НАТО погоджує генеральний план протидії загрозі з боку Росії
Міністри оборони країн-учасниць НАТО на зустрічі в Брюсселі планують затвердити новий план протидії можливій агресії з боку Росії відразу з кількох напрямків. Він передбачає можливість одночасного нападу в Балтійському та Чорноморському регіонах, в тому числі, з потенційним застосуванням ядерних озброєнь, кіберзасобів і космічних систем.
НАТО готує новий план протидії Росії. Про це повідомляє агентство Reuters в четвер, 21 жовтня.
Зазначається, що "міністри оборони країн НАТО мають намір у четвер узгодити новий комплексний план захисту від будь-якої потенційної атаки на кількох фронтах". У матеріалі констатується, що в НАТО "як і раніше налаштовані на стримування Москви", не дивлячись на те, що альянс тепер більшою мірою, ніж раніше, приділяє увагу Китаю. Також повідомляється, що даний план передбачає можливість "будь-якого одночасного нападу в Балтійському і Чорноморському регіонах", в тому числі з потенційним застосуванням ядерних озброєнь, кіберзасобів і космічних систем.Опитані офіційні особи не стверджують, що така атака буде. Міністри оборони країн НАТО проведуть 21-22 жовтня в Брюсселі планове засідання Північноатлантичної ради. Як повідомив в середу на пресконференції в Брюсселі генсек НАТО Йєнс Столтенберг, на цій зустрічі, зокрема, будуть розглянуті можливі наслідки закриття місій Росії та НАТО в Брюсселі та Москві й питання військового стримування РФ, а також дана оцінка російському ракетному і ядерного потенціалу.
Раніше глава Міністерства закордонних справ України Дмитро Кулеба відповів представнику президента РФ Дмитра Пєскова з приводу вступу України в НАТО. Він заявив, що Україна не хвилює думка Росії з цього приводу. Також ASPI news повідомляло, що президент Володимир Зеленський висловився щодо термінів вступу України в Євросоюз.
Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Україна має одну з найсильніших армій сучасної Європи та повинна стати невід’ємною частиною майбутньої європейської системи безпеки.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що міністр оборони США Піт Гегсет залишив зустріч глав оборонних відомств Альянсу раніше не через політичні розбіжності чи небажання зустрічатися з президентом України Володимиром Зеленським, а через заздалегідь заплановані зобов’язання.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що головна мета Росії полягає не у прямому нападі на країни НАТО, а у спробі послабити Європу, створити атмосферу страху та змусити союзників України сумніватися у власній стійкості.
Помічник Володимира Путіна Юрій Ушаков заявив, що європейські лідери нібито намагалися змінити позицію президента США Дональда Трампа щодо війни в Україні під час саміту «Групи семи» у Франції, назвавши їхні аргументи «некорисними» для Москви.
Голова Європейської ради Антоніу Кошта двічі проводив непублічні контакти з представниками Кремля щодо війни Росії проти України, намагаючись з’ясувати можливі дипломатичні шляхи завершення бойових дій.
Американські демократи заявили, що після перемоги на виборах мають намір відновити тіснішу координацію зі своїми європейськими партнерами щодо підтримки України та закликали не списувати їх із політичної гри.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що Китай відіграє важливу роль у підтримці російської військової машини, допомагаючи Москві обходити міжнародні обмеження, і закликав Пекін врахувати наслідки такої політики.
Президент Росії Володимир Путін провів телефонну розмову з президентом США Дональдом Трампом, під час якої, за повідомленнями ЗМІ, порушував тему війни проти України та намагався представити власне бачення ситуації на фронті.
Президент США Дональд Трамп і російський лідер Володимир Путін опинилися у ситуації, коли вихід із розпочатих ними криз стає дедалі складнішим. Оглядач The Washington Post Девід Ігнатіус заявив, що обидва політики потрапили у «пастку влади», де визнання помилок може коштувати їм політичного впливу.
Російський лідер Володимир Путін знову підписав указ про збільшення штатної чисельності Збройних сил РФ, що стало вже другим таким рішенням із початку 2026 року. Нове розширення російської армії відбувається на тлі триваючої війни проти України та зростання військових потреб Кремля.
Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Україна має одну з найсильніших армій сучасної Європи та повинна стати невід’ємною частиною майбутньої європейської системи безпеки.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що міністр оборони США Піт Гегсет залишив зустріч глав оборонних відомств Альянсу раніше не через політичні розбіжності чи небажання зустрічатися з президентом України Володимиром Зеленським, а через заздалегідь заплановані зобов’язання.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що головна мета Росії полягає не у прямому нападі на країни НАТО, а у спробі послабити Європу, створити атмосферу страху та змусити союзників України сумніватися у власній стійкості.
Помічник Володимира Путіна Юрій Ушаков заявив, що європейські лідери нібито намагалися змінити позицію президента США Дональда Трампа щодо війни в Україні під час саміту «Групи семи» у Франції, назвавши їхні аргументи «некорисними» для Москви.