НАТО погоджує генеральний план протидії загрозі з боку Росії
Міністри оборони країн-учасниць НАТО на зустрічі в Брюсселі планують затвердити новий план протидії можливій агресії з боку Росії відразу з кількох напрямків. Він передбачає можливість одночасного нападу в Балтійському та Чорноморському регіонах, в тому числі, з потенційним застосуванням ядерних озброєнь, кіберзасобів і космічних систем.
НАТО готує новий план протидії Росії. Про це повідомляє агентство Reuters в четвер, 21 жовтня.
Зазначається, що "міністри оборони країн НАТО мають намір у четвер узгодити новий комплексний план захисту від будь-якої потенційної атаки на кількох фронтах". У матеріалі констатується, що в НАТО "як і раніше налаштовані на стримування Москви", не дивлячись на те, що альянс тепер більшою мірою, ніж раніше, приділяє увагу Китаю. Також повідомляється, що даний план передбачає можливість "будь-якого одночасного нападу в Балтійському і Чорноморському регіонах", в тому числі з потенційним застосуванням ядерних озброєнь, кіберзасобів і космічних систем.Опитані офіційні особи не стверджують, що така атака буде. Міністри оборони країн НАТО проведуть 21-22 жовтня в Брюсселі планове засідання Північноатлантичної ради. Як повідомив в середу на пресконференції в Брюсселі генсек НАТО Йєнс Столтенберг, на цій зустрічі, зокрема, будуть розглянуті можливі наслідки закриття місій Росії та НАТО в Брюсселі та Москві й питання військового стримування РФ, а також дана оцінка російському ракетному і ядерного потенціалу.
Раніше глава Міністерства закордонних справ України Дмитро Кулеба відповів представнику президента РФ Дмитра Пєскова з приводу вступу України в НАТО. Він заявив, що Україна не хвилює думка Росії з цього приводу. Також ASPI news повідомляло, що президент Володимир Зеленський висловився щодо термінів вступу України в Євросоюз.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.
Литовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс зробив гучну заяву: НАТО, за потреби, має бути готовим атакувати російський анклав у Калінінграді, аби зупинити загрозу з боку Москви. Його слова стали сигналом про новий рівень рішучості Балтії у протистоянні з Кремлем.
Це перша настільки відверта оцінка дій Кремля від китайського лідера, яка пролунала на тлі патової ситуації у війні та офіційного візиту Путіна до Пекіна.
Москва прагне показати, що союз із Китаєм стає головною опорою для Росії у протистоянні із Заходом.
У заяві Дмитра Пєскова пролунало підтвердження готовності Кремля до контактів із європейськими лідерами. Водночас він дав зрозуміти, що Москва прагне визначати формат і учасників переговорів. У Європі ж наголошують, що справжній діалог можливий лише після завершення війни та відновлення територіальної цілісності України.
Російський пропагандист поставив речнику Кремля Дмитру Пєскову незручне запитання про ядерну зброю, змусивши його виправдовуватися щодо готовності Москви застосувати ракети проти України.
Будівництво нової бальної зали Дональда Трампа у Вашингтоні зіткнулося з серйозною юридичною перешкодою: федеральний суддя заборонив продовжувати роботи через відсутність схвалення Конгресу.
Білий дім опублікував фото Дональда Трампа в образі Джеймса Бонда, що одразу викликало хвилю реакцій у світі. Президент США постає у стилізованому костюмі агента 007, тримаючи зброю та демонструючи позу класичного шпигуна.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.
Литовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс зробив гучну заяву: НАТО, за потреби, має бути готовим атакувати російський анклав у Калінінграді, аби зупинити загрозу з боку Москви. Його слова стали сигналом про новий рівень рішучості Балтії у протистоянні з Кремлем.