НАТО не вважає Україну суверенною державою, на відміну від Росії, - Захарова
Рішення щодо вступу офіційного Києва до НАТО нібито приймаються "західними кураторами". Крім того, в Альянсі не вважають Україну й "суверенною державою".
Рішення про вступ України до НАТО ухвалюється не самою державою. В основі цих заяв лежать "методички", які Київ багато років отримує від західних кураторів, - заявила офіційний представник МЗС РФ Марія Захарова на одному з пропагандистських каналів, повідомляють росЗМІ.
За словами Захарової, незважаючи на заяви київської влади, у НАТО не вважають Україну суверенною державою. "Це не суверенна держава заявляє про те, що хоче вступити в НАТО і це їхнє суверенне право. А це відпрацювання, десь тиску, десь лобізму, десь прямого управління цією державою, яка тільки претендує на якусь суверенну роль із сторони інших держав", – заявила Захарова. Вона зазначила, що Росія, на відміну від західних країн, завжди нібито ставилася до України як самостійної та незалежної країни. "Наша країна ставилася протягом більше 20 років, скільки вже минуло з моменту розвалу Радянського Союзу, до України як до суверенної держави, незважаючи на наше спільне минуле, незважаючи на спільне сьогодення, від сімейних зв'язків до природних, промислових економічних зв'язків", - заявила представник міністерства закордонних справ країни-агресора.
ASPI news інформувало, що Марія Захарова висловлювала невдоволення через надання Україні зброї від західних держав. Вона заявляла, що Захід має припинити допомагати Києву. Також нагадаємо, як Захарова розповсюджувала фейкову інформацію про діяльність українських військових.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.
Литовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс зробив гучну заяву: НАТО, за потреби, має бути готовим атакувати російський анклав у Калінінграді, аби зупинити загрозу з боку Москви. Його слова стали сигналом про новий рівень рішучості Балтії у протистоянні з Кремлем.
Це перша настільки відверта оцінка дій Кремля від китайського лідера, яка пролунала на тлі патової ситуації у війні та офіційного візиту Путіна до Пекіна.
Москва прагне показати, що союз із Китаєм стає головною опорою для Росії у протистоянні із Заходом.
У заяві Дмитра Пєскова пролунало підтвердження готовності Кремля до контактів із європейськими лідерами. Водночас він дав зрозуміти, що Москва прагне визначати формат і учасників переговорів. У Європі ж наголошують, що справжній діалог можливий лише після завершення війни та відновлення територіальної цілісності України.
Російський пропагандист поставив речнику Кремля Дмитру Пєскову незручне запитання про ядерну зброю, змусивши його виправдовуватися щодо готовності Москви застосувати ракети проти України.
Будівництво нової бальної зали Дональда Трампа у Вашингтоні зіткнулося з серйозною юридичною перешкодою: федеральний суддя заборонив продовжувати роботи через відсутність схвалення Конгресу.
Білий дім опублікував фото Дональда Трампа в образі Джеймса Бонда, що одразу викликало хвилю реакцій у світі. Президент США постає у стилізованому костюмі агента 007, тримаючи зброю та демонструючи позу класичного шпигуна.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.
Литовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс зробив гучну заяву: НАТО, за потреби, має бути готовим атакувати російський анклав у Калінінграді, аби зупинити загрозу з боку Москви. Його слова стали сигналом про новий рівень рішучості Балтії у протистоянні з Кремлем.