НАТО не закриє небо, але пропонує Україні засоби ППО для створення власної безпольотної зони
НАТО переконує, що робить усе можливе для зниження рівня напруги у розпочатій Росією війні проти України. Однак Альянс проти запровадження над нашою країною безпольотної зони. У НАТО вважають, що такий крок призведе до ескалації ситуації.
Про це заявила Крістіна Квін, тимчасово повірена у справах США в Україні в інтерв’ю 24 каналу. Вона впевнена, якщо НАТО вступить у пряме воєнне зіткнення з Росією, це трактуватиметься як оголошення Альянсу війни РФ. "Україні таке рішення не додасть безпеки, натомість у небезеці опиниться вся Європа. Оскільки Україна знаходиться в центрі Європи, то рівень загрози й руйнувань може бути ще більшим", – сказала дипломатка.
Тому Квін пропонує альтернативний варіант, до якого схиляються союзники. Таком вона назвала допомогу Україні в розбудові власної спроможності захищати небо шляхом надання різноманітних протиповітряних та інші засобів.
"Україна зможе самостійно захищати небо від російських літаків", – пояснила американка. І додала, що Київ все ще може розраховувати на додаткові літаки й системи ППО. За її словами, їхні партнери "продовжують поставляти".
Нагадаємо, Україна буде працювати над створенням власної системи гарантій безпеки за зразком НАТО, - говорив Кулеба. ASPI news повідомляло, НАТО відмовилося закрити небо над Україною, бо не є учасником конфлікту.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що головна мета Росії полягає не у прямому нападі на країни НАТО, а у спробі послабити Європу, створити атмосферу страху та змусити союзників України сумніватися у власній стійкості.
Помічник Володимира Путіна Юрій Ушаков заявив, що європейські лідери нібито намагалися змінити позицію президента США Дональда Трампа щодо війни в Україні під час саміту «Групи семи» у Франції, назвавши їхні аргументи «некорисними» для Москви.
Голова Європейської ради Антоніу Кошта двічі проводив непублічні контакти з представниками Кремля щодо війни Росії проти України, намагаючись з’ясувати можливі дипломатичні шляхи завершення бойових дій.
Американські демократи заявили, що після перемоги на виборах мають намір відновити тіснішу координацію зі своїми європейськими партнерами щодо підтримки України та закликали не списувати їх із політичної гри.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що Китай відіграє важливу роль у підтримці російської військової машини, допомагаючи Москві обходити міжнародні обмеження, і закликав Пекін врахувати наслідки такої політики.
Президент Росії Володимир Путін провів телефонну розмову з президентом США Дональдом Трампом, під час якої, за повідомленнями ЗМІ, порушував тему війни проти України та намагався представити власне бачення ситуації на фронті.
Президент США Дональд Трамп і російський лідер Володимир Путін опинилися у ситуації, коли вихід із розпочатих ними криз стає дедалі складнішим. Оглядач The Washington Post Девід Ігнатіус заявив, що обидва політики потрапили у «пастку влади», де визнання помилок може коштувати їм політичного впливу.
Російський лідер Володимир Путін знову підписав указ про збільшення штатної чисельності Збройних сил РФ, що стало вже другим таким рішенням із початку 2026 року. Нове розширення російської армії відбувається на тлі триваючої війни проти України та зростання військових потреб Кремля.
Колишній командувач Об’єднаного оперативного командування Канади Крістофер Коутс заявив, що завершення війни Росії проти України потребує не лише дипломатичних зусиль, а й зміни політичної реальності в Москві. За його словами, стабільний мир неможливий, поки Путін залишається при владі.
Майбутнє завершення війни Росії проти України стане не фіналом великого геополітичного протистояння, а початком масштабної перебудови всієї системи безпеки на континенті.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що головна мета Росії полягає не у прямому нападі на країни НАТО, а у спробі послабити Європу, створити атмосферу страху та змусити союзників України сумніватися у власній стійкості.
Помічник Володимира Путіна Юрій Ушаков заявив, що європейські лідери нібито намагалися змінити позицію президента США Дональда Трампа щодо війни в Україні під час саміту «Групи семи» у Франції, назвавши їхні аргументи «некорисними» для Москви.
Голова Європейської ради Антоніу Кошта двічі проводив непублічні контакти з представниками Кремля щодо війни Росії проти України, намагаючись з’ясувати можливі дипломатичні шляхи завершення бойових дій.
Американські демократи заявили, що після перемоги на виборах мають намір відновити тіснішу координацію зі своїми європейськими партнерами щодо підтримки України та закликали не списувати їх із політичної гри.