Масові протести в Іраку призвели до загибелі близько 100 осіб
Сьогодні, 5 жовтня, видання Deutsche Welle повідомило нові дані про масові антиурядові протести в Іраку, згідно з якими 93 людини загинули та близько чотирьох тисяч отримали поранення.
Такі дані відповідають статистиці, отриманій за останні п'ять днів, про що повідомила іракська комісія із захисту прав людини в суботу, 5 жовтня.
Треба зазначити, що в опублікованій інформації не повідомляється скільки серед загиблих і постраждалих цивільних та правоохоронців.
За даними медиків, пише видання, більшість людей загинули в результаті вогнепальних поранень.
В ході протестів в Багдаді та інших містах Іраку, правоохоронці також використовували проти мітингувальників сльозогінний газ і водомети.
Також повідомляється, що комісія із захисту прав людини повідомила про арешти поранених протестувальників у лікарнях.
DW зазначив, що 4 жовтня, на центральній площі Тахрір в Багдаді та інших іракських містах пройшли масові акції протесту, в результаті яких загинули щонайменше десять людей.
За даними правоохоронців, двоє цивільних і двоє співробітників безпеки були застрелені "невстановленими снайперами".
Прем'єр-міністр Іраку Адель Абд аль-Махді закликав протестувальників проявити терпіння, зазначивши, що уряду, який працює менше ніж рік, потрібно більше часу для проведення реформ.
Шиїтський духовний лідер аятола Алі Сістані закликав владу прислухатися до вимог демонстрантів, попереджаючи, що протести можуть посилитися, якщо не будуть вжиті негайні заходи.
Імам Муктада ас-Садр, який є главою найбільшого в парламенті блоку депутатів "Саірун", закликав уряд подати у відставку, і провести вибори під наглядом ООН.
В ООН, а також Amnesty International у свою чергу закликали владу Іраку поважати право на мирні протести.
"Ми стурбовані повідомленнями про те, що силовики в деяких районах застосовували вогнепальну зброю і гумові кулі, а також сльозогінний газ проти мітингувальників", - заявила представник офісу ООН з прав людини Березня Хуртадо в Женеві.
В Amnesty International директор з досліджень на Близькому Сході Лін Маалуфу засудила використання "непотрібної сили".
Антиурядові протести, які тривають в Іраку з 1 жовтня, стали приводом для оголошення владою в Багдаді комендантської години.
Прем'єр-міністр Іраку Аділь Абдулмехди доручив силам безпеки ввести комендантську годину з метою захисту громадського порядку і запобігання провокацій у столиці.
Пересування вулицями дозволено тільки в екстрених випадках і авіапасажирам, підкреслив прем'єр-міністр.
Як повідомляє поліція Багдада, комендантська година розпочала дію з 2 жовтня.
Юрій Ушаков, помічник президента Росії, фактично поховав надії на виконання непублічних домовленостей, досягнутих між Володимиром Путіним і Дональдом Трампом під час їхньої зустрічі на Алясці.
Лід: Прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер оголосив про відставку з посади глави уряду та лідера Лейбористської партії на тлі зростання внутрішньопартійного тиску й падіння політичної підтримки.
Президент США Дональд Трамп пообіцяв знову повернутися до питання санкцій проти Росії та запевнив у продовженні підтримки України, що у Києві розцінили як важливий сигнал для Кремля.
Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Україна має одну з найсильніших армій сучасної Європи та повинна стати невід’ємною частиною майбутньої європейської системи безпеки.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що міністр оборони США Піт Гегсет залишив зустріч глав оборонних відомств Альянсу раніше не через політичні розбіжності чи небажання зустрічатися з президентом України Володимиром Зеленським, а через заздалегідь заплановані зобов’язання.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що головна мета Росії полягає не у прямому нападі на країни НАТО, а у спробі послабити Європу, створити атмосферу страху та змусити союзників України сумніватися у власній стійкості.
Помічник Володимира Путіна Юрій Ушаков заявив, що європейські лідери нібито намагалися змінити позицію президента США Дональда Трампа щодо війни в Україні під час саміту «Групи семи» у Франції, назвавши їхні аргументи «некорисними» для Москви.
Голова Європейської ради Антоніу Кошта двічі проводив непублічні контакти з представниками Кремля щодо війни Росії проти України, намагаючись з’ясувати можливі дипломатичні шляхи завершення бойових дій.
Американські демократи заявили, що після перемоги на виборах мають намір відновити тіснішу координацію зі своїми європейськими партнерами щодо підтримки України та закликали не списувати їх із політичної гри.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що Китай відіграє важливу роль у підтримці російської військової машини, допомагаючи Москві обходити міжнародні обмеження, і закликав Пекін врахувати наслідки такої політики.
Юрій Ушаков, помічник президента Росії, фактично поховав надії на виконання непублічних домовленостей, досягнутих між Володимиром Путіним і Дональдом Трампом під час їхньої зустрічі на Алясці.
Лід: Прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер оголосив про відставку з посади глави уряду та лідера Лейбористської партії на тлі зростання внутрішньопартійного тиску й падіння політичної підтримки.
Президент США Дональд Трамп пообіцяв знову повернутися до питання санкцій проти Росії та запевнив у продовженні підтримки України, що у Києві розцінили як важливий сигнал для Кремля.
Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Україна має одну з найсильніших армій сучасної Європи та повинна стати невід’ємною частиною майбутньої європейської системи безпеки.