МЗС Польщі застерігає ЄС від зближення з РФ
Міністерство закордонних справ Польщі звернулось до країн ЄС із застереженням від зближення з Росією.
Про це повідомляє Reuters.
"Схоже, що деякі європейські лідери не усвідомлюють, що їх діяльність сприймається як спроба розморозити відносини, і якщо це так, то їх політика вводить в оману", - сказав заступник міністра закордонних справ Польщі Марчін Пшидач.
Його слова були викликані тим, що в Росії, під час мітингу за чесні вибори, затримали більше 1000 осіб.
Країни Європейського Союзу як і Польща засудили дії правоохоронців у Москві.
За словами Пшидача, потепління відносин з Росією може сигналізувати Кремлю, що Європа дозволить йому вийти сухим з води після ескалації, такої як анексія Криму в 2014 році, і це створює небезпечний прецедент.
"Немає жодних підстав запрошувати російських лідерів на різні вечірки або танці разом... Були вжиті заходи, щоб спонукати Росію відмовитись від своєї агресивної політики на сході Європи...але вона не зробила навіть пів кроку назад", - зазначив він.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що готовий долучитися до переговорів щодо завершення російсько-української війни, якщо виникне така потреба. Водночас фінський лідер не прагне виходити на перший план і вважає, що його нинішня роль полягає насамперед у непублічній дипломатичній роботі між Україною, США та Європою.
Володимир Путін підписав указ, який дозволяє передавати під тимчасове управління держави об’єкти критичної інфраструктури Росії, якщо їхні власники не забезпечують належний захист від атак безпілотників або не можуть оперативно відновити роботу після ударів.
У Кремлі різко відреагували на намір Великої Британії передати Україні секретні технології для виробництва далекобійних ракет Storm Shadow/SCALP.
Колишній спецпосланець США в Україні Кіт Келлог заявив, що Вашингтону потрібен час, аби збалансувати оборонну допомогу Україні та потреби Близького Сходу. В
Володимир Путін своїм виступом на з'їзді «Єдиної Росії» продемонстрував, що Кремль не налаштований згортати війну проти України та продовжує готувати російське суспільство до затяжного протистояння.
Військово-морські сили США розглядають можливість перейменувати новий авіаносець класу «Форд» USS Doris Miller на честь президента США Дональда Трампа. Якщо це рішення ухвалять, американський флот уперше отримає авіаносець, названий на честь чинного глави держави.
У Росії різко погіршилися суспільні очікування щодо майбутнього країни. За даними опитування ВЦВГД, у липні 2026 року 66% росіян вважали, що попереду на РФ чекають «важкі часи» — показник, який уже наблизився до рівнів початку 1990-х років.
НАТО розробило детальну концепцію наземних бойових дій на випадок масштабного нападу Росії на країни Альянсу.
Президент США Дональд Трамп опублікував карту, на якій Ормузьку протоку позначено як «нову територію Сполучених Штатів».
Кремль дедалі жорсткіше контролює майбутні вибори до Держдуми РФ, хоча опозиційні сили давно не становлять реальної загрози для влади Володимира Путіна.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що готовий долучитися до переговорів щодо завершення російсько-української війни, якщо виникне така потреба. Водночас фінський лідер не прагне виходити на перший план і вважає, що його нинішня роль полягає насамперед у непублічній дипломатичній роботі між Україною, США та Європою.
Володимир Путін підписав указ, який дозволяє передавати під тимчасове управління держави об’єкти критичної інфраструктури Росії, якщо їхні власники не забезпечують належний захист від атак безпілотників або не можуть оперативно відновити роботу після ударів.
У Кремлі різко відреагували на намір Великої Британії передати Україні секретні технології для виробництва далекобійних ракет Storm Shadow/SCALP.
Колишній спецпосланець США в Україні Кіт Келлог заявив, що Вашингтону потрібен час, аби збалансувати оборонну допомогу Україні та потреби Близького Сходу. В