На Багамах розбився вертоліт з американським мільярдером на борту, - ЗМІ
У четвер, 4 липня, у водах біля узбережжя Гранд-Кей в Абако (Багамські острови) зазнав аварії вертоліт, у результаті чого загинули семеро людей, включаючи американського вугільного магната.
Про це повідомляє Bahamas Press.
За наявною інформацією, вертоліт прямував у Форт-Лодердейл.
Видання зазначає, що серед загиблих пасажирів на борту вертольота летів мільярдер гірничодобувний підприємець і вугільний магнат 60-річний Кріс Клайн, що займався за життя благодійною діяльністю у Південно - Західній Вірджинії (США).
Трагічний інцидент стався в четвер вдень, пише Bahamas Press.
Також видання інформує, що разом з мільярдером на борту вертольота перебувала його дочка і двоє друзів.
Однак, видання акцентує на тому, що у зведеннях про великі авіакатастрофи дана трагедія не вказана.
Відомо, що за оцінкою Forbes, статки Клайна, який займався вугільним бізнесом, сягали 1,8 мільярда доларів.
Раніше ЗМІ повідомили про авіакатастрофу, яка сталася в п'ятницю, 21 червня, поруч з аеродромом на Гаваях.
Як пише Reuters, під час катастрофи дев'ять пасажирів і екіпаж загинули.
Зазначається, що це був туристичний виліт для стрибків з парашутом. Повідомляється, що причина катастрофи двомоторного літака King Air, який впав поряд з аеродромом Діллінгем, поки невідома.
BREAKING: Billionaire coal tycoon dies in Bahamas helicopter crash 'with family on board' #ChrisCline https://t.co/AQ8JNXqrZj pic.twitter.com/OsTe5Q24Pw
— Daily Star (@Daily_Star) July 5, 2019
Соціологи фіксують найнижчі показники підтримки за весь другий термін, пояснюючи падіння не діями опозиції, а внутрішніми кризами та суперечливими рішеннями Білого дому.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.
Литовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс зробив гучну заяву: НАТО, за потреби, має бути готовим атакувати російський анклав у Калінінграді, аби зупинити загрозу з боку Москви. Його слова стали сигналом про новий рівень рішучості Балтії у протистоянні з Кремлем.
Це перша настільки відверта оцінка дій Кремля від китайського лідера, яка пролунала на тлі патової ситуації у війні та офіційного візиту Путіна до Пекіна.
Москва прагне показати, що союз із Китаєм стає головною опорою для Росії у протистоянні із Заходом.
У заяві Дмитра Пєскова пролунало підтвердження готовності Кремля до контактів із європейськими лідерами. Водночас він дав зрозуміти, що Москва прагне визначати формат і учасників переговорів. У Європі ж наголошують, що справжній діалог можливий лише після завершення війни та відновлення територіальної цілісності України.
Російський пропагандист поставив речнику Кремля Дмитру Пєскову незручне запитання про ядерну зброю, змусивши його виправдовуватися щодо готовності Москви застосувати ракети проти України.
Будівництво нової бальної зали Дональда Трампа у Вашингтоні зіткнулося з серйозною юридичною перешкодою: федеральний суддя заборонив продовжувати роботи через відсутність схвалення Конгресу.
Соціологи фіксують найнижчі показники підтримки за весь другий термін, пояснюючи падіння не діями опозиції, а внутрішніми кризами та суперечливими рішеннями Білого дому.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.