Louis Vuitton придбав один з найбільших в історії алмазів вагою понад 1700 карат
Будинок моди Louis Vuitton придбав другий за величиною в історії алмаз "Севело" вагою 1758 карат (близько 350 грамів).
Про це повідомляє The New York Times.
Згідно з інформацією опублікованою 16 січня, будинок моди Louis Vuitton купив алмаз "Севело" вагою 1758 каратів (близько 350 грамів). За словами спеціалістів, це другий за розміром алмаз в історії.
Зазначається, що директор компанії Майкл Берк не розкрив вартість каменю. Але, колишній президент Антверпенскої алмазної біржі Марсель Прювер припускає, що алмаз коштує близько 50 мільйонів доларів.
Директор Louis Vuitton розповів, що компанія планує розділити алмаз на кілька діамантів. Він зазначив, що акцент на ювелірних виробах вищого класу може оживити індустрію.
Алмаз "Севело" видобули у квітні 2019 року в Ботсвані. Це найбільша знахідка з 1905 року, коли був виявлений алмаз "Куллінан" вагою 3106 каратів (близько 620 грамів). Його розділили на кілька діамантів, найбільші з яких використовували для прикрас британської королівської сім'ї.
Нагадаємо, представники італійського будинку моди Versace заявили, що більше не буду використовувати шкіру кенгуру при виготовленні своєї продукції.
Читайте також: В Одесі припинили діяльність підпільного цеху з пошиття одягу "світових брендів".
Російський пропагандист Володимир Соловйов дозволив собі грубі образи на адресу прем’єрки Італії Джорджії Мелоні, що викликало різку реакцію в самій Італії.
Рейтинг підтримки Дональда Трампа впав до найнижчої позначки за весь його другий термін. Соціологічні опитування показали різке падіння довіри серед американців, що стало сигналом про серйозну кризу в його політичному іміджі.
Прем’єр-міністр Канади Марк Карні заявив, що світові не варто просто сподіватися на повернення Сполучених Штатів до «норми».
Росія намагається знайти в Європейському Союзі нового «Орбана» – політика, здатного блокувати рішення Брюсселя та підігравати Кремлю. Про це пише The Washington Post, зазначаючи, що Москва активно придивляється до окремих лідерів у Центральній та Південній Європі, які демонструють скепсис щодо санкцій та військової допомоги Україні.
Генсек НАТО Марк Рютте заявив, що не вірить у вихід США з Альянсу, попри різкі заяви Дональда Трампа. Він наголосив, що американська «ядерна парасолька» залишається головною гарантією безпеки Європи, а ЄС має зміцнювати власну оборонну промисловість.
В Угорщині оголосили остаточні результати парламентських виборів: перемогу здобула опозиційна партія «Тиса» на чолі з Петером Мадяром, отримавши понад дві третини голосів і абсолютну більшість у парламенті.
Президент США Дональд Трамп анонсував нову угоду з Іраном, яка, за його словами, може бути підписана вже за день-два.
Дмитро Медведєв заявив про можливі удари по європейських країнах, назвавши конкретні цілі, перетворивши свій виступ на пропагандистську істерику, що має на меті залякати Захід.
Президент Росії Володимир Путін визнав падіння економіки своєї країни, заявивши, що нинішня ситуація є «складною» і що темпи зростання не відповідають очікуванням.
Дональд Трамп опинився в епіцентрі нової політичної бурі: до Конгресу США внесли резолюцію про його імпічмент, яка містить рекордні 13 статей звинувачення. Це може стати наймасштабнішим викликом його президентству, відкриваючи дискусію про межі влади та відповідальність глави держави.
Російський пропагандист Володимир Соловйов дозволив собі грубі образи на адресу прем’єрки Італії Джорджії Мелоні, що викликало різку реакцію в самій Італії.
Рейтинг підтримки Дональда Трампа впав до найнижчої позначки за весь його другий термін. Соціологічні опитування показали різке падіння довіри серед американців, що стало сигналом про серйозну кризу в його політичному іміджі.
Прем’єр-міністр Канади Марк Карні заявив, що світові не варто просто сподіватися на повернення Сполучених Штатів до «норми».
Росія намагається знайти в Європейському Союзі нового «Орбана» – політика, здатного блокувати рішення Брюсселя та підігравати Кремлю. Про це пише The Washington Post, зазначаючи, що Москва активно придивляється до окремих лідерів у Центральній та Південній Європі, які демонструють скепсис щодо санкцій та військової допомоги Україні.