Медведєв та Лавров не з'явилися у штабі після виборів у Держдуму РФ
Після завершення голосування на виборах у Держдуму в Росії голова партії "Єдина Росія" Дмитро Медведєв не прийшов до штабу власної політичної сили. Також не з'явилися у штабі й інші топ-чиновники.
Заступник голови Ради безпеки РФ та лідер "Єдиної Росії" не був присутнім у штабі після завершення голосування. Причиною стали проблеми зі здоров'ям у російського політика. Про це заявив секретар Генради партії Андрій Турчак, вказавши, що у Медвєдєва сильний кашель. Також з невідомої причини не прийшли до штабу міністр закордонних справ Сергій Лавров і міністр оборони Сергій Шойгу.
Зазначимо, що підрахунок голосів у Росії досі триває, втім, після того, як було оброблено 80% протоколів, ситуація виглядає так, що перемогу отримає "Єдина Росія". Також до Держдуми, швидше всього, потраплять КПРФ, ЛДПР і "Нові люди". Втім, низка ЗМІ зазначає, що напередодні виборів були помічені маніпуляції із явкою виборців, дані про яку чомусь зменшувались. Тобто у деякий населених пунктах РФ та у окупованому українському Севастополі станом на 15:00 явка виборців була більшою, ніж на 18:00.
ASPI news раніше повідомляло, що СБУ затримала бойовика "ЛНР", який захоплював будівлю СБУ у Луганську. Також зазначалося, що першого дня виборів у Держдуму РФ Росія звозила людей з ОРДЛО у Ростовську область.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.
Литовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс зробив гучну заяву: НАТО, за потреби, має бути готовим атакувати російський анклав у Калінінграді, аби зупинити загрозу з боку Москви. Його слова стали сигналом про новий рівень рішучості Балтії у протистоянні з Кремлем.
Це перша настільки відверта оцінка дій Кремля від китайського лідера, яка пролунала на тлі патової ситуації у війні та офіційного візиту Путіна до Пекіна.
Москва прагне показати, що союз із Китаєм стає головною опорою для Росії у протистоянні із Заходом.
У заяві Дмитра Пєскова пролунало підтвердження готовності Кремля до контактів із європейськими лідерами. Водночас він дав зрозуміти, що Москва прагне визначати формат і учасників переговорів. У Європі ж наголошують, що справжній діалог можливий лише після завершення війни та відновлення територіальної цілісності України.
Російський пропагандист поставив речнику Кремля Дмитру Пєскову незручне запитання про ядерну зброю, змусивши його виправдовуватися щодо готовності Москви застосувати ракети проти України.
Будівництво нової бальної зали Дональда Трампа у Вашингтоні зіткнулося з серйозною юридичною перешкодою: федеральний суддя заборонив продовжувати роботи через відсутність схвалення Конгресу.
Білий дім опублікував фото Дональда Трампа в образі Джеймса Бонда, що одразу викликало хвилю реакцій у світі. Президент США постає у стилізованому костюмі агента 007, тримаючи зброю та демонструючи позу класичного шпигуна.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.
Литовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс зробив гучну заяву: НАТО, за потреби, має бути готовим атакувати російський анклав у Калінінграді, аби зупинити загрозу з боку Москви. Його слова стали сигналом про новий рівень рішучості Балтії у протистоянні з Кремлем.