Міноборони РФ знову примарилися іноземні найманці і заборонена зброя в Україні
У Міноборони РФ анонсували нові удари по підприємствах ОПК України та по "місцях перебування іноземних найманців". Про це повідомив під час брифінгу офіційний представник російського МО Ігор Конашенков.
Конашенков заявив, що Україна завдала удару "тактичною ракетою "Точка У" з касетним боєприпасом по Донецьку 14 березня – і саме на це пообіцяли "дати відповідь". "У відповідь на ці дії Збройні сили Російської Федерації вживуть оперативних заходів щодо виведення з ладу підприємств оборонно-промислового комплексу України, які здійснюють виробництво, ремонт та відновлення озброєнь, які націоналісти використовують для скоєння військових злочинів. Закликаємо громадян України, які працюють на цих підприємствах, а також мешканців прилеглих житлових будинків, залишити потенційно небезпечні зони".
Також загарбники пообіцяли нанести "нещадні удари" по місцях, де Росії ввижаються "іноземні найманці". "Усі місця перебування іноземних найманців в Україні нам відомі. По них і надалі будуть завдаватися точкові удари, подібні до знищення 13 березня навчальних центрів у населеному пункті Старичі та на військовому полігоні Яворівський… Жодної пощади найманцям не буде, де б на території України вони не перебували", – заявили в МО РФ.
Конашенков похвалився рядом скоєних злочинів: РФ знищила вузли зв'язку, ретрансляції та комутації в населених пунктах Федорівка, Винарівка та Антопіль. І визнав обстріл заводу "Антонов" у Києві, де, як зазначив Конашенков, було знищено склад боєприпасів до реактивних систем залпового вогню. Як і у випадку з бомбардуванням пологового будинку в Маріуполі, кремлівські злочинці пояснили цей удар тим, що з території заводу начебто вівся вогонь по окупантах.
ASPI news інформувало, міжнародний суд у Гаазі ухвалить рішення у справі України проти Росії 16 березня. Також ми писали, агресія Путіна може бути наслідком розладу мозку після лікування раку стероїдами.
Вибори в Угорщині стали точкою напруги для України та Росії: Forbes пояснив, що на кону стоїть не лише внутрішня політика Будапешта, а й майбутнє регіональної безпеки. Результати голосування можуть визначити, чи залишиться Угорщина союзником Кремля, чи відкриє нову сторінку у відносинах із Києвом та ЄС.
Ексвіцепрезидентка США Камала Гарріс заявила, що поки не ухвалювала остаточного рішення щодо можливого балотування у президенти у 2028 році. Її позиція свідчить про прагнення зосередитися на нинішніх викликах, залишаючи питання майбутньої кампанії відкритим.
Рютте кинув виклик традиційній архітектурі НАТО, заявивши, що Європа має позбутися «нездорової залежності» від США, і тим самим відкрив дискусію про нову роль альянсу у світі.
Орбан опинився в епіцентрі геополітичного спектаклю: Кремль і Вашингтон синхронно намагаються втримати його при владі, перетворюючи Будапешт на арену без правил.
Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн оголосила, що вимагатиме від прем’єра Угорщини Віктора Орбана термінових пояснень щодо його контактів із Росією.
Венс відреагував на закиди Тегерана щодо порушення перемир’я, заявивши, що Вашингтон діє в межах домовленостей і прагне уникнути ескалації. Його слова пролунали на тлі нових звинувачень з боку Ірану, який наполягає, що США порушили умови тимчасового миру.
Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан заявив, що не бачить нічого особливого у своїй метафоричній розмові з президентом Росії Володимиром Путіним, де вони обговорювали образи миші та лева.
Розслідування міжнародних журналістських проєктів показало, що міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіяярто протягом 2023–2025 років регулярно інформував Сергія Лаврова про внутрішні плани ЄС та координував із Москвою блокування рішень, які могли наблизити Україну до членства в Євросоюзі.
Міністерство закордонних справ України відреагувало на заяву віцепрезидента США Джей Ді Венса, який у контексті угорських виборів зробив різкі зауваження щодо Києва.
Американські заяви про «перемогу» в Ірані викликали хвилю критики, адже реальна ситуація на місці далека від тріумфу. Видання Politico наголошує, що Вашингтон намагається подати військові дії як успішні, тоді як факти свідчать про нестабільність, нові загрози та відсутність стратегічного результату.
Вибори в Угорщині стали точкою напруги для України та Росії: Forbes пояснив, що на кону стоїть не лише внутрішня політика Будапешта, а й майбутнє регіональної безпеки. Результати голосування можуть визначити, чи залишиться Угорщина союзником Кремля, чи відкриє нову сторінку у відносинах із Києвом та ЄС.
Ексвіцепрезидентка США Камала Гарріс заявила, що поки не ухвалювала остаточного рішення щодо можливого балотування у президенти у 2028 році. Її позиція свідчить про прагнення зосередитися на нинішніх викликах, залишаючи питання майбутньої кампанії відкритим.
Рютте кинув виклик традиційній архітектурі НАТО, заявивши, що Європа має позбутися «нездорової залежності» від США, і тим самим відкрив дискусію про нову роль альянсу у світі.
Орбан опинився в епіцентрі геополітичного спектаклю: Кремль і Вашингтон синхронно намагаються втримати його при владі, перетворюючи Будапешт на арену без правил.