Лукашенко заявив на саміті ОДКБ про "розчленування України"
Олександр Лукашенко на ювілейному саміті ОДКБ заявив, що не тільки Росія повинна боротися з розширенням НАТО. А країнам ОДКБ варто було б виступати єдиним фронтом.
Лукашенко звинуватив країни Заходу і США в саботуванні переговорів з Росією. "Ми очікували, що Захід і США скористаються пропозицією Росії щодо переговорів про гарантії безпеки. Рано чи пізно цей процес все одно почнеться, але що залишиться від України і від нашого регіону - питання", - сказав він.
Далі у своїй промові невизнаний президент продовжив демонізувати країни Заходу, які надають Україні підтримку для боротьби проти російської агресії. "Для цього Україну продовжують накачувати зброєю. Цілі зрозумілі - максимально послабити Росії, втопивши її в цій війні. А може, зробити так, щоб палахкотіло ширше. Якщо задум такий - відсидітися ні в кого не вийде. Найнебезпечніша тенденція сьогодні в Україні - розчленування України. Вже створені тисячні підрозділи, щоб під виглядом миротворців зайти в Україну і захистити її", - додав він.
Також Лукашенко заявив, що не тільки Росія повинна боротися з розширенням НАТО, а країнам ОДКБ варто було б виступати єдиним фронтом. "Якби ми відразу виступили єдиним фронтом, не було б санкцій. Подивіться, наскільки сильна дисципліна в Європейському Союзі. Хто нам заважає використовувати цей блоковий ресурс?",- сказав він.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.
Литовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс зробив гучну заяву: НАТО, за потреби, має бути готовим атакувати російський анклав у Калінінграді, аби зупинити загрозу з боку Москви. Його слова стали сигналом про новий рівень рішучості Балтії у протистоянні з Кремлем.
Це перша настільки відверта оцінка дій Кремля від китайського лідера, яка пролунала на тлі патової ситуації у війні та офіційного візиту Путіна до Пекіна.
Москва прагне показати, що союз із Китаєм стає головною опорою для Росії у протистоянні із Заходом.
У заяві Дмитра Пєскова пролунало підтвердження готовності Кремля до контактів із європейськими лідерами. Водночас він дав зрозуміти, що Москва прагне визначати формат і учасників переговорів. У Європі ж наголошують, що справжній діалог можливий лише після завершення війни та відновлення територіальної цілісності України.
Російський пропагандист поставив речнику Кремля Дмитру Пєскову незручне запитання про ядерну зброю, змусивши його виправдовуватися щодо готовності Москви застосувати ракети проти України.
Будівництво нової бальної зали Дональда Трампа у Вашингтоні зіткнулося з серйозною юридичною перешкодою: федеральний суддя заборонив продовжувати роботи через відсутність схвалення Конгресу.
Білий дім опублікував фото Дональда Трампа в образі Джеймса Бонда, що одразу викликало хвилю реакцій у світі. Президент США постає у стилізованому костюмі агента 007, тримаючи зброю та демонструючи позу класичного шпигуна.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.
Литовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс зробив гучну заяву: НАТО, за потреби, має бути готовим атакувати російський анклав у Калінінграді, аби зупинити загрозу з боку Москви. Його слова стали сигналом про новий рівень рішучості Балтії у протистоянні з Кремлем.