Лукашенко змінив тон щодо Києва: білоруський лідер вибачився перед Зеленським і заявив про небажання воювати з Україною
Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що Мінськ не планує військових дій проти України, а також попросив вибачення у президента України Володимира Зеленського за свої попередні різкі висловлювання.
Його заява пролунала на тлі напруження навколо можливого втягування Білорусі у війну та після обміну гострими заявами між Києвом і Мінськом.
В інтерв’ю телеканалу Al Arabiya Лукашенко визнав, що міг перейти межу у своїх коментарях на адресу українського керівництва. За його словами, його попередні слова були реакцією на заяви з українського боку щодо можливих цілей на території Білорусі та загроз, які могли стосуватися військових об’єктів країни. «Якщо Володимир Олександрович образився, я вибачаюся перед ним за ці слова», — заявив Лукашенко, додавши, що, можливо, йому не варто було висловлюватися настільки різко з огляду на те, що Україна перебуває у стані війни.
Окремо білоруський лідер наголосив, що, на його думку, Україна не має очікувати військових дій із боку Білорусі. Він заявив, що «з боку Білорусі, і особливо з його боку», нібито не варто чекати бойових кроків проти України.
Заяви Лукашенка пролунали після того, як у публічному просторі посилилися дискусії щодо ролі Білорусі у війні Росії проти України. Київ неодноразово попереджав, що Москва намагається використовувати територію Білорусі у власних військових цілях та прагне втягнути Мінськ у ширше протистояння.
Раніше Лукашенко реагував на заяви українських військових про можливі цілі на території Білорусі та говорив про готовність відповісти на потенційні загрози. Проте новий сигнал із Мінська виявився значно обережнішим — замість жорсткої риторики прозвучали заклики не переходити до прямої конфронтації.
Для Києва питання Білорусі залишається особливо чутливим, адже саме з білоруської території російські війська розпочинали наступ на північ України у 2022 році. Водночас українська влада продовжує стежити за військовою активністю біля кордонів і оцінює можливі ризики для безпеки країни.
Політичний маневр Лукашенка може свідчити про спробу зменшити напруження із Заходом і Україною на тлі складної регіональної ситуації. Його слова стали черговим сигналом того, що Мінськ прагне демонструвати окрему позицію, навіть залишаючись союзником Москви.
Таким чином, вибачення перед Володимиром Зеленським і запевнення у відсутності планів нападу стали несподіваною зміною риторики білоруського керівництва. Чи перетвориться цей крок на реальне послаблення напруження між країнами, залежатиме від подальших дій Білорусі та її ролі у війні Росії проти України.
Після чергового масованого удару Росії по Україні президент Володимир Зеленський звернувся до міжнародних партнерів із закликом якнайшвидше посилити санкційний та технологічний тиск на Кремль.
Понад два десятки держав уже погодили спільний механізм розгортання міжнародного контингенту в Україні після досягнення режиму припинення вогню.
Франція розглядає можливість суттєво поглибити військово-технічне співробітництво з Україною, яке передбачає не лише передачу сучасних багатоцільових винищувачів Rafale, а й надання ліцензій для розвитку їхнього виробництва та обслуговування.
Наступний опалювальний сезон може знову стати серйозним випробуванням для України через високу ймовірність нових російських ударів по енергетичній інфраструктурі.
Україна потребує щонайменше 300 сучасних ракет для посилення протиповітряної оборони, щоб ефективніше захищати міста від російських балістичних і крилатих ракет.
Європейська система захисту від балістичних ракет FREYJA може стати реальністю вже протягом наступних 12 місяців.
Президент України Володимир Зеленський прокоментував нові заяви польського керівництва щодо українських громадян призовного віку, наголосивши, що питання мобілізації та захисту держави залишається внутрішньою справою України.
Україна свідомо не завдає удару по Кримському мосту, хоча має його у переліку законних військових цілей.
Російський правитель Володимир Путін фактично підтвердив, що удари України по логістичній та енергетичній інфраструктурі створили для Москви серйозні труднощі із забезпеченням окупованого Криму.
Наступне засідання міжнародної "Коаліції охочих", яка працює над довгостроковими гарантіями безпеки для України, планують провести безпосередньо в Україні.
Після чергового масованого удару Росії по Україні президент Володимир Зеленський звернувся до міжнародних партнерів із закликом якнайшвидше посилити санкційний та технологічний тиск на Кремль.
Понад два десятки держав уже погодили спільний механізм розгортання міжнародного контингенту в Україні після досягнення режиму припинення вогню.
Франція розглядає можливість суттєво поглибити військово-технічне співробітництво з Україною, яке передбачає не лише передачу сучасних багатоцільових винищувачів Rafale, а й надання ліцензій для розвитку їхнього виробництва та обслуговування.
Наступний опалювальний сезон може знову стати серйозним випробуванням для України через високу ймовірність нових російських ударів по енергетичній інфраструктурі.