії у протистоянні з Кремлем.
Це перша настільки відверта оцінка дій Кремля від китайського лідера, яка пролунала на тлі патової ситуації у війні та офіційного візиту Путіна до Пекіна.
Москва прагне показати, що союз із Китаєм стає головною опорою для Росії у протистоянні із Заходом.
У заяві Дмитра Пєскова пролунало підтвердження готовності Кремля до контактів із європейськими лідерами. Водночас він дав зрозуміти, що Москва прагне визначати формат і учасників переговорів. У Європі ж наголошують, що справжній діалог можливий лише після завершення війни та відновлення територіальної цілісності України.
Російський пропагандист поставив речнику Кремля Дмитру Пєскову незручне запитання про ядерну зброю, змусивши його виправдовуватися щодо готовності Москви застосувати ракети проти України.
Будівництво нової бальної зали Дональда Трампа у Вашингтоні зіткнулося з серйозною юридичною перешкодою: федеральний суддя заборонив продовжувати роботи через відсутність схвалення Конгресу.
Соціологи фіксують найнижчі показники підтримки за весь другий термін, пояснюючи падіння не діями опозиції, а внутрішніми кризами та суперечливими рішеннями Білого дому.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.