На складі боєприпасів в Іраку прогримів потужний вибух: одна людина загинула, десятки постраждали
Щонайменше одна людина загинула та близько трьох десятків отримали поранення різного ступеня тяжкості в результаті вибуху на складі боєприпасів в Іраку.
Про це повідомляє The Jerusalem Post.
انفجار هائل بمستودع أسلحة جنوب #بغداد.. وتقارير عراقية تؤكد تبعيته للحشد الشعبي وفرار سكان المنازل القريبة بعد أن طالتهم الشظايا #إرم_نيوز #العراق #Iraq pic.twitter.com/HmKezFQtzY
— إرم نيوز (@EremNews) August 12, 2019
"Одна людина загинула, а 29 інших осіб отримали поранення після вибухів на базі підтримуваних Іраном шиїтських збройних формувань на південь від Багдада в Іраку", - йдеться в повідомленні.
Міністерство охорони здоров'я Іраку заявило раніше, що в результаті вибуху постраждали 13 осіб, повідомляє іранське інформаційне агентство IRNA.
Як пише видання, в результаті вибухів снаряди потрапили в зелену зону в Багдаді, поруч з американським посольством в Іраку.
Повідомляється, що однією з ймовірних причин НП стало потрапляння в базу снарядів.
У свою чергу Al-Ain news пише, що невстановлений літак здійснив атаку на базу, до якої нещодавно PMU перенесли важку зброю і ракети.
За іншими версіями, озвученими в ЗМІ, вибухи сталися через пожежу, яка, ймовірно, була викликана недбалістю, що призвело до поганих умов зберігання і високих температур.
Деталі інциденту з'ясовуються.
Соціологи фіксують найнижчі показники підтримки за весь другий термін, пояснюючи падіння не діями опозиції, а внутрішніми кризами та суперечливими рішеннями Білого дому.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.
Литовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс зробив гучну заяву: НАТО, за потреби, має бути готовим атакувати російський анклав у Калінінграді, аби зупинити загрозу з боку Москви. Його слова стали сигналом про новий рівень рішучості Балтії у протистоянні з Кремлем.
Це перша настільки відверта оцінка дій Кремля від китайського лідера, яка пролунала на тлі патової ситуації у війні та офіційного візиту Путіна до Пекіна.
Москва прагне показати, що союз із Китаєм стає головною опорою для Росії у протистоянні із Заходом.
У заяві Дмитра Пєскова пролунало підтвердження готовності Кремля до контактів із європейськими лідерами. Водночас він дав зрозуміти, що Москва прагне визначати формат і учасників переговорів. У Європі ж наголошують, що справжній діалог можливий лише після завершення війни та відновлення територіальної цілісності України.
Російський пропагандист поставив речнику Кремля Дмитру Пєскову незручне запитання про ядерну зброю, змусивши його виправдовуватися щодо готовності Москви застосувати ракети проти України.
Будівництво нової бальної зали Дональда Трампа у Вашингтоні зіткнулося з серйозною юридичною перешкодою: федеральний суддя заборонив продовжувати роботи через відсутність схвалення Конгресу.
Соціологи фіксують найнижчі показники підтримки за весь другий термін, пояснюючи падіння не діями опозиції, а внутрішніми кризами та суперечливими рішеннями Білого дому.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.