Масові протести в Іраку: дві людини загинули, сотні поранених
У Багдаді площі Тахрір в Багдаді сталося жорстоке зіткнення демонстрантів з силовими структурами Іраку.
Про це передає Радіо Свобода.
Як повідомляє видання, зіткнення відбулися у вівторок, 1 жовтня, в результаті яких одна людина загинула та 200 осіб отримали поранення різного ступеня тяжкості.
Такі дані були отримані від місцевих чиновників, які прокоментували ситуацію в столиці Іраку.
Також чиновники заявили, що також один протестувальник загинув і ще близько 20 були поранені в місті Насірія після подібної акції протесту.
Радіо Свобода повідомляє, що 1 жовтня сотні демонстрантів зібралися на головній площі Тахрір у столиці Іраку, щоб висловити протест проти корупції в державі, безробіття і поганих суспільних послуг, зокрема відключення електроенергії та брак води.
Поліцейські спробувала розігнати натовп, коли деякі демонстранти намагалися пройти в район, де розташовані будівлі урядових установ та іноземних посольств. Деякі протестувальники у відповідь кидали каміння в поліцейських.
Міністерство охорони здоров'я Іраку заявило, що серед постраждалих 160 цивільних і 40 представників сил безпеки.
Протести по всьому Іраку за останні місяці призвели до поранень десятків людей.
Новий уряд в Іраку на чолі з Аділем Абдул-Махді прийшов до влади в жовтні 2018 року.
Президент США Дональд Трамп пообіцяв знову повернутися до питання санкцій проти Росії та запевнив у продовженні підтримки України, що у Києві розцінили як важливий сигнал для Кремля.
Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Україна має одну з найсильніших армій сучасної Європи та повинна стати невід’ємною частиною майбутньої європейської системи безпеки.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що міністр оборони США Піт Гегсет залишив зустріч глав оборонних відомств Альянсу раніше не через політичні розбіжності чи небажання зустрічатися з президентом України Володимиром Зеленським, а через заздалегідь заплановані зобов’язання.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що головна мета Росії полягає не у прямому нападі на країни НАТО, а у спробі послабити Європу, створити атмосферу страху та змусити союзників України сумніватися у власній стійкості.
Помічник Володимира Путіна Юрій Ушаков заявив, що європейські лідери нібито намагалися змінити позицію президента США Дональда Трампа щодо війни в Україні під час саміту «Групи семи» у Франції, назвавши їхні аргументи «некорисними» для Москви.
Голова Європейської ради Антоніу Кошта двічі проводив непублічні контакти з представниками Кремля щодо війни Росії проти України, намагаючись з’ясувати можливі дипломатичні шляхи завершення бойових дій.
Американські демократи заявили, що після перемоги на виборах мають намір відновити тіснішу координацію зі своїми європейськими партнерами щодо підтримки України та закликали не списувати їх із політичної гри.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що Китай відіграє важливу роль у підтримці російської військової машини, допомагаючи Москві обходити міжнародні обмеження, і закликав Пекін врахувати наслідки такої політики.
Президент Росії Володимир Путін провів телефонну розмову з президентом США Дональдом Трампом, під час якої, за повідомленнями ЗМІ, порушував тему війни проти України та намагався представити власне бачення ситуації на фронті.
Президент США Дональд Трамп і російський лідер Володимир Путін опинилися у ситуації, коли вихід із розпочатих ними криз стає дедалі складнішим. Оглядач The Washington Post Девід Ігнатіус заявив, що обидва політики потрапили у «пастку влади», де визнання помилок може коштувати їм політичного впливу.
Президент США Дональд Трамп пообіцяв знову повернутися до питання санкцій проти Росії та запевнив у продовженні підтримки України, що у Києві розцінили як важливий сигнал для Кремля.
Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Україна має одну з найсильніших армій сучасної Європи та повинна стати невід’ємною частиною майбутньої європейської системи безпеки.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що міністр оборони США Піт Гегсет залишив зустріч глав оборонних відомств Альянсу раніше не через політичні розбіжності чи небажання зустрічатися з президентом України Володимиром Зеленським, а через заздалегідь заплановані зобов’язання.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що головна мета Росії полягає не у прямому нападі на країни НАТО, а у спробі послабити Європу, створити атмосферу страху та змусити союзників України сумніватися у власній стійкості.