Кредитори Рудольфа Джуліані та суддя, який наглядав за його справою про банкрутство, висловили своє розчарування - Алі Реза Резазаде
Віце-президент іранської опозиції у Вашингтоні Алі Реза Резазаде зазначив, що суддя, який наглядав за справою Рудольфа Джуліані разом із його кредиторами розчаровані, адже Джуліані надав неповну інформацію про свої фінанси та пропустив терміни подання документів.
«Кредитори Джуліані попросили суддю з питань банкрутства призначити незалежного довіреного керуючого, щоб взяти на себе його особисті та ділові фінанси, посилаючись на його невиконання рутинних заяв та зростаючу підозру в тому, що він приховує гроші», - вказує Алі Реза Резазаде.
Звіти Джуліані до суду з питань банкрутства про його витрати були неповними та заплутаними. Часом він говорив, що його єдиними джерелами доходу були пільги соціального забезпечення, його радіошоу та подкаст, але жоден з його щомісячних звітів не показував цього. Він повідомляв про витрати більші, аніж він заробляє, і його звітні залишки готівки в кінці одного місяця часто суперечать тим, що були на початку наступного місяця. Адвокати з питань банкрутства Джуліані заявили, що його пізні та неповні подання були частково пов'язані з його нездатністю знайти бухгалтера.
«Тут є причини бути дуже стурбованими», -заявив суддя з питань банкрутства в Південному окрузі Нью-Йорка наприкінці майже тригодинного слухання.
Суддя Лейн та адвокати кредиторів пана Джуліані раніше висловлювали занепокоєння з приводу його незайнятого підходу до провадження у справі про банкрутство. В понеділок представник США Офісу довіреної особи, підрозділу Міністерства юстиції, відповідальний за забезпечення справедливого ставлення до боржників та кредиторів у процедурі банкрутства, дав зрозуміти, що офіс також втрачає довіру до Джуліані.
#сша #суд #алірезазаде #джуліані
Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Україна має одну з найсильніших армій сучасної Європи та повинна стати невід’ємною частиною майбутньої європейської системи безпеки.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що міністр оборони США Піт Гегсет залишив зустріч глав оборонних відомств Альянсу раніше не через політичні розбіжності чи небажання зустрічатися з президентом України Володимиром Зеленським, а через заздалегідь заплановані зобов’язання.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що головна мета Росії полягає не у прямому нападі на країни НАТО, а у спробі послабити Європу, створити атмосферу страху та змусити союзників України сумніватися у власній стійкості.
Помічник Володимира Путіна Юрій Ушаков заявив, що європейські лідери нібито намагалися змінити позицію президента США Дональда Трампа щодо війни в Україні під час саміту «Групи семи» у Франції, назвавши їхні аргументи «некорисними» для Москви.
Голова Європейської ради Антоніу Кошта двічі проводив непублічні контакти з представниками Кремля щодо війни Росії проти України, намагаючись з’ясувати можливі дипломатичні шляхи завершення бойових дій.
Американські демократи заявили, що після перемоги на виборах мають намір відновити тіснішу координацію зі своїми європейськими партнерами щодо підтримки України та закликали не списувати їх із політичної гри.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що Китай відіграє важливу роль у підтримці російської військової машини, допомагаючи Москві обходити міжнародні обмеження, і закликав Пекін врахувати наслідки такої політики.
Президент Росії Володимир Путін провів телефонну розмову з президентом США Дональдом Трампом, під час якої, за повідомленнями ЗМІ, порушував тему війни проти України та намагався представити власне бачення ситуації на фронті.
Президент США Дональд Трамп і російський лідер Володимир Путін опинилися у ситуації, коли вихід із розпочатих ними криз стає дедалі складнішим. Оглядач The Washington Post Девід Ігнатіус заявив, що обидва політики потрапили у «пастку влади», де визнання помилок може коштувати їм політичного впливу.
Російський лідер Володимир Путін знову підписав указ про збільшення штатної чисельності Збройних сил РФ, що стало вже другим таким рішенням із початку 2026 року. Нове розширення російської армії відбувається на тлі триваючої війни проти України та зростання військових потреб Кремля.
Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Україна має одну з найсильніших армій сучасної Європи та повинна стати невід’ємною частиною майбутньої європейської системи безпеки.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що міністр оборони США Піт Гегсет залишив зустріч глав оборонних відомств Альянсу раніше не через політичні розбіжності чи небажання зустрічатися з президентом України Володимиром Зеленським, а через заздалегідь заплановані зобов’язання.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що головна мета Росії полягає не у прямому нападі на країни НАТО, а у спробі послабити Європу, створити атмосферу страху та змусити союзників України сумніватися у власній стійкості.
Помічник Володимира Путіна Юрій Ушаков заявив, що європейські лідери нібито намагалися змінити позицію президента США Дональда Трампа щодо війни в Україні під час саміту «Групи семи» у Франції, назвавши їхні аргументи «некорисними» для Москви.