НАТО не вважає Україну суверенною державою, на відміну від Росії, - Захарова
Рішення щодо вступу офіційного Києва до НАТО нібито приймаються "західними кураторами". Крім того, в Альянсі не вважають Україну й "суверенною державою".
Рішення про вступ України до НАТО ухвалюється не самою державою. В основі цих заяв лежать "методички", які Київ багато років отримує від західних кураторів, - заявила офіційний представник МЗС РФ Марія Захарова на одному з пропагандистських каналів, повідомляють росЗМІ.
За словами Захарової, незважаючи на заяви київської влади, у НАТО не вважають Україну суверенною державою. "Це не суверенна держава заявляє про те, що хоче вступити в НАТО і це їхнє суверенне право. А це відпрацювання, десь тиску, десь лобізму, десь прямого управління цією державою, яка тільки претендує на якусь суверенну роль із сторони інших держав", – заявила Захарова. Вона зазначила, що Росія, на відміну від західних країн, завжди нібито ставилася до України як самостійної та незалежної країни. "Наша країна ставилася протягом більше 20 років, скільки вже минуло з моменту розвалу Радянського Союзу, до України як до суверенної держави, незважаючи на наше спільне минуле, незважаючи на спільне сьогодення, від сімейних зв'язків до природних, промислових економічних зв'язків", - заявила представник міністерства закордонних справ країни-агресора.
ASPI news інформувало, що Марія Захарова висловлювала невдоволення через надання Україні зброї від західних держав. Вона заявляла, що Захід має припинити допомагати Києву. Також нагадаємо, як Захарова розповсюджувала фейкову інформацію про діяльність українських військових.
Володимир Путін винайшов новий спосіб заманити росіян у війну проти України: указом він дозволив учасникам бойових дій та їхнім сім’ям не гасити прострочені кредити, але лише тим, хто з 1 травня 2026 року укладе контракт із Міноборони РФ щонайменше на рік.
Карл Більдт наголошує, що Путін та Трамп опинилися у схожій пастці: кожен розпочав війну, яку вважав легкою прогулянкою, але обидва загрузли у хаосі без шансів на перемогу. Кремль не може здолати Україну, а США не здатні зламати Іран, і тепер обидва лідери намагаються врятувати власні режими від краху.
Александр Стубб у своєму інтерв’ю підкреслив, що Європа повинна мати спільну позицію на будь-яких переговорах із Росією. Він заявив, що готовий взяти на себе роль представника ЄС, аби донести до Кремля чіткий меседж: агресія проти України не може залишитися безкарною, а мир можливий лише на справедливих умовах.
Інтерв’ю з представниками російського бізнесу, політичних кіл та західних спецслужб показують картину ізольованого Путіна, який зациклений на війні в Україні, тоді як його оточення дедалі більше усвідомлює катастрофічні наслідки для економіки та майбутнього країни.
Кая Каллас назвала удари Росії «огидними терористичними актами», спрямованими на те, щоб убити якомога більше цивільних. Вона наголосила, що використання «Орєшніка» є політичною тактикою залякування та безрозсудним ризиком ядерної ескалації, який свідчить про глухий кут, у який зайшла Москва.
П’ять країн НАТО виступили проти створення фонду щорічної допомоги Україні, який мав би забезпечити стабільне фінансування у розмірі 40 мільярдів євро. Генсек Марк Рютте заявив, що попри відсутність консенсусу, союзники продовжать підтримку Києва, адже це питання безпеки всього континенту.
Американське видання повідомило, що після рішення Дональда Трампа припинити постачання зброї Україні, посольство США в Києві залишилося без належної оборони. Це стало сигналом про різку зміну політики Вашингтона, яка поставила під сумнів безпеку дипломатів та стратегічну підтримку України.
Путін у Пекіні почув “Лебедине озеро”: натяк, який не можна ігнорувати. Символічна музика пролунала під час прийому російського лідера в Китаї, викликавши асоціації з останніми днями радянської влади та нагадуванням про крихкість його режиму.
Прессекретар президента РФ заявив, що будь-які дискусії про територіальну приналежність Калінінграда є «неприйнятними» та спрямованими на дестабілізацію регіону.
Володимир Путін винайшов новий спосіб заманити росіян у війну проти України: указом він дозволив учасникам бойових дій та їхнім сім’ям не гасити прострочені кредити, але лише тим, хто з 1 травня 2026 року укладе контракт із Міноборони РФ щонайменше на рік.
Карл Більдт наголошує, що Путін та Трамп опинилися у схожій пастці: кожен розпочав війну, яку вважав легкою прогулянкою, але обидва загрузли у хаосі без шансів на перемогу. Кремль не може здолати Україну, а США не здатні зламати Іран, і тепер обидва лідери намагаються врятувати власні режими від краху.
Александр Стубб у своєму інтерв’ю підкреслив, що Європа повинна мати спільну позицію на будь-яких переговорах із Росією. Він заявив, що готовий взяти на себе роль представника ЄС, аби донести до Кремля чіткий меседж: агресія проти України не може залишитися безкарною, а мир можливий лише на справедливих умовах.
Інтерв’ю з представниками російського бізнесу, політичних кіл та західних спецслужб показують картину ізольованого Путіна, який зациклений на війні в Україні, тоді як його оточення дедалі більше усвідомлює катастрофічні наслідки для економіки та майбутнього країни.