Круїзний лайнер помістили на карантин через випадок кору у пасажира
Круїзне судно було поміщено на карантин на карибському острові Сент-Люсія після того, як медичні чиновники отримали повідомлення про пасажира з кором на борту.
Судно було затримано в порту у вівторок, 30 квітня, згідно із заявою, опублікованим головним відповідальним за охорону здоров'я країни, доктором Мерленом Фредерікс-Джеймсом.
Місцеві ЗМІ наводять слова Фредерікса-Джеймса про те, що екіпажу чи пасажирам не дозволялося залишати постраждале судно з побоювання, що вони можуть викликати спалах захворювання.
"Ми отримали інформацію рано вранці через два джерела-два надійні джерела—що був підтверджений випадок кору на круїзному судні, яке відвідало наш острів",-пояснив Фредерікс-Джеймс у відеозверненні.
Головний лікар не оголосив ні назви судна, ні назву компанії, яка експлуатує його, але сказав, що рішення було прийнято після обговорення і консультацій з Панамериканської організації охорони здоров'я офіційними особами Сент-Люсії.
Такі радикальні дії були необхідні, враховуючи високоінфекційну природу захворювання, додав Фредерікс-Джеймс.
"Один інфікована людина може легко заразити інших через кашель, чхання, краплі, що знаходяться на різних поверхнях і т. д. Тому з—за ризику потенційної інфекції—не тільки від підтвердженого випадку кору, але і від інших людей, які можуть бути на судні в той час, - ми визнали розсудливим не дозволити нікому зійти на берег.”
Головний эпидимолог Сент-Люсія д-р Мішель Франсуа раніше сказав, що громадяни повинні залишатися пильними до спалаху кору, навіть якщо острів був вільний від місцевої передачі захворювання з 1990 року.
Раніше повідомлялося, що з початку 2019 року в Україні на кір захворіло майже 44 тисячі осіб, 16 - померли від ускладнень, повідомляє Центр громадського здоров'я МОЗ України.
Ексдиректор ЦРУ Майкл Морелл визнав: Захід не дослухався достатньо уважно до слів Путіна, коли той відкрито озвучував свої цілі у війні проти України. Він наголосив, що Кремль від самого початку прагнув знищити українську державність і підірвати європейську безпеку, а недооцінка цих планів коштувала світу дорого.
НАТО та Євросоюз виступили із жорсткою заявою після падіння російського дрона на багатоповерхівку в румунському Галаці.
У ніч проти 29 травня російський безпілотник врізався у десятиповерховий житловий будинок у румунському Галаці, поранивши двох людей. Міністр закордонних справ Лумініца Одобеску назвала інцидент «серйозною та безвідповідальною ескалацією» з боку Кремля, яка ставить під загрозу безпеку громадян та регіональну стабільність.
Кая Каллас попередила Європу: переговори з Росією можуть стати небезпечною пасткою, яка відволікає від реальних рішень і грає на руку Кремлю. Вона закликала не дозволити Москві диктувати правила та наголосила, що санкції й ключові рішення залишаються виключно у компетенції європейських держав.
Понтифік під час загальної аудієнції у Ватикані заявив, що з тривогою стежить за війною в Україні, яка останніми днями значно загострилася. Він підкреслив, що війна не створює безпеки, а лише поглиблює проблеми, руйнує домівки та місця молитви, забирає життя невинних людей.
Глава МЗС Польщі Радослав Сікорський наголосив, що сьогодні Росія не має сил для великого наступу проти НАТО, адже супутникова розвідка зафіксувала б підготовку подібного масштабу.
Президент США Дональд Трамп повідомив про результати регулярного медичного обстеження у військово-медичному центрі Волтера Ріда, назвавши їх «ідеальними». Він також заявив, що успішно пройшов когнітивний тест із 30 запитань, який, на його переконання, не зміг би скласти його попередник Барак Обама.
Володимир Путін винайшов новий спосіб заманити росіян у війну проти України: указом він дозволив учасникам бойових дій та їхнім сім’ям не гасити прострочені кредити, але лише тим, хто з 1 травня 2026 року укладе контракт із Міноборони РФ щонайменше на рік.
Карл Більдт наголошує, що Путін та Трамп опинилися у схожій пастці: кожен розпочав війну, яку вважав легкою прогулянкою, але обидва загрузли у хаосі без шансів на перемогу. Кремль не може здолати Україну, а США не здатні зламати Іран, і тепер обидва лідери намагаються врятувати власні режими від краху.
Александр Стубб у своєму інтерв’ю підкреслив, що Європа повинна мати спільну позицію на будь-яких переговорах із Росією. Він заявив, що готовий взяти на себе роль представника ЄС, аби донести до Кремля чіткий меседж: агресія проти України не може залишитися безкарною, а мир можливий лише на справедливих умовах.
Ексдиректор ЦРУ Майкл Морелл визнав: Захід не дослухався достатньо уважно до слів Путіна, коли той відкрито озвучував свої цілі у війні проти України. Він наголосив, що Кремль від самого початку прагнув знищити українську державність і підірвати європейську безпеку, а недооцінка цих планів коштувала світу дорого.
НАТО та Євросоюз виступили із жорсткою заявою після падіння російського дрона на багатоповерхівку в румунському Галаці.
У ніч проти 29 травня російський безпілотник врізався у десятиповерховий житловий будинок у румунському Галаці, поранивши двох людей. Міністр закордонних справ Лумініца Одобеску назвала інцидент «серйозною та безвідповідальною ескалацією» з боку Кремля, яка ставить під загрозу безпеку громадян та регіональну стабільність.
Кая Каллас попередила Європу: переговори з Росією можуть стати небезпечною пасткою, яка відволікає від реальних рішень і грає на руку Кремлю. Вона закликала не дозволити Москві диктувати правила та наголосила, що санкції й ключові рішення залишаються виключно у компетенції європейських держав.