Нам невідомо, чого насправді хоче Путін від України – міністр оборони США Остін
Міністр оборони США Ллойд Остін заявив, що загальна стратегія президента Росії Володимира Путіна щодо України невідома. Про це він заявив на брифінгу у Пентагоні.
Ллойд Остін поспілкувався з журналістами після другої зустрічі контактної групи з оборони України, яка відбулася у режимі відеоконференції. Відповідаючи на запитання, чи переключає Путін свою увагу на використання в якості зброї таких речей, як їжа, енергія та імміграція, Остін сказав, що світ бачив, як російський лідер "з самого початку використовував низку різних важелів".
Остін зазначив, що на початку війни Путін планував використовувати переважаючу силу, швидкість, щоб дуже швидко" взяти Київ і замінити уряд, але це не вдалося, і російські сили були відкинуті. "І тому ми бачили, як вони дійсно рухалися дуже повільно й невдало на полі бою, і можна було б очікувати, що він буде прагнути використовувати інші важелі влади чи інші інструменти влади, і він робить це, але з точки зору його загальної стратегії вона невідома", – сказав він.
Путін у Пекіні почув “Лебедине озеро”: натяк, який не можна ігнорувати. Символічна музика пролунала під час прийому російського лідера в Китаї, викликавши асоціації з останніми днями радянської влади та нагадуванням про крихкість його режиму.
Прессекретар президента РФ заявив, що будь-які дискусії про територіальну приналежність Калінінграда є «неприйнятними» та спрямованими на дестабілізацію регіону.
Заява пролунала як черговий сигнал тиску на Молдову та регіон, де Москва намагається утримати свій вплив, використовуючи тему «захисту співвітчизників».
У своєму виступі він натякнув на можливість використання арсеналу РФ, що викликало різку реакцію міжнародної спільноти та нову хвилю тривоги щодо глобальної безпеки.
Соціологи фіксують найнижчі показники підтримки за весь другий термін, пояснюючи падіння не діями опозиції, а внутрішніми кризами та суперечливими рішеннями Білого дому.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.
Литовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс зробив гучну заяву: НАТО, за потреби, має бути готовим атакувати російський анклав у Калінінграді, аби зупинити загрозу з боку Москви. Його слова стали сигналом про новий рівень рішучості Балтії у протистоянні з Кремлем.
Путін у Пекіні почув “Лебедине озеро”: натяк, який не можна ігнорувати. Символічна музика пролунала під час прийому російського лідера в Китаї, викликавши асоціації з останніми днями радянської влади та нагадуванням про крихкість його режиму.
Прессекретар президента РФ заявив, що будь-які дискусії про територіальну приналежність Калінінграда є «неприйнятними» та спрямованими на дестабілізацію регіону.
Заява пролунала як черговий сигнал тиску на Молдову та регіон, де Москва намагається утримати свій вплив, використовуючи тему «захисту співвітчизників».