Ми не хочемо бути ані з Данією, ані з США - прем’єр Гренландії
Прем'єр-міністр Гренландії Муте Егеде заявив, що острів не хоче бути американським чи данським, а хоче бути незалежним. Про це він заявив на пресконференції в Копенгагені.
Егеде акцентував, що населення острова не хоче бути ні данцями, ні американцями. "Ми не хочемо бути данцями, ми не хочемо бути американцями, ми хочемо бути гренландцями", – заявив він.
На цій зустрічі прем'єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен заявила, що прагнення Гренландії до незалежності є "законним і зрозумілим". Фредеріксен додала, що хоче зберегти Королівство Данія, до складу якого входять Данія, Гренландія і автономна територія Фарерські острови. "Я особисто вірю, що якщо ми тримаємося разом, ми сильніші в глобальній грі", – підкреслила вона.
На цій пресконференції Егеде заявив, що готовий поговорити з Трампом, який хоче отримати контроль над арктичним островом.
У російському суспільстві посилюються сумніви щодо війни проти України, а дедалі більше громадян починають ставити запитання про її справжню мету та перспективи.
Ізраїль більше не може розраховувати на те, що Сполучені Штати й надалі забезпечуватимуть його безпеку в попередніх масштабах.
Американська політична активістка та блогерка Лора Лумер, яку ЗМІ називають наближеною до президента США Дональда Трампа, виступила з гучною заявою щодо президента Росії Володимира Путіна.
Сполучені Штати зацікавлені в українських технологіях протидії безпілотникам, адже саме Україна стала країною, яка першою у світі здобула унікальний практичний досвід ведення сучасної війни із масовим застосуванням дронів.
Російський лідер Володимир Путін наближає для себе найгірший сценарій розвитку війни, відмовляючись від припинення вогню та продовжуючи курс на ескалацію.
Падіння російської крилатої ракети Х-101 на території Польщі після чергової масованої атаки по Україні викликало нову дискусію про можливості систем протиповітряної оборони НАТО.
Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський заявив, що Росія може вдатися до нової провокації, щоб перевірити рішучість Північноатлантичного альянсу. На його думку, Кремль здатний свідомо створити інцидент із залученням країн НАТО, однак будь-яка спроба випробувати єдність союзників отримає скоординовану та рішучу відповідь.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте відреагував на падіння російської крилатої ракети Х-101 у Люблінському воєводстві, назвавши інцидент прямим наслідком війни Росії проти України.
Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський заявив, що погіршення ситуації для Росії у війні проти України та зростання внутрішнього тиску на Кремль можуть змусити Володимира Путіна вдатися до небезпечних і непередбачуваних дій.
Речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що нинішня криза, в якій опинилася Росія через війну, міжнародну ізоляцію та санкції, нібито стала для країни «ідеальною». За його словами, саме ці випробування буцімто зміцнили російську державу, посилили суверенітет і згуртували суспільство навколо влади.
У російському суспільстві посилюються сумніви щодо війни проти України, а дедалі більше громадян починають ставити запитання про її справжню мету та перспективи.
Ізраїль більше не може розраховувати на те, що Сполучені Штати й надалі забезпечуватимуть його безпеку в попередніх масштабах.
Американська політична активістка та блогерка Лора Лумер, яку ЗМІ називають наближеною до президента США Дональда Трампа, виступила з гучною заявою щодо президента Росії Володимира Путіна.
Сполучені Штати зацікавлені в українських технологіях протидії безпілотникам, адже саме Україна стала країною, яка першою у світі здобула унікальний практичний досвід ведення сучасної війни із масовим застосуванням дронів.